Loqal – новинний агрегатор Loqal
Політика

У Швеції помер злочинець, завдяки якому з'явився термін "стокгольмський синдром"

У Швеції помер злочинець, завдяки якому з'явився термін "стокгольмський синдром"
Українська правда • 10 переглядів • 1 хв читання

У Швеції помер злочинець Кларк Олофссон, причетний до пограбування банку та взяття заручників у Стокгольмі. Завдяки йому з’явився термін "стокгольмський синдром".

Про це пишуть BBC та шведське видання Dagens ETC.

Я повідомила родина Олофссона, він помер 24 червня у лікарні міста Арвіка після тривалої хвороби, внаслідок якої схуд на 46 кілограмів. Чоловіку було 78 років.

Олофссон є одним із найвідоміших злочинців Швеції. Свій перший термін чоловік отримав у 19 років – його засудили за крадіжку зі зломом та участь у вбивстві поліціянта.

Свою впізнаваність Олофссон отримав у 1973 році, коли разом із напарником Яном-Еріком Ульсоном організував пограбування банку у Стокгольмі.

Саме Ульсон був ініціатором злочину – він захопив банк і взяв у заручники трьох жінок і одного чоловіка. Злочинець вимагав, щоб Олофссона, з яким він раніше подружився у в'язниці, привезли до нього. Влада пішла на цей крок.

Злочинці протягом шести днів утримували заручників, які за цей час почали симпатизувати їм та ставати все більш ворожими до поліції.

Олофссон переконав одну із заручниць, Крістін Енмарк, зателефонувати прем'єр-міністру Швеції від імені грабіжників. Вона благала дозволити покинути банк у машині з викрадачами та сказала, що повністю довіряє їм.

"Вони нічого нам не зробили. Навпаки – були дуже милі... Вірте чи ні, але ми тут дуже добре провели час", – стверджувала жінка.

Під час кількох телефонних дзвінків Енмарк захищала дії викрадачів та сказала, що боїться, що поліція заподіє їм шкоду.

Через шість днів облоги поліція прорвалися у банк через дах і застосувала сльозогінний газ, щоб знешкодити злочинців.

Спочатку заручники відмовлялися залишати своїх викрадачів, бо боялися, що правоохоронці їх застрелять. А пізніше вони відмовилися свідчити проти Олофссона та Ульсона.

Через кілька років Олофссон заявив, що в обмін на пом’якшення вироку йому запропонували бути інформатором, щоб убезпечити заручників. Чоловік звинуватив чиновників у тому, що ті не дотрималися угоди.

Зрештою, Ульсона засудили до 10 років за пограбування. Водночас Олофссону пощастило – його виправдали.

Після цього він продовжив свою злочинну діяльність: грабував і торгував наркотиками. Зокрема, у 1993 році він взяв участь у викраденні творів мистецтва з музею в Стокгольмі.

У 2022 році Netflix випустив серіал про життя Олофссона під назвою "Кларк".

Завдяки злочину Олофссона та Ульсона з’явився термін "стокгольмський синдром". Це психологічний стан, за якого у жертв з’являється прихильність до своїх кривдників.

Експерти досі дискутують, чи стокгольмський синдром є справжнім розладом, чи просто захисним механізмом для подолання травматичних ситуацій. Більшість схиляється до другого варіанту.

У людей зі стокгольмським синдромом виникає психологічний зв'язок зі своїми кривдниками і вони починають їм співчувати. Це стосується не лише заручників, а й жертв сексуального, фізичного та емоційного насильства.

Наразі вчені не знають, чому у деяких жертв він розвивається, а в інших – ні.

Одна з теорій полягає в тому, що це передалося від предків. У давнину постійно існував ризик бути захопленим або вбитим іншою групою людей, а зв'язок із кривдниками збільшував шанси на виживання.

Ситуації із насильством є емоційно зарядженими. Тому, за іншою теорією, коли кривдники проявляють до жертв трохи доброти, ті підлаштовують свої почуття і починають співчувати їм. Крім того, співпраця з кривдниками дає відчуття безпеки.

10