У заході взяли участь учні київських шкіл та завсідники бібліотеки. Для них провели пізнавальні вікторини про життя Астерікса та його друзів, з призами та подарунками.
З’ясувалось, що Астерікс вже давно завоював серця киян і ось віднині офіційно «заговорив» українською.
Сага розповідає про жителів невеликого галльського поселення в Армориці, яке в 50 році до н.е. (незабаром після великого римського завоювання), спромоглося продовжити самостійну боротьбу проти загарбників завдяки чарівному зіллю, винайденому місцевим друїдом. Еліксиром, який давав надлюдську силу кожному, хто його спробує.
Головні герої мальопису — воїн Астерікс і каменяр Обелікс, яким земляки доручають керувати опором та підтримувати усіх, хто потребує допомоги проти римлян.
Фірмовою ознакою серії стали гумористичний і пародійний стиль. У коміксах присутня сатира на сучасне європейське суспільство через його стереотипи та «хуторянство», а також зверхні уявлення про традиції та звичаї іноземних країн.
Один з авторів коміксу, Рене Госсіні, має українське коріння. Французький письменник, журналіст та гуморист народився 14 серпня 1926 року в Парижі, у родині емігрантів польсько-українсько-єврейського походження. Мати письменника, Анна Бересняк, народилася у Ходоркові (село на Житомирщині, за іншою версією — Ходорів у Львівській області). Була змушена покинути рідне містечко через єврейські погроми.
«Астерікс» — одне з рідкісних світових видавничих явищ, загальносвітовий тираж якого складає 400 мільйонів альбомів. «Астерікс» мав шалений успіх у кінематографі: п’ять ігрових фільмів разом продали майже 80 мільйонів квитків по всьому світу, а десять анімаційних фільмів привабили мільйони глядачів. Серіал Netflix про пригоди Астерікса виходить цього року і транслюватиметься одночасно у 190 країнах. Він буде дубльований 38 мовами, включаючи українську.
Крім того, Астерікс є найвідомішим літературним персонажем у Франції. У 1965 році перший французький штучний супутник отримав назву Астерікс. У складі військово-морських сил Франції служить корабель «Астерікс».
У 1999 році Пошта Франції випустила марку із зображенням Астерікса. У містах Європи створені сотні стінописів, присвячених персонажам коміксу. А тематичний парк атракціонів «Астерікс» у передмісті Парижу є «меккою» для шанувальників коміксів. Станом на 2025 рік його відвідали 65 мільйонів гостей.
Всіма правами на пригоди Астерікса (комікси та інші проєкти, включаючи фільми та анімацію) володіє французьке видавництво Éditions Albert René (Hachette Livre).
З 1959 по 1973 роки опублікували серію перших двадцяти чотирьох альбомів. Загалом альбоми переклали на 119 мов і діалектів. Українська стала 120-ю мовою світу, якою перекладено комікс. Перемовини про українську адаптацію коміксу тривали два роки.
Головним аргументом для французької сторони стало те, що українським партнером проєк- видавництвом «Pinzel», що спеціалізується на перекладній художній літературі та перекладній мальованій літературі, успішно виведений на український книжковий ринок інший культовий франкомовний мальопис про пригоди юного бельгійського журналіста Тентена.
«Видання цієї книги особливо актуально у нинішньому контексті, коли дух опору та відмова підкоритися гнобленню чинить опір обставинам та змінює їх», — стверджує Селеста Суруг, керуюча директорка видавництва «Albert René».
Переклад першого альбому українською здійснила наймолодша перекладачка в історії видання: 18-річна Анна-Марія Баландіна. Вона є студенткою першого курсу паризького університету Сорбонна.
«Найцікавішим завданням під час перекладу я бачила у певній «українізації» героїв мальопису, — поділилася Анна-Марія. — Я завжди прислухаюсь до цікавих фразеологізмів мешканців маленьких містечок України та адаптувала їх до виразів героїв коміксу. У коміксах важливою складовою є вигуки. І переклад різних «зойків» був однією з найвеселіших частин роботи. Також одного з героїв мальопису я персоналізувала у відомого діяча української культури.
Мій переклад-адаптацію ретельно вивчали французькі рідери з видавництва «Albert René». Політика видавництва дозволяє певні рамки творчої інтерпретації, що дає мальопису більше життєвої сили. Приємно, що рідери та україномовні редактори лишились задоволеними моєю адаптацією коміксу. Було дуже радісно почути високу оцінку моєї роботи від відомого перекладача з французької, який нині працює в структурах UNESCO, Івана Рябчия. Нині нетерпляче очікую на реакцію широкого кола шанувальників Астерікса».
Представниця Французького інституту в Україні Валентина Стукалова передала Центральній бібліотеці імені Т.Г. Шевченка колекцію франкомовних книжок для створення французької полички. А співзасновник Клубу читачів Астерікса, київський підприємець та науковець Ростислав Шерстюк подарував до фондів бібліотеки екземпляри нового коміксу «Астерікс із Галлії».
В Україні придбати комікс та дізнатись про нього більше можна на офіційному сайті asterix.in.ua.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
