За словами генерального директора заповідника Нелі Куковальської про таку реставрацію колектив мріяв та планував її ще з 2011 року. Про це повідомляє пресслужба заповідника.

«Але тільки тепер, завдяки фінансовій підтримці ЮНЕСКО, ми зможемо її втілити в життя», — сказала Неля Куковальська на брифінгу.

За іншим ґрантом заповідник отримає спеціальне обладнання, необхідне для фіксації вібраційних навантажень на конструкції споруд.

«Це дуже важливо, адже вже є прикрий факт — руйнація карнизу Софійського собору внаслідок повітряних атак російської федерації, спрямованих на Київ», — сказала Куковальська.

Перший заступник генерального директора заповідника Вадим Кириленко розповів про плани реставраційних робіт. Більшість з них виконуються за кошти меценатів.

Він зауважив, що одне з болючих питань, яке також на контролі ЮНЕСКО, — аварійний стан Бурси — пам’ятки XVIII ст., внесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як складової архітектурного ансамблю. Через загрозу руйнації несучих елементів споруди будь якого дня може статися обвал конструкцій.

Кириленко пояснив, що через це може загинути не тільки сама пам’ятка, а й унікальні матеріали, які зберігаються в розташованому там архіві (Центральний державний архів-музей України): стародруки, рукописи Тараса Шевченка і багато інших унікальних безцінних для нашої культури матеріалів.

За словами керівників заповідника, орендарі від Міністерства юстиції не виїжджають з аварійного об’єкту вже сім років.

Залишається сподіватися, що врешті решт в Міністерствах культури та юстиції ухвалять політичне рішення, й воно найближчим часом реалізується. Держава зобов’язана такі пам’ятки берегти і захищати.

За словами заступника з наукової роботи, доктора історичних наук Вячеслава Корнієнка, триває оцифрування Софійського собору за допомогою лазерного сканування, що дає змогу детально зафіксувати і зберегти його у цифровому форматі. Цей метод забезпечить збереження інформації про пам’ятку.

«Софія Київська на сьогодні є передовим центром з оцифрування, — зазначив В. Корнієнко, — ми реалізуємо великий проєкт разом із фахівцями з Ґетеборзького університету (Швеція). Вже триває процес оцифрування графіті Софії Київської, на основі якого створюється міжнародна комп’ютерна база даних.

Цей проєкт виходить на якісно новий рівень: на базі заповідника буде створено навчальний центр, де українські та іноземні фахівці навчатимуться цифровізації епіграфічних та інших пам’яток нашої держави. Також ми започаткували проєкт з вивчення генеалогічного древа дочки князя Ярослава Мудрого — Анни Київської, чий родовід тісно переплівся з багатьма королівськими династіями Європи. Крім того, зі шведськими антропологами ми плануємо провести й дослідження ДНК дружини Ярослава Мудрого — Інгігерди, шведської принцеси, яка похована у нас у Соборі», — повідомив Корнієнко.

Нагадаємо, Нелю Куковальську поновили на посаді керівниці Нацзаповідника «Софія Київська».

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»