Російська вугільна промисловість, що поринула в глибоку кризу після ембарго на постачання палива в країни Євросоюзу і зниження світових цін, не вийде з неї в найближчі п'ять років.
Про це пише The Moscow Times з посиланням огляд перспектив вугільної галузі, який підготувала компанія Neft Research.
У 2030 році вивезення вугілля з Росії морем, на яке припадає понад 80% експорту, знизиться на 10% до рівня 2024 року і складе 150 млн т.
При цьому у 2024 році морський експорт скоротився на 7,5% рік до року, а сумарний - на 9%.
Як зазначають аналітики, причиною падіння експорту стане зниження світових цін на вугілля.
До 2030 року вони впадуть на 5-20% до рівня минулого року через уповільнення зростання попиту в Азії.
У результаті відвантаження вугілля через порти Далекого Сходу зросте до 2030 року на 27% до 118,7 млн т, тоді як обсяги поставок у західному напрямку знизяться на 40%. Зокрема, порти Балтійського моря і Мурманської області будуть завантажені менш ніж на 35%, а поставки через порти Балтики і Арктики впадуть учетверо до 11 млн і 2,9 млн т на рік відповідно.
Експорт через порти півдня при цьому залишиться стабільним на рівні 17,8 млн т завдяки близькості ринків Індії та Туреччини.
Це призведе до того, що прибутковість серед вугільних компаній збережуть тільки експортери коксівного вугілля, а прибуток під час поставок енергетичного вугілля і затребуваного на китайському ринку антрациту залишиться негативним. Така ситуація загрожує відходом з ринку вугледобувних підприємств, які ведуть видобуток масових марок вугілля підземним способом, підсумували в Neft Research.
Західні санкції та труднощі з експортом до Азії спровокували серйозну кризу у вугільній галузі Росії.
Імпорт вугілля з Росії до Китаю у квітні 2025 року впав на 13%, до 7,4 мільйона тонн, порівняно з тим самим місяцем 2024 року.
Світові ціни на енергетичне вугілля впали до найнижчого рівня з 2020 року.
