У Південній Кореї на президентських виборах, які відбулися 3 червня, переміг кандидат від лівоцентристської Демократичної партії Лі Дже Мен. Політик отримав велику перевагу серед виборців після імпічменту попереднього президента Юн Сок Йоля, повідомило агентство Reuters.
Згідно з результатами 99% підрахованих голосів, 61-річний Лі Дже Мен набрав 49,3%, а його опонент від консервативної партії «Сила народу» експрезидента Юн Сок Йоля Кім Мун Су – 41,3%. На голосування прийшли майже 80% із понад 44 млн виборців – явка на президентські вибори стала найвищою в країні з 1997 року.
Лі Дже Мен активно виступав проти експрезидента Юн Сок Йоля та проводив свою політичну кампанію на тлі обіцянок побороти «повстанські сили». Водночас опозиція звертає увагу на скандали, пов’язані з Лі – його звинувачують у керуванні авто у нетверезому стані в 2004 році, позашлюбних зв’язках, зловживанні довірою та корупції.
У своїх передвиборчих обіцянках Лі говорив, що підтримуватиме союз Південної Кореї та США, але хоче відмовитися від конфронтацій щодо Північної Кореї. Також Лі готовий покращувати відносини з Китаєм.
За даними місцевих ЗМІ, результат виборів партія Лі називає «вердиктом народу» щодо уряду Юн Сок Йоля, якому оголосили імпічмент.
У ніч з 3 на 4 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль запровадив у країні воєнний стан через те, що Демократична партія, яка має більшість у південнокорейському парламенті, відхилила урядову пропозицію щодо бюджету, а також оголосила імпічмент державному аудитору та головному прокурору країни.
Оголошений Юном воєнний стан тривав близько шести годин та був скасований депутатами. Після цього Демократична партія подала законопроєкт про імпічмент Юна Сок Йоля.
8 грудня прокурори повідомили про підозру у держзраді та зловживанні владою президенту Південної Кореї та вже колишньому міністру оборони країни Кім Йон Хону, який вже під арештом намагався скоїти самогубство. 9 грудня президенту заборонили виїжджати з країни, а також видали ордер на його арешт, оскільки той проігнорував усі три виклики з’явитися на допит у межах розслідування щодо державної зради. Президенту країни може загрожувати довічне ув’язнення чи смертна кара.
14 грудня Національні збори Південної Кореї з другої спроби проголосували за імпічмент президента Юна Сок Йоля.
8 січня південнокорейські правоохоронці спробували затримати Юн Сок Йоля, проте той забарикадувався у власній резиденції – навколо території його будинку встановили колючий дріт, а в'їзд туди заблокували автомобілями. Юна затримали з другої спроби за ордером суду, виданим після того, як президент не з’явився на допит у справі. На початку березня суд звільнив відстороненого президента з-під варти, задовольнивши клопотання його захисту.
Вже 4 квітня Конституційний суд Південної Кореї підтвердив імпічмент президента Юна Сок Йоля та усунув його з посади. З 14 квітня тривають дебати у справі повстанням шляхом оголошення воєнного стану за ініціативи Юна. експрезиденту може загрожувати смертна кара чи довічне ув’язнення.
