Понад десять років Офіс Генерального прокурора представляв інтереси держави в судах та ініціював скасування незаконних рішень органів місцевої влади і Мінкульту, щоб зупинити комерційне загарбання території довкола Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові та повернути у власність територіальної громади десятки гектарів землі, включно з тими, що входять до охоронних зон музею.

Особливістю цього Музею є його розташування просто неба з понад 200 цінними архітектурними експонатами, що представляють традиції різних регіонів України. Архітектурний ансамбль потребує достатньої вільної території для належного візуального сприйняття, збереження просторової цілісності та захисту від зовнішніх впливів.

Про те, як прокуратура боролася у судах за збереження цінної землі на околиці Києва, розповіли у Офісі Генпрокурора.

«Ще у 2007 році Київська міська рада, за каденції тодішнього мера, неправомірно передала у приватну власність та оренду понад 1,5 тис. гектарів сільськогосподарських земель житлово-будівельним кооперативам під житлову забудову, створеним на підставних осіб. Понад 100 гектарів цієї землі розташовані в межах охоронних зон Національного музею народної архітектури та побуту України, де відповідно до законодавства заборонена будь-яка діяльність, що може завдати шкоди об’єктам культурної спадщини, зокрема нове будівництво», — пояснили в Генпрокуратурі.

З метою захисту інтересів держави прокуратура передала до суду 17 позовів про визнання недійсними рішень Київради та повернення земель. Усі позови задоволено.

Зокрема, у межах одного з таких позовів прокуратура домоглася повернення земельної ділянки площею 108 га, яку було незаконно передано у власність житлово-будівельному кооперативу.

«Ця земля раніше перебувала у користуванні суб’єкта господарювання, який ще у 2007 році добровільно відмовився від неї, припинивши договірні відносини з Київрадою. Втім, у 2018 році суб’єкт господарювання безпідставно здійснив безпідставну реєстрацію речових прав на частину з цих земель, а саме 72,2 га поблизу Музею», — зазначають у Генпрокуратурі.

Враховуючи, що згідно із законодавством такі землі не можуть перебувати у приватній власності, прокуратура подала до суду 6 позовів в інтересах держави щодо скасування державної реєстрації речових прав на ці землі.

Усі позови прокурора задоволено. Наразі виконано 5 судових рішень та територіальній громаді повернуто понад 56 гектарів землі, а право оренди за агрокомбінатом скасовано. У квітні 2025 року одне із судових рішень було скасовано апеляційним судом, однак 05 серпня 2025 року Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора та залишив у силі рішення суду про повернення державі земельної ділянки площею 16,5 га.

Крім того, прокуратура домоглася скасування наказу Міністерства культури 2007 року, яким охоронні зони Музею було безпідставно зменшено з 2 км до 25 м.

За позовом Офісу Генерального прокурора до суду зазначений наказ скасовано, а Мінкульт зобов’язано встановити належні межі і режими використання зон охорони Музею в Пирогові. Міністерство добровільно рішення суду не виконало, за що на нього накладено штраф 5,1 тис. грн.

До слова, вчора стало відомо, що Верховний Суд ухвалив рішення на користь музею.

Суд за землю, боротьба за експонати: музей у Пирогові став майданчиком збереження української та кримськотатарської традиції

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»