Віль Григорович Гримич належить до легендарних українських шістдесятників, без яких сьогодні важко уявити незалежну Україну.
Кожен з цим людей, є по суті — одним з тих велетнів, на праці й відданості яких постала українська держава.
Віль Григорович відкривав своєму народові всесвіт великої літератури майстерними перекладами і дослідженнями. Завдяки його працям збагачувалась і мова, і література і молоді покоління, які мали змогу читати чудові переклади світової класики та сучасні твори.
Віль Гримич народився 7 червня 2025-го року у москві. Але все його життя було пов’язане з Україною. Він закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка та аспірантуру. Працював завідувач відділу зарубіжної літератури «Літературної газети», заступником головного редактора газети «Молодь України», відповідальним секретарем та заступником відповідального редактора журналу «Дніпро», головним редактор видавництва «Молодь». Секретар Київської організації та член Президії НСПУ.
Учасник німецько-радянської війни у складі 719-го легкого артилерійського полку та 2-го Білоруського фронту, капітан військової служби. Нагороджений орденами та медалями.
Член-кореспондент Словенської Академії наук і мистецтв. Автор багатьох статей, есе в періодиці й книжках про іншомовні літератури, міжлітературні взаємини, зарубіжну україніку й шевченкіану.
Помер 2 жовтня 2016 року на 92-му році життя в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33). На будинку по вул. Олеся Гончара, 52 відкрито меморіальну дошку.
Дружина Віля Григоровича, також літературознавиця, доцент факультету журналістики КНУ імені Т.Г. Шевченка (нині інститут), завідувач кафедри історії літератури і журналістики цього ф-ту. Досліджує історію української літератури та сучасний літературний процес Галина Гримич.
А його донька — письменниця, доктор історичних наук Марина Гримич. Зять — політик та дипломат Ігор Осташ.
Саме Марина Гримич звернулась до всіх, хто хоче згадати її батька. Вона 12 червня проводить вечір пам’яті у Музеї літератури в Києві.
«Запрошую на вечір вшанування його пам’яті під назвою „Косив батько, косив я…“, або чи важко бути донькою письменника? Вечір відбудеться 12 червня (четвер) у приміщенні Національного музею літератури України. Початок о 16.00. Співорганізатори Національна Спілка письменників України та Національний музей літератури України».
Віль Гримич переклав зі слов’янських, тюркських, західно-європейських мов прозові й поетичні книги, зокрема романи й повісті:
«„Нема героя без народу»: у Києві відбувся вечір пам’яті поета Дмитра Луценка».
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»
