У межах масштабного обміну полоненими в форматі «1000 на 1000», який відбувся 23-25 травня, Україна та Росія передали 880 військовослужбовців та 120 цивільних з кожного боку. Понад половина цивільних українців, які повернулися на батьківщину, – це засуджені за кримінальні злочини, не пов’язані з війною. Про це повідомило «Суспільне» з посиланням на організацію «Захист в’язнів України» 30 травня.
За даними організації, щонайменше 15 засуджених – це в’язні, які відбували покарання в колоніях на окупованих територіях Херсонської та Миколаївської областей. Ще близько 50 – українці, які жили в Росії й були засуджені в різні роки.
«Після відбуття строку російська влада мала депортувати їх (в’язнів – ред.) на батьківщину, але натомість безстроково тримала в неволі в центрах для іноземців, які нелегально перебувають в Росії. У цьому обміні росіяни залучили їх несподівано як для української влади, так і для самих в’язнів», – ідеться в матеріалі.
Журналісти розповіли історії деяких учасників останнього обміну. Колишній в’язень Олександр поділився, що двічі відбував тюремне покарання у РФ за крадіжки. Після відбуття другого строку, його перевели до депортаційного центру, а ще згодом – до ізолятора тимчасового тримання в російському Кімовську. За словами Олександра, йому та іншим мігрантам пропонували укласти контракт з ЗС РФ й відправитися на війну. Натомість обіцяли звільнення і російське громадянство.
Голова організації «Захист в’язнів України» Олег Цвілий розповів, що росіяни передали під час обміну дві категорії ув’язнених. Перша – це засуджені, які відбували покарання в колоніях Миколаївщини та Херсонщини, куди на початку вторгнення прийшли окупанти.
«Уже в листопаді 2022 року, відступаючи, росіяни забрали звідти (з колоній – ред.) з собою 1800 ув’язнених. Наразі в Україну повернулося тільки 380 людей. 15 засуджених з цієї категорії потрапили в останній обмін», – зауважують журналісти.
Зі слів Цвілого, зараз 12 з них проходять обстеження. А ще троє не відбули термін повністю і відразу після обміну відправилися в СІЗО.
Друга категорія – це колишні в’язні, які відбули покарання в Росії за різні злочини й потім застрягли в депортаційних центрах. За підрахунками Цвілого, серед повернених таких щонайменше 50 людей.
На думку правозахисника, влада поставилась до цих людей безвідповідально. Зокрема, у половини з них немає документів і жодних довідок, що їх привезли за обміном.
Представник Координаційного штабу з поводження військовополонених Петро Яценко повідомив, що штаб «вже підготував необхідні листи на інші відомства для того, щоб взяти цю ситуацію під контроль і подбати про цих людей, щоб вони не залишалися на вулиці, щоб в них були гроші на перший період, і щоб їх прилаштувати».
Цвілий визнав, що ця категорія громадян «не зовсім позитивна», і суспільство більше чекає на повернення військовополонених, дітей або проукраїнських діячів.
«Але, люди добрі, це також наші громадяни України, і вони не взяли до рук зброю і не пішли воювати проти України! Вони кріпилися хто два роки, хто – рік, тримали свою проукраїнську позицію, не йшли на їхні умови й чекали, коли їх повернуть. Ми маємо поважати їхнє рішення», – сказав правозахисник і висловив впевненість, що частина з них піде захищати країну.
Нагадаємо, упродовж 23-25 травня Україна та Росія провели один з найбільших обмінів полоненими у форматі «1000 на 1000», про який сторони домовилися на переговорах у Стамбулі. До України вдалось повернути 880 військових і 120 цивільних.
За даними Координаційного штабу, під час обміну «1000 на 1000» вдалося звільнити бійців із 46 частин, з яких раніше нікого не повертали.
Водночас у соцмережах звернули увагу на те, що під час триденного обміну військовополоненими в Україну не повернули жодного військовослужбовця 12-ї бригади «Азов» Національної гвардії. За даними бригади, понад 800 «азовців» уже понад три роки перебувають у російському полоні. У Коордштабі пояснили це тим, що цього разу Росія та Україна самостійно формували списки на обмін. Відомо, що Україна передала Росії приблизно 70 засуджених за колабораціонізм громадян.
