Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

У Львові збудували павільйон із пресованої землі

У Львові збудували павільйон із пресованої землі
Zaxid.net • 1 хв читання

У Львові збудували павільйон з архаїчного матеріалу – пресованої землі. Проєкт створили архітектори Анна Помазанна та Михайло Шевченко, співзасновники Materia Lab, що досліджує експериментальні матеріали, передає «Хмарочос».

Споруда розташована у відремонтованому сквері на розі вулиць Замарстинівської та Липинського.

Меморіальний павільйон із пресованого ґрунту присвячено фундатору дослідження геноциду Рафалові Лемкіну. А з 16 жовтня у Центрі міської мобільності відкриється виставка, що презентуватиме результати проєкту.

Основу павільйону становить цегла з пресованого ґрунту. Цей ґрунт взяли з котловану будівництва соціального житла на вулиці Миколайчука. Загалом майже всі матеріали та елементи конструкції павільйону були знайдені у Львові та в радіусі 20 кілометрів від міста: фундаментні блоки зі старої промислової будівлі, дерево та метал з даху будинку, пошкодженого внаслідок обстрілу.

Житлові комплекси від LEV Development – це простори любові, підтримки та натхнення. Кожен проєкт гармонійно вписується в міський простір і підсилює його цінність. Дизайн, архітектура та продумана інфраструктура формують нову культуру життя.

«Використання локальної землі в конструкції споруди формує прямий звʼязок з історією міста та його трагічними подіями», – зазначають автори проєкту.

Для будівництва використовують нижні, неродючі шари ґрунту, що складаються переважно з піску та глини. А необпалена глина здатна регулювати мікроклімат приміщення, адже вбирає надлишкову вологу та віддає її назад.

Головна перевага такого методу полягає в ощадливості виробництва. Керамічна цегла випалюється за температури до 1000°C, а для виробництва цементу клінкер обпалюють за температури близько 1400°C. Натомість пресовані земляні блоки висихають природним шляхом. Замість видобування глини та піску в кар’єрах, для виготовлення цих блоків можна використовувати ґрунт, що залишається після земляних робіт.

До будівництва також долучилися студенти Харківської школи архітектури.