Одержувачами допомоги Євросоюзу, призначеної для українських біженців у Литві, виявилися також громадяни країн, що вважаються ворожими. Через це понад мільйон євро доведеться повернути до бюджету. Міністерство соціального захисту і праці вже розпочало внутрішній аудит, а агентство Європейського соціального фонду (ESFA), яке опікувалося проєктом, змінило керівництво. У самій агенції пояснюють: надання допомоги іноземцям тоді дозволяли чинні правила.
Про це 28 травня, у середу, повідомляє LRT.lt.
Українські біженці в Литві отримували не лише продукти, медикаменти, засоби гігієни та юридичну підтримку, а й мали змогу безкоштовно вивчати литовську мову та отримувати допомогу з працевлаштуванням.
У межах підтримки інтеграції українців у країнах ЄС, у 2022–2023 роках на литовський проєкт «Допомога воєнним біженцям з України» було виділено майже 17 мільйонів євро.
Однак згодом з’ясувалося, що частину цієї допомоги отримали не лише українці, а й громадяни Росії, Білорусі, Узбекистану, Казахстану, Таджикистану та ще понад 40 країн, які мали дозвіл на проживання в Литві. Їм, зокрема, оплачували мовні курси й субсидували працевлаштування.
Проєкт адмініструвало агентство Європейського соціального фонду, а безпосереднім виконавцем виступила Служба зайнятості, яка залучала роботодавців до прийому біженців на роботу. Проте державна аудиторська служба встановила: сотні отримувачів не мали права на цю допомогу, адже не були громадянами України. Через це Литва має повернути Євросоюзу понад мільйон євро.
За інформацією LRT RADIJAS, те, що допомогу отримували й громадяни Росії та Білорусі, викликало обурення в політичних колах. 13 травня було оголошено про звільнення очільниці агентства Ліни Невінскєнє. Тимчасовою керівницею призначили Аудроне Алішаускєнє.
«Ми вважаємо цю ситуацію неприпустимою. Розпочато внутрішній аудит, з'ясовуємо, як це сталося», — заявила заступниця міністра соціального захисту і праці Ріта Грігалієне. Міністерство є засновником агентства.
За словами Державної контрольної служби, допомогу неправомірно надали 813 особам, серед яких є і громадяни Росії. «Ми повідомили, що такі витрати не можуть бути профінансовані з боку Єврокомісії», — заявила керівниця департаменту аудиту інвестицій ЄС Раса Вірганавічєнє.
Про результати перевірки поінформували і парламентський комітет із питань аудиту. «Це наслідок недбалості агентства, яке неправильно трактувало законодавство й не проконтролювало, кому надається допомога», — пояснила Вірганавічєнє. Вона додала, що вже розпочато офіційне розслідування.
У самій агенції стверджують, що діяли відповідно до чинної на той момент нормативної бази: участь у курсах литовської мови та програмах із працевлаштування дозволяли не лише українцям, а й соціально вразливим особам, які мали право проживати в Литві.
Також в ESFA заперечують цифру 813 отримувачів, вказану Державною контрольною службою, і називають іншу — 484. Проте визнали: виконавець проєкту має повернути отримані кошти в установлені терміни.
У міністерстві тим часом наголошують: ситуація дісталась їм у спадок від попереднього керівництва. «Ми робимо все можливе, щоб подібне більше не повторилося. Цього не мало статися», — підкреслила заступниця міністра.
Нагадаємо, Литва заявила, що буде й надалі підтримувати Україну в оборонній сфері. Наразі країні інвестує 20 мільйонів євро у розвиток української оборонної промисловості та ініціювала створення спільних виробничих потужностей.
Міністерка оборони Довіле Шакалієне зазначила, що українська оборонна промисловість володіє великим потенціалом для того, щоб стати важливим гравцем на світовому ринку.
