Під час засідання постійної комісії Київради з питань охорони культурної спадщини Департамент охорони культурної спадщини КМДА презентував підсумки своєї діяльності за перше півріччя 2025 року.
Про це повідомили на офіційній сторінці КМДА.
За словами директорки Департаменту Марини Соловйової, упродовж шести місяців фахівці провели 298 обстежень пам’яток і об’єктів культурної спадщини — це втричі більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Також укладено 273 охоронні договори з власниками — удесятеро більше, ніж торік.
До Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини міста Києва внесено 26 нових позицій, а до Міністерства культури та стратегічних комунікацій направлено подання щодо включення до Державного реєстру ще 143 об’єктів. Розроблено 76 комплектів облікової документації, розглянуто 46 Карток виявлення.
«Серед об’єктів, на які в першому півріччі розроблено облікову документацію, є низка визначних — пивоварний завод родини Шульц (просп. Голосіївський, 8), притулок для приїжджих хворих Київського бактеріологічного інституту (вул. Миколи Амосова, 16), житловий будинок працівників Українського державного інституту проєктування місцевої та паливної промисловості (Андріївський узвіз, 30), будівля хімічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка (корпус № 2, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 12), Житній критий ринок (вул. Верхній Вал, 16), а також парні мозаїчні панно „Творча праця“ та „Охорона навколишнього середовища“ на вул. Андрія Малишка, 15/1 і 25/1», — зазначила Марина Соловйова.
Також охоронні договори були укладені щодо низки знакових об’єктів в історичному центрі Києва, зокрема будинків на вулицях: Володимирській, Архітектора Владислава Городецького, Панаса Саксаганського та Покровській.
Затверджено паспорти пам’яток на вулиці Михайла Грушевського, 18/2 та Євгена Коновальця, 38.
У межах інспекційної діяльності Департамент направив 78 приписів недобросовісним власникам, склав 10 актів про правопорушення та виніс постанови про накладення фінансових санкцій.
Одним із ключових досягнень стало створення пошукової інформаційної бази даних, яка оцифровує документи, пов’язані з охоронними договорами, обстеженнями, приписами, дозволами на реставрацію та інспекційною діяльністю. За словами Марини Соловйової, база дозволяє оперативно реєструвати пошкоджені об’єкти — наразі зафіксовано 84 пам’ятки, що постраждали внаслідок російської агресії.
До електронної системи вже внесено 2 531 запис щодо охоронних договорів, 789 нових об’єктів, 214 приписів, актів і постанов, а також понад 8 600 записів щодо національних, місцевих і щойно виявлених пам’яток.
Для порівняння: у першому півріччі 2024 року було проведено 98 обстежень, розроблено 56 комплектів документації, укладено 26 охоронних договорів, оформлено 55 приписів і 6 постанов, а статус щойно виявлених отримали 13 об’єктів.
«Результати першого півріччя демонструють системне зростання інспекційної роботи, кількості охоронних договорів і нових об’єктів. Ми не лише охороняємо пам’ятки, а й формуємо ефективну модель співпраці з власниками, популяризуємо спадщину серед киян. Цю динаміку потрібно зберігати, а інституційну спроможність Департаменту — посилювати, щоб пам’ятки залишалися живою історією для майбутніх поколінь», - зауважила заступниця голови КМДА, депутатка Київради від фракції «УДАР» Ганна Старостенко.
Нагадаємо, що нещодавно з фасаду пам’ятки на Басейній прибрали «цар-балкон».
До теми: Київ продовжує працювати над захистом цінної історичної забудови.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
