Нещодавно у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відкрилася виставка «Окупована спадщина», присвячена традиційному одягу з регіонів України, що нині перебувають під тимчасовою окупацією.
У межах проєкту було відтворено шість чоловічих і шість жіночих строїв, що репрезентують Херсонську, Харківську, Луганську, Донецьку області та Автономну Республіку Крим.
Представлені костюми — результат багаторічної копіткої роботи, що об’єднала фольклористів, етнографів, музейників, істориків, реставраторів і майстрів народного мистецтва. Над відтворенням вбрання працювали вишивальники, ткачі, модельєри, декоратори, які спиралися на історичні джерела, архівні світлини, польові записи та усні свідчення, зібрані ще до початку повномасштабної війни.
Над проєктом працювали десятки фахівців із різних галузей — від фольклористики до художнього відтворення. Ініціатива належить ГО «Всесвітній День Вишиванки» у співпраці з Центром фольклору та етнографії КНУ ім. Тараса Шевченка.
Автори концепції — письменниця, режисерка, громадська діячка Леся Воронюк та етнограф, науковець і колекціонер Володимир Щибря. Партнери проєкту — міжнародний фонд ALIPH, Європейський Союз і Музей Івана Гончара.
«Проєкт є унікальним тим, що всі елементи костюмів були виготовлені сучасними майстрами на основі автентичних старовинних зразків, знайдених у музеях та приватних колекціях. У кожному строї збережено регіональну специфіку — від вишитих сорочок і керсеток до прикрас, штанів, спідниць і головних уборів. Над створенням працювала команда з понад двадцяти людей, які спеціалізувалися на різних елементах одягу», — зазначають ініціатори експозиції.
За їхніми словами, в ньому було важливо не лише відтворити вбрання, а й відчути його історію — за швами, за візерунками, за локальними відмінностями, що формували ідентичність кожного регіону.
«Це не просто колекція костюмів, а складна культурна реконструкція, що повертає до простору сучасності голоси тих громад, які були змушені замовкнути через війну. Завдяки зусиллям усіх учасників проєкту, виставка перетворилася на акт колективного свідчення й поваги — до спадку, до минулого, до права на свою культурну цілісність», — наголошують куратори проєкту.
За їхніми словами, кожен елемент одягу є втіленням візуальної мови регіону, його пам’ять, його присутність. Водночас — це спротив забуттю та рішучий акт збереження культурного коду, що опинився під загрозою знищення через окупацію.
Ініціатори проєкту наголосили, що особливі труднощі виникли під час відтворення чоловічої сорочки з Херсонщини — через брак збережених зразків довелося ретельно вивчати архівні фотографії та зображення.
На думку директора Музею Петра Гончара, нинішній проєкт є не лише експозиція костюмів, це простір пам’яті, голосу, ідентичності. У проєкті «Окупована спадщина» кожен костюм — це не лише нитка чи візерунок. Це доказ того, що навіть під окупацією — культура живе. Що навіть у тиші — звучить голос предків.
«Для нас, як для музею, велика честь приймати цю неймовірну виставку. Адже вона не про минуле — вона про теперішнє, про те, що ми оберігаємо й передаємо далі. Бо культура — це те, що ми тримаємо разом. Це те, що не даємо знищити», — наголосив у своєму виступі Петро Гончар.
Коли: до 31 серпня, середа-неділя: з 10:00 до 18:00.
Вартість квитків: 100 грн, пільговий (студенти, пенсіонери) — 50 грн, дитячий (від 7 років) — 30 грн. Для дітей (до 7 років), військових та ветеранів — вхід вільний.
До теми: Скарби скрині Київського полісся: у Вишгороді представили цікавий музично-етнографічний проєкт.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
