Уряд Франції ухвалив законопроєкт, який допоможе повернути культурні цінності незаконно привласнені з колишніх колоній. Текст винесуть на голосування 24 вересня.
Про це повідомляє The Art Newspaper.
Міністерка культури Франції Рашида Даті представила законопроєкт у середу, 30 липня. Відповідно до нього, щоб вилучити з колекції предмет, інша країна має надіслати запит. Його приймуть лише, якщо твір призначений для "збереження та демонстрації публіці".
Предмети, які хочуть вилучити, мали бути вкрадені, розграбовані, продані під примусом або передані особою, яка не мала на це повноважень, у період між Віденським конгресом у червні 1815 року та квітнем 1972 року, коли ЮНЕСКО ухвалила конвенцію про охорону культурної спадщини.
Якщо у запиті усі вимоги дотримані, то справу розглядатиме двосторонній науковий комітет. У разі схвалення Державна рада – найвищий адміністративний орган Франції – зможе оголосити про повернення предмета.
Також зазначається, що усі справи, що стосуються предметів, викрадених після 1972 року, розглядатимуть в цивільному суді.
Міністерство культури Франції зазначило, що законопроєкт не стосується "загальну підозру" всієї колекції, яка сформувала у Французькій імперії. Військові предмети, державні архіви, а також акції археологічних розкопок виключені з законопроєкту та вважаються отриманими на законних підставах.
У Франції реституція – кропіткий процес, який триває роками. Зокрема, з моменту обіцянки Макрона повернути африканську спадщину на континент у 2017 році Франція повернула лише 30 об'єктів кільком африканським країнам.
Державна рада ще не розглянула законопроєкт, однак міністерка культури Франції Рашида Даті планує просувати його. У редакції The Art Newspaper. очікують, що Сенат опублікує свій звіт 11 вересня, після чого текст винесуть на голосування в Сенат 24 вересня.
Французький парламент ще у 2023 році одноголосно ухвалив два закони про реституцію творів мистецтва та людських останків, награбованих нацистами. Проте тема імперського минулого Франції залишається делікатною. Враховуючи, що у Франції суворо захищені від вилучення предмети, які були пожертвою або спадщиною, то процес буде складним. Велику кількість африканських та океанічних артефактів подарували місіонери, офіцери та чиновники або їхні спадкоємці.
Наразі запити на повернення об’єктів надіслали Алжир, Бенін, Кот-д'Івуару, Мадагаскар та Малі з уточненими списками, а Ефіопія та Чад подавали загальний запит ще у 2019 році.
У коментарі The Art Newspaper сенатор П’єр Узуліас, член французької культурної комісії розкритикував спроби уряди пришвидшити це складне питання. Він вимагає нагляду з боку постійної наукової ради, що складається з науковців, юристів, представників державних органів, чиї думки будуть оприлюднені. На його думку, це допоможе запобігти відшкодуванню збитків, які нібито здійснюються для задоволення "дипломатичних" інтересів.
Раніше французька громадська організація "Pour l’Ukraine, pour leur liberté et la nôtre!" (За Україну, за їхню та нашу свободу!) створила петицію з вимогами позбавити Росію членства у Міжнародній раді музеїв (ICOM) через розграбування українських колекцій на окупованих територіях.
Росія ще з 2014 року почала вивозити культурні цінності з Криму. Так у 2016 році вдалося зафіксувати, що на виставці Івана Айвазовського у Третьяковській галереї зі 120 робіт, 38 – вкрадені з кримських колекцій.
У липні 2024 року об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Херсонес демонтували та розграбували, а потім розмістили там "Музей Криму та Новоросії" – у якому через пропаганду виправдовують російську агресію.
У Херсоні викрали понад 13 тисяч об’єктів з музею Олексія Шовкуненка та з Краєзнавчого музею. У Маріуполі російські військові захопили важливі роботи Аристарха Куїнджі та Івана Айвазовського. Колекція "Скіфське золото" з Мелітопольського музею місцевої історії просто зникла.
Наразі колекції 77 українських музеїв на окупованих територіях включені до Державного каталогу Музейного фонду Російської Федерації.
