Ракетна небезпека / © ТСН.ua
Протягом перших років повномасштабного вторгнення в Україну однією з базових рекомендацій для цивільного населення було так зване «правило двох стін». Воно передбачало, що під час повітряної тривоги слід ховатися у приміщенні, віддаленому від зовнішніх стін та вікон мінімум на дві капітальні перегородки.
Такий підхід дозволяв уникнути уламків і зменшити ризик травмування при вибуховій хвилі. Проте сьогодні експерти одностайно стверджують: це правило більше не гарантує безпеки.
Зміни в характері бойових дій та поява новітнього озброєння з високою точністю ураження значно знизили ефективність старих порад. Сучасна зброя, включно з ударними дронами-камікадзе, касетними боєприпасами та авіаційними ракетами, має потужність, здатну зруйнувати не лише кілька стін, а й цілі під’їзди багатоповерхівок.
За словами представника ДСНС Києва Павла Петрова, раніше правило «двох стін» справді могло врятувати життя — особливо при артилерійських обстрілах чи ракетах з відносно неточним наведенням. Але зараз ситуація кардинально змінилася.
«Ми стикаємося з високоточним озброєнням. Ударні безпілотники не просто з’являються частіше, вони оснащені потужними бойовими частинами. Під час прямого влучання 'шахеда' в будинок приміщення може вигоріти за кілька хвилин, а температура настільки висока, що пожежу важко загасити», — зазначив Петров.
Тип конструкції будівлі відіграє ключову роль у шансах вижити під час атаки. Найбільш вразливими вважаються панельні будинки — при ракетному ударі вони буквально «складаються», немов картковий будиночок, миттєво поглинаючи все, що всередині. Монолітні конструкції є стійкішими, але навіть вони не дають повної гарантії безпеки при прямому влучанні.
У випадках обстрілів житлових кварталів часто фіксуються обвали цілих секцій будинків — з коридорами, ваннами і навіть підвалами. Поширеним є й варіант, коли касетні боєприпаси падають на велику територію одночасно, і жодні «дві стіни» не рятують, якщо влучання відбувається прямо у дах.
Пресофіцер ДСНС України Олександр Хорунжий застерігає: перебування у квартирі, навіть далеко від вікон, вже не можна вважати безпечним варіантом.
«Після обстрілу в Солом’янському районі Києва ми побачили, що ціле крило багатоповерхівки просто зруйноване. При такій силі удару не рятує ні ванна, ні коридор, ні підвал — усе опиняється під завалами», — наголошує Хорунжий.
Під час атаки можливі й вторинні небезпеки — пожежі, отруєння чадним газом, обвали конструкцій, уламки. Якщо ви перебуваєте у «глухому» приміщенні без вікон і вентиляції, ризик загинути від задимлення чи перекриття виходу значно зростає.
Фахівці з надзвичайних ситуацій рекомендують заздалегідь продумати безпечний маршрут до найближчого укриття. Найкращими варіантами є:
Спеціальні укриття — бомбосховища, захисні споруди.
Підземні паркінги, переходи, метро — об’єкти подвійного призначення.
Внутрішні сходові клітини — особливо в монолітних або новобудовах.
Також варто зібрати «тривожну валізку», до якої входять документи, питна вода, ліки, їжа тривалого зберігання та інші речі першої необхідності.
Якщо сигнал тривоги застає вас на відкритій місцевості, інструктори з тактичної медицини радять негайно лягти на землю. Це в рази знижує шанси бути ураженим уламками. Ще краще — сховатися в природні заглиблення, яри, канави або за бетонні конструкції. Навіть парк чи ліс може бути безпечнішим, ніж квартира у багатоповерхівці.
«Коли лягаєш на землю, ймовірність поранення уламками зменшується до 10%. Стоячи — це майже 100%», — каже інструктор Ігор Молодан.
В умовах нової, високотехнологічної війни, старі поради втрачають актуальність. Надія на «дві стіни» може стати фатальною. Вчасний перехід в укриття — це не перестрахування, а реальна можливість зберегти життя.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Запоріжжі побутова суперечка між двома людьми в бомбосховищі завершилася вбивством. 47-річна жінка смертельно поранила 42-річного безхатька, завдавши йому удар ножем у живіт.
