У Дніпропетровській області відкрили «Музей чашки і старовинних речей», заснований Наталією Мальченко. У колекції зібрано близько півтори тисячі експонатів з різних країн світу. Серед них — японські пузаті сервізи, китайська мініатюрна порцеляна, англійські чайні набори, Косівська кераміка та посуд із петриківським розписом. Також відвідувачі можуть побачити вишивані рушники та інші предмети побуту, однак головною окрасою музею залишаються чашки. Про це повідомляє «Наше місто» з посиланням на ДніпроTV.
Поблизу Дніпра, у селищі Шевченко, діє незвичний культурний простір – Музей чашок. Його заснувала колекціонерка Наталія Мальченко, яка понад 20 років збирає посуд з різних країн світу. Те, що починалося як хобі, згодом переросло у справу життя та культурний проєкт.
Ідея створення музею з’явилася ще до початку повномасштабної війни. Спершу жінка сумнівалась у доцільності такого задуму, однак вирішила втілити його у життя. Так з’явилася невелика хатина з сотнями полиць, на яких нині представлені крихітні глечики, великі кухлі, англійська порцеляна, косівська кераміка, різнокольорові сувенірні чашки з усього світу та вінтажні зразки, знайомі багатьом із дитинства.
Нині у музеї зібрано близько півтори тисячі експонатів, кожен із яких має власну історію. Першою у колекції стала жовто-блакитна чашка, придбана у звичайній крамниці. Згодом до зібрання додалися предмети з блошиних ринків, а також подарунки від родичів, друзів і знайомих.
За три роки існування музей відвідали сотні людей. Особливою популярністю він користується серед колекціонерів посуду, які годинами вивчають експонати. За словами засновниці, музей створювався з любов’ю та перетворився на місце затишку і відпочинку.
Невдовзі Музей чашок можуть внести до Книги рекордів України. Представники реєстру вже обговорювали з Наталією процедуру фіксації рекорду. Колекціонерка зазначає, що й надалі поповнюватиме зібрання, зосереджуючись на вінтажних і антикварних екземплярах із унікальними історіями.
Раніше ми писали, «Летюча тарілка» на воді: історія легендарного ресторану у Дніпрі.
Також ми писали, Петриківські дива: як зараз на Дніпропетровщині розвивається традиційний розпис
