Парламент Чорногорії відклав голосування за два суперечливі законопроєкти про обмеження протестів і розширення повноважень спецслужби, після критики з боку громадянського суспільства та Європейського Союзу.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на BIRN.

Спікер чорногорського парламенту Андрія Мандич підтвердив у четвер, що проєкт закону про Агентство національної безпеки (ANB) не буде обговорюватися, як планувалося.

Запропонований закон надав би ANB розширені повноваження щодо доступу до особистих і інституційних даних, зокрема метаданих телекомунікацій та банківської інформації – в деяких випадках без схвалення суду.

"Парламентська більшість підтримує ці закони, але, визнаючи, що вони не були добре доведені до відома громадськості, ми будемо працювати над тим, щоб краще пояснити їх як нашим громадянам, так і нашим міжнародним партнерам", – сказав Мандич.

Така ж доля спіткала й інший законопроєкт, який заборонив би протести з блокуванням доріг під загрозою високих штрафів – до 2000 євро для фізичних осіб і 10 тисяч євро для юридичних осіб.

Чорногорський президент Яков Мілатович привітав рішення парламенту, назвавши його "результатом тиску з боку громадян, громадянського суспільства та європейських партнерів".

Перед тим були висловлені побоювання, що запропоновані закони підірвуть права людини, демократичні стандарти та шлях Чорногорії до членства в Європейському Союзі – зокрема і з боку Єврокомісії.

Переговори про вступ з Чорногорією тривають з червня 2012 року. У грудні 2024 року країна вперше за сім років закрила три розділи переговорів про вступ, а в червні – ще один.

І європейські, і чорногорські посадовці вважають, що Чорногорія може закрити всі переговорні розділи до 2026 року та вступити у ЄС до 2028-го. Більше про те, як прогрес Чорногорії у вступі до ЄС впливає на євроінтеграцію України, читайте у статті.