У свої 59 років Віктор, боєць 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле», демонструє вражаючу майстерність: з автомата збиває ворожі дрони та працює інженером у підрозділі, що полює на безпілотники. Історію захисника розповіли на Фейсбук-сторінці 128 окрема важка механізована бригада “Дике Поле”.

«Я мисливець зі стажем під 40 років, був в Оріхівському полку мисливців, звик до зброї», – розповідає Віктор, пояснюючи свої влучні постріли.

Батько трьох дітей – старшій 33, молодшому лише 8 – Віктор пішов добровольцем на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Тоді його вік назвали «застарілим» для армії, тож він долучився до місцевої самооборони. Разом із односельцями він охороняв залізничні вузли з поліцією та боровся з мародерами, які намагалися пограбувати покинуті домівки.

«Ми зробили загін, ловили таких, здавали поліції й уберегли майно односельців», – згадує він.

У вересні 2023 року Віктор отримав повістку і з полегшенням приєднався до ЗСУ. Спочатку працював водієм, але згодом перевівся до бригади «Дике Поле», де став інженером у підрозділі протидії дронам. Освоїти новітні технології для нього не було проблемою:

«За два дні зрозумів суть роботи. Якщо людина хоче, більше й не треба. Я все життя працюю з технікою, тому справа пішла легко».

Зі зброєю Віктор також на «ти». Одного разу він збив FPV-дрон із сьомого пострілу, коли восьмий патрон заклинило.

«Побачив дрон, почув знайомий звук і холоднокровно відкрив вогонь. Головне – не панікувати», – ділиться він.

Побратими були вражені: «Невже збив?» – «Є таке діло!» – відповів Віктор.

Нещодавно до нього приїжджали дружина з восьмирічним сином. Жінка приготувала смачний обід, а Віктор навчав малого заряджати автомат і зводити затвор ногою, адже сил у руках хлопчику ще бракує.

«Дуже шкодую, що з 6 до 8 років не був поряд із сином. Це той вік, коли йому потрібен батько», – зізнається воїн.

Нині Віктор продовжує службу, знаючи, заради кого стоїть на захисті України. Його холоднокровність, досвід і любов до сім’ї надихають побратимів і доводять: для справжнього захисника вік – не перешкода.

Нагадаємо, від фронту до мирного життя: історія ветерана з Дніпра Максима Шункіна.

Раніше ми писали: З початку вторгнення зрозуміла, що хоче допомагати бійцям на передовій: історія медикині з ТрО Дніпра.

Також говорили: Доктор Лівсі» з Дніпра: історія бойового медика, який рятує життя на фронті.

Категорія: Війна, Новини Дніпра