Посол України в туреччині Наріман Джелял
Туреччина розглядає можливість відправлення своїх військових до України, якщо буде підписана мирна угода. Розміщення миротворчого контингенту має запобігти повторній агресії з боку Росії. Про це повідомив посол України в Туреччині Наріман Джелял в ефірі національного телемарафону «Єдині новини».
За його словами, Анкара може долучитися до кола країн, які надають Україні безпекові гарантії.
«Туреччина одна з понад 10 країн, які вже розглядають потенційну можливість відправлення своїх військових до України як фактор, що стабілізує надання гарантій і запобігає повторенню агресії Росії у разі укладення мирної угоди», — зазначив Джелял.
За словами посла, Туреччина також готова долучитися до розмінування Чорного моря та українських територій. Цю тему він обговорював напередодні, 22 серпня, з міністром оборони Туреччини Яшаром Гюлером.
«У нас була дуже гарна розмова. Туреччина готова долучитися вже найближчим часом до розмінування Чорного моря. Ми проговорювали про цивільне розмінування, тобто наших територій безпосередньо», — розповів Джелял.
Дипломат також додав, що Туреччина залишається одним із найкращих майданчиків для майбутніх переговорів на рівні делегацій і лідерів.
У турецькій пресі обговорюються різні аспекти можливого надання гарантій безпеки Україні. Як пише газета Cumhuriyet, існують побоювання, що військова присутність іноземних держав може мати неоднозначні наслідки для суверенітету України, не забезпечивши при цьому належного захисту.
«Військова присутність європейців в Україні не означатиме гарантії безпеки для України, навпаки, вона перетворить Україну на колонію Європи», — йдеться у публікації.
Автор статті вважає, що Європа розглядає Україну як буферну зону, а лідери ЄС відкрито заявляють: «Українська армія — це перша лінія оборони Європи».
«Таке розуміння не гарантує безпеку України; навпаки, воно робить її васалом», — наголошує автор статті.
Нагадаємо, Зеленський розкрив можливу участь Анкари в гарантіях безпеки. Президент зазначив, що формат допомоги залежить від можливостей партнерів. До того ж деякі країни готові діяти лише в певних сферах.
