Новий головний тренер "Шахтаря" Арда Туран розповів про свою систему роботи.
– Ви грали в "Атлетіко" й "Барселоні" – двох клубах із дуже складними і різними стилями гри. "Атлетіко" робить акцент на швидкості й атлетизмі, а "Барселона" більше на контролі м’яча. Який тренер Арда Туран?
– Насамперед хочу підкреслити, що маю власну систему, яка називається "система Арди Турана". Адже це нормально, що кожен гравець перебуває під впливом тренерів, з якими працює. Я, наприклад, люблю Сімеоне, люблю Луїса Енріке. Я працював із Райкардом у 20 років, працюю з Фатіхом Терімом. Я взяв від них усе найкраще, але створив власний стиль – Арди Турана. Тому не можна сказати, що я такий-то і що на мене вплинув цей тренер. Футбол дуже мінливий і гнучкий. До речі, в українській лізі ми будемо контролювати м’яч. Ми будемо грати з м’ячем. Тому нам потрібно більше рішень від "Барселони", ніж від "Атлетіко" (Мадрид). Якщо порівняти, але пропустивши на шість або сім голів менше в цьому сезоні, становище було б більш позитивним.
Моя гра базується на двох речах: пас і реакція. Реакція буває наступальною і оборонною. Ми вчитимемося цьому і йтимемо крок за кроком. Але річ у тому, що кожна гра, кожен турнір має свою систему, і в цілому мою систему я можу назвати "системою Арди Турана", яка є дуже особливою. Це буде не дуже легко. Справа в тому, що все, що ви будуєте, буде важко. Потрібен час. Але моє ключове слово – автоматизм, який базується на повторенні. Тому мої тренування базуються на повторенні. Тож ми матимемо цю м’язову пам’ять, щоб рухатися вперед і вперед. До речі, що є легким для нас і для всіх гравців, так це те, що "Шахтар" також має цю пам’ять, як і "Барселона" має цю пам’ять в чемпіонаті Іспанії в недалекому минулому. "Шахтар" також має цю пам’ять про контроль гри, паси та інше. Але те, що нам потрібно впровадити, це повторення на тренуваннях.
– Ви сказали, що вас надихають Луїс Енріке, Дієго Сімеоне, Фатіх. Що ви взяли з їхнього досвіду у свою тренерську роботу?
– Сімеоне – легенда оборони. У Сімеоне я навчився, що немає нічого неможливого. Якщо ви виграєте в чемпіонаті проти Мессі або "Барселони" з Мессі та Кріштіану Роналду, проти "Реала" з Кріштіану Роналду, ви можете виграти все в житті. Тож немає нічого неможливого. Ми запам’ятали це.
У Фатіха Теріма я навчився, що, якщо ти здаєшся, ти програєш. Це прислів’я. Якщо ти здаєшся в думках – ти програєш. Ми ніколи не здаємося. Щодо Луїса Енріке, то мені подобається, що він завжди був відкритий до всіх, до кожного гравця, що б він не думав, він завжди був відкритий. Я теж навчився цього. Але футбол – гнучка гра. Тому нам потрібно впроваджувати гнучкість у гру. І коли ви дивитеся фінал Ліги чемпіонів, іноді Доннарумма грає довгим пасом, щоб це зробити. Це не завжди як початок ззаду, як короткі паси, але іноді потрібно впроваджувати різні ідеї, довгі паси. Отже, від кожного тренера я отримав кілька ключових ідей, можна сказати. Тому важливо грати за пам’яттю – миттєва пам’ять є. Ми живемо в такий час. Секунди, мілісекунди. Це важливо у футболі.
