Останні сезони в Прем’єр-лізі видалися не надто веселими через слабкі результати новачків. Команди, які щойно піднялися з Чемпіоншипу, просто не витягують рівень.
У підсумку ті самі 17 клубів забирають основні гроші Прем’єр-ліги й міцнішають. А от Чемпіоншип втрачає шарм. Якщо ти не фанат Лідса чи Бернлі, які гойдаються між лігами, то важко радіти за команди, що борються за підвищення, щоб потім стати "грушами для биття".
Люди почали скаржитися, і це не дивно. Руд ван Ністелрой, наприклад, після поразки Лестера від Ліверпуля (1:0, дев’ята домашня гра без голів!) прямо сказав: "Для новачків прірва між лігами виглядає надто великою".
Кажуть, що новачки Прем’єр-ліги приречені на виліт, але це не вся правда. Гроші, звісно, грають велику роль. За даними Deloitte, клуби Прем’єр-ліги заробили 6,1 млрд фунтів, тоді як у Чемпіоншипі - лише 747 млн фунтів. Різниця вражає! Але як тоді Фулхем, Борнмут і Ноттінгем Форест залишилися в еліті в сезоні 2022-23 попри такий фінансовий розрив?
Той сезон став лише четвертим в історії Прем’єр-ліги, коли всі три новачки втрималися в еліті. І це не тому, що Фулхем із Борнмутом порушували фінансові правила чи, як Форест, підписали цілу команду на Масницю. Історія показує: підвищення не завжди означає швидкий виліт. Новачкам треба просто обійти три слабші команди, а в останні два сезони в Прем’єр-лізі таких вистачало.
Ще більші прірви долали Норвіч (2011-12) і Саутгемптон (2012-13), які втрималися після двох поспіль підвищень із Ліги 1. І це в часи, коли проти них грали Манчестер Юнайтед Фергюсона, Челсі Абрамовича та Манчестер Сіті з арабськими інвестиціями. Тож провал Іпсвіча після такого ж стрибка чи нинішній крах Саутгемптона виглядають ще прикрішими.
Чемпіоншип сам по собі не проблема. Його команди сяяли в Кубку Англії (Ковентрі ледь не вийшов у фінал 2024 року, якби не VAR). Звідти вийшли зірки:
Тренери, як Карлос Корберан (екс-Вест Бром, тепер Валенсія) чи Ліам Росеньйор (екс-Галл Сіті, тепер Страсбур), також цінуються за кордоном.
Проблема в тому, що роблять новачки в Прем’єр-лізі. У 2024-25 Іпсвіч розтринькав 27 очок із виграшних позицій до поразки 0:3 від Ньюкасла. Якби вони втримали ці очки, то могли б бути в середині таблиці чи навіть мріяти про єврокубки, як у 2000-01. Саутгемптон втратив 28 очок із лідируючих позицій до квітня й замість героїчного порятунку ледве не побив антирекорд Дербі (11 очок).
У 2023-24 Бернлі (27 втрачених очок із виграшних позицій) не захотів чи не зміг залишити орендованих зірок, як Натан Телла чи Ян Маатсен, і тримався за стиль Вінсента Компані, який не працював із слабшим складом. Шеффілд Юнайтед (23 втрачені очки) продав Ілімана Ндіає та Сандера Берге без гідної заміни.
Тактична сліпота також зіграла роль. Суперники, які розігрують м’яч від воріт, давали новачкам шанси забити, але тренери типу Компані, Рассела Мартіна чи Кірана Маккенни більше гнались за красивим стилем, ніж за очками в таблиці.
Так, прірва між лігами зараз здається величезною, але це не безнадійно. Є ідеї, як її зменшити, якщо ця тенденція затягнеться на 4-5 років:
Фото - Getty Images/Global Images Ukraine
