Військові, які звільняються зі служби, мають отримати всі належні їм виплати. Втім, іноді військова частина може не нарахувати частини коштів, і тоді слід вимагати їх, зокрема й у судовому порядку. Як не втратити гроші, читачам ZN.UA розповідає юристка Правозахисної групи «СІЧ» Ксенія Онищенко.

Коли військовослужбовець звільняється, військова частина має видати йому документ, що містить інформацію про всі суми грошового забезпечення, нараховані та виплачені у зв’язку зі звільненням. Цей документ має назву грошовий атестат.

Грошовий атестат військовослужбовця — офіційний документ, що видається фінансовим органом військової частини (або іншою уповноваженою установою) і містить повну інформацію про грошове забезпечення військовослужбовця за весь період служби або за останній період (залежно від мети видачі). Він необхідний, зокрема, у разі звільнення, переведення або для судових спорів щодо належних виплат.

Зазвичай у грошовому атестаті міститься така інформація:

— персональні дані військовослужбовця: П.І.Б., військове звання, особовий номер, посада та місце служби, дата зарахування на службу та звільнення;

— відомості про грошове забезпечення: оклад за військовим званням і посадою; надбавки, премії, додаткові виплати (за особливі умови служби, інтенсивність, секретність тощо); грошова допомога у разі звільнення (одноразова допомога); компенсації, передбачені законом; виплати за невикористані дні відпустки; матеріальна допомога (на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань);

— інформація про утримання: податки (ПДФО, військовий збір); алiменти (якщо є); інші утримання (погашення позик, штрафи тощо);

— період, за який здійснено нарахування та виплати;

— підсумкова інформація: загальна сума нарахувань; загальна сума утримань; до виплати;

— підписи та реквізити: посадові особи, які склали та підписали атестат (начальник фінансової служби, бухгалтер); печатка військової частини або фінансової установи; дата складання грошового атестата.

Якщо грошовий атестат викликає сумніви або в ньому щось не зазначено, військовослужбовець має право:

— звернутись із заявою до ТЦК для уточнення;

— вимагати письмове роз’яснення або деталізацію;

— у разі спору — звернутися до суду.

Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України, військовий має право звернутися до суду протягом трьох місяців із дня одержання письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми.

Важливо: відлік тримісячного строку для звернення до суду починається з моменту звільнення або з дати одержання військовослужбовцем грошового атестата.

Це важливо для дотримання строків позовної давності, оскільки пропуск цього строку без поважних причин може бути підставою для відмови в задоволенні позову та виплаті боргу щодо грошового забезпечення.

«На жаль, до нас звертаються звільнені військовослужбовці, які мають заборгованість із виплати грошового забезпечення, проте строки звернення до суду для оскарження давно спливли (буває, що минув і рік, і півтора). Як пояснюють ветерани, вони не знали, що законодавством визначено певний термін для вирішення спору в судовому порядку. Після звільнення військовий здебільшого починає займатись особистими справами: здоров’я, сім’я тощо, а проблеми, які виникли під час звільнення, залишає на потім. І це є великою помилкою. Звісно, в деяких випадках можна поновити строки звернення до суду, але для цього мають бути поважні причини», — пояснює юристка Правозахисної групи «СІЧ» Ксенія Онищенко, у якої зараз у судах розглядається кілька справ щодо невиплати ветеранам грошового забезпечення в повному розмірі.

За словами Ксенії Онищенко, причини пропуску строків звернення до суду можуть бути різними. Іноді це — зволікання військового, але нерідко — військової частини. Юристка навела конкретні приклади зі своєї практики.

Перший випадок: військовий пропустив строк подання судового позову через хворобу. До юристки звернувся колишній військовослужбовець, звільнений улітку 2023 року за станом здоров’я. Грошовий атестат, який військова частина мала надати відразу після звільнення, він отримав лише в жовтні 2023 року. У документі було виявлено значну заборгованість — зокрема 100 тис. грн компенсації за тяжку травму та інші невиплачені суми.

Чоловік пояснив, що вчасно звернутися до суду не зміг, адже перебував на тривалому стаціонарному лікуванні через психіатричне захворювання й не був спроможний ухвалювати рішення чи аналізувати події.

Юристка спочатку подала скаргу до Міністерства оборони з вимогою провести перевірку та врегулювати питання в досудовому порядку. Коли це не призвело до результату, звернулися до суду. Проте суд відмовив у розгляді, пославшись на пропуск тримісячного строку звернення. Наразі справа перебуває на розгляді в касаційній інстанції, остаточного рішення ще немає.

Другий випадок: військова частина не видала грошового атестата. Інший військовослужбовець, звільнений за станом здоров’я вже в березні цього року, взагалі не отримав грошового атестата після звільнення. Йому лише перерахували певну суму на картку, але без розрахунку, за що саме її виплачено та які нарахування залишилися невиплаченими.

Через відсутність атестата подати судовий позов було неможливо. Тому юристка Ксенія Онищенко звернулася до військової частини та Міністерства оборони з вимогою видати документ, щоб можна було розпочати процес захисту прав. Тим часом три місяці, передбачені законом, уже спливли. Грошового атестата військовому досі не видали. Тому спочатку потрібно в судовому порядку витребувати грошовий атестат, а потім уже оскаржувати неправомірні дії частини щодо ненарахування передбачених виплат.

Третій випадок: військова частина не виплачує заборгованості. Ще один військовослужбовець, лікуючись після тяжкого поранення, не отримував належного грошового забезпечення. Під час тривалого лікування військова частина заборгувала йому значну суму грошей. Чоловік звернувся до суду, щоб отримати належні виплати. Його справа тривала в суді рік, і 2025 року було ухвалено позитивне рішення, з яким також погодилась апеляційна інстанція.

Після лікування військовому встановили групу інвалідності та звільнили за станом здоров’я. Однак у грошовому атестаті, який він отримав після звільнення, навіть не було зазначено погашення заборгованості, яку військова частина вже мала сплатити, згідно з рішенням суду. Це доводить, що навіть після виграного процесу виплата боргу може затягнутися. Боротьба триває.

Причини, з яких військовослужбовець може не отримати всіх належних виплат після звільнення, можуть бути різними, підсумовує юристка. Та якщо він протягом трьох місяців не звернувся до суду, щоби стягнути належні йому кошти з військової частини, то після закінчення цього строку військовослужбовцю потрібно обґрунтувати поважні причини пропуску. Такими причинами можуть бути тривале лікування, дії чи бездіяльність військової частини, а також інші обставини, які суд визнає обґрунтованими.

Та якщо поважних причин немає, звернутися до суду вже неможливо — і захистити своє право на отримання належних виплат теж. Тому юристка радить військовим перевіряти свої нарахування вчасно, щоби не пропустити строку й не втратити права на звернення. А тим, хто не отримав усіх належних виплат після звільнення, — одразу звертатися по правову допомогу.