В останні роки українським клубам знайомі вильоти та розгромні поразки у Єврокубках. Особливо – неграндам. В останніх 20-ти протистояннях на виліт у Єврокубках, в яких не брали участь "Динамо" або "Шахтар", представники України проходили далі лише одного разу. "Полісся" вчора пройшло команду з Андорри. Знайомі нам і поразки з різницею в чотири м'ячі в одному матчі, і в шість – за сумою двох матчів. І все ж таки виліт "Олександрії" від "Партизана" з 0:2 та 0:4 залишає особливо неприємний осад.
Загалом в тих 20-ти протистояннях на виліт саме розгромних поразок нетопові українські клуби зазнавали рідко. З різницею в чотири м'ячі - взагалі лише одного разу. Якраз вчорашня "Олександрії" від "Партизана". І саме тому вона особливо болюча. Ми сприймали вильоти "Ворскли" від "Діли" та "КуПСа", "Зорі" - від "Університаті", "Дніпра-1" - від "Спартака" з Трнави - як ганьбу, але всі вони ж боролися, були близькі до успіху, втрачали результат близько до кінцівки. "Олександрія" здалася одразу.
Боляче ще тому, що сам "Партизан" здавався перед початком сезону розваленим. Вже точно - вкрай недосвідченим, вкрай вразливим. В самій Сербії не вірили, що на щось здатний у Єврокубках. Він вилітав в п'яти протистояннях на виліт у Єврокубках поспіль, зокрема, від "Норшелланна", "Лугано" та АЕКа з Ларнаки - зовсім не грандів. А до них пройшов азербайджанський "Сабах" лише у серії пенальті. Те ж саме "Динамо", такий самий віце-чемпіон України, як нині "Олександрія", рознесло його рік тому з рахунком 9:2.
Не повторюватимуся про стан "Партизана" перед цими матчами. Просто прочитайте цю статтю. Лише нагадаю, що середній вік стартового складу сербської команди в першому матчі становив 22.1 роки, в другому – 22.5. І у більшості Єврокубковий досвід був мінімальним. Середній вік "Олександрії" становив 25.5. З гравців, що грали з перших хвилин проти "Динамо" в будь-якому з матчів, з перших хвилин проти "Олександрії" в будь-якому грав лише один гравець. А минув лише рік.
Поточну команду "Партизана" не припиняють у сербській пресі називати "малятами", "дітьми". В самій Сербії вражені, що взагалі пройшла віце-чемпіона України. А така легка перемога для них - неймовірні новини. Вони нині в ейфорії. Відповідно, той, хто так програв такій команді, повинен відчувати сором.
Про проблеми "Олександрії" ми всі знаємо. Пішли головний тренер Руслан Ротань, спортивний директор Іван Телько, Георгій Єрмаков, Олександр Мартинюк, Микита Кравченко, Артем Шабанов, Іван Калюжний, Олександр Філіппов, Володимир Шепелєв, Джевані. Дійшло до абсурду, коли Кравченка було заявлено на матчі проти "Партизана", але насправді він вже перейшов до "Полісся". Склад настільки куций, що між двома матчами проти "Партизана" було підписано двох нових гравців. Ще двох було підписано за 4-7 днів до першого матчу.
Знаємо ми і що 33-річний Кирило Нестеренко ніколи не розпочинав сезон як головний тренер і взагалі, можна сказати, ніколи не працював головним тренером. Знаємо його більше як експерта на телебаченні і розуміємо, що таким тренерам-теоретикам, тренерам, що зрослися з ноутбуком, з просунутою статистикою, глибоким аналізом кожної дії гравця потрібен час, потрібно багато часу для побудови команди. Такі завжди дивляться далеко у майбутнє, дивляться систематично. Не на перші матчі сезону.
В принципі, можна сказати, що, виходячи з цих проблем, в першому матчі "Олександрія" показала найкращий футбол, на який нині здатна. Кращий, ніж очікувалося. Вона підтримувала високий темп, влаштовувала цікаві комбінації. Причому різноманітні, як і з перепасуванням у центрі поля, як і з швидким підключенням вперед флангових гравців, так і з банальними закиданнями вперед. І всі ці стилі приносили небезпечні моменти. Та навіть у гостьовому матчі в чисельній меншості вона створила чимало.
І наставник "Партизана" Срджан Благоєвич, і гравці команди дуже шанобливо висловлювалися про гру українського суперника після обох матчів. Говорили, що грав добре в атаці, створив проблеми. Визнавали проблеми у своїй обороні. Благоєвич доволі жорстко пройшовся по грі своєї оборони після обох матчів, кажучи, що суперник занадто легко створював моменти. Сербська преса також критикувала. Загалом у Сербії цілком визнають небездоганну гру, помилки, проблеми своєї команди.
У сербській пресі захоплюються діями обох своїх воротарів в обох матчах, ставлять їм найвищі оцінки. А якщо так – вони мали роботу.
Обидва матчі "Олександрія" розпочинала високим інтенсивним пресингом, який створював багато проблем "Партизану". Починала супермоментами, які повинна була реалізувати. Власне, в будь-якій чверті будь-якого з двох матчів, крім, хіба що, першої половини другого тайму матчу-відповіді, можна згадати супермомент "Олександрії". І навіть у сербській пресі у звітах про обидва матчі часто можна було прочитати: "Якби українці реалізували цей ранній момент, все могло б піти інакше".
З іншого боку, а хто винний у всьому цьому? Хто винен у відході гравців, в такому пізньому підписанні нових гравців (двоє підписаних на тижні, звісно, не могли бути заявлені на матч-відповідь), у підписанні такого тренера, в той час, як, наприклад, Юрій Вернидуб, Роман Григорчук сидять вдома.
Хто винен, що "Олександрія" стала неприємним рекордсменом серед українських клубів у Лізі Конференцій з найбільшою кількістю ударів по воротах та в площину за два матчі на виліт без забитих м'ячів? 33 удари - на 13 більше, ніж другий в цій номінації, 14 у площину - на вісім більше, ніж він. Стільки бити та не реалізувати – повний провал. І хто винен, що у заявці команди лише один чистий форвард, та й він забив два м'ячі за три останні сезони?
Хто винен, що саме після яскравого початку в обох матчах команда пропускала? На 13-ій та 14-ій хвилинах. Можна навіть сказати, що через яскравий, занадто авантюрний початок. Хто винен, що команда пропускала в ключові хвилини в кожному з матчів? В перші 15 хвилин першого тайму обох матчів, у "роздягальню", тобто перед перервою другого матчу, в перші 15 хвилин другого тайму першого матчу? Пропущені в такі хвилини - ознаки слабкого характеру, і навіть слабкого розуміння гри, як в тактиці, так і в психології.
Не слід й занадто обманюватися такою активністю в атаці. Оскільки вона досягалася за рахунок провалів у центрі поля та в обороні. Насправді атакувати легко, коли ти кидаєш всі сили в атаку та плюєш на оборону. Звідси й шість пропущених м'ячів, яких могло бути більше. З них чотири пропущено внаслідок контратак. Контратака призвела і до вилучення вже на 11-ій хвилині, що зіпсувало матч-відповідь. Так, можна нарікати на арбітра, але ж суперник виходив віч-на-віч. Вже тут оборона провалилася.
Сьогодні таких тренерів багато. Вони грають в атакувальний комбінаційний футбол завдяки киданню великих сил в атаку. Через це провалюються в обороні і не досягають результатів, але яскрава гра привертає увагу і притягує їх до Топ-клубів. За якими заслугами Венсан Компані отримав місце у "Баварії", Енцо Мареска - в "Челсі"? Їхні попередні команди грали яскраво. Нічого суттєвого не досягали. Але головне - прорекламувати себе. Відчуття, що Нестеренко мислить схоже.
Не випадково його інтерв'ю після обох матчів були навіть витримані у позитивному ключі, вказували на креатив команди в атаці. А ще звинувачували арбітрів. Дуже зручно.
Гаразд, Нестеренко – молодий, ще подорослішає, ще навчиться, ще знайде баланс між обороною та атакою. З роками тренери стають прагматичнішими. Але взагалі куди йде його клуб? Судячи з поведінки керівництва "Олександрії", Єврокубки сезону 2025/26 його взагалі не цікавили. Цих матчів начебто й не було. Оскільки так до них не готуються. Можливо, така підготовка навіть спочатку повинна була стати виправданням раннього вильоту. Як і розмови про новий довгостроковий проект.
Ще й недостатньо згадують про один важливий аспект. Попереднього сезону "Олександрія" була українською командою. Її кістяк, за всієї поваги до Безерри та Цари, складали українці. Майже всі вони пішли. Залишилися набагато слабші дублери. А підписують нині виключно легіонерів, причому молодих і до кумедного дешевих. У частини навіть немає загальної вартості на Transfermarkt. Той самий сайт вказує, що одного з новачків куплено за сімдесят тисяч євро. Навмисне пишу літерами.
Виглядає як план? Власне, так. Брати дуже-дуже дешевих або безкоштовних легіонерів, трошки розвивати їх і продавати за пару сотень тисяч. Це може спрацювати, може принести дохід клубу. Ось лише сумнівно, що в такому стані можна говорити про довгострокове будівництво, яке хоче влаштувати новий тренер. Та й як "Олександрія" витримає без сильних українських гравців? Вона хоче стати "міні-"Шахтарем"? Але навіть у головного "Шахтаря" є власні Різник, Конопля, Матвієнко, Судаков.
Та й хотілося б, щоб керівництво клубу чесно виступило перед вболівальниками та заявило, що має саме такі цілі. Або взагалі, щоб заявило, які саме цілі переслідує. Гадаю, воно вже достатньо заробило на продажі своїх найкращих гравців влітку. Дуже оперативно скориставшись блискучим сезоном, який, можливо, відчуває, що не повернеться. Що далі? Чи збираються розпочати новий приблизно трирічний шлях до іншого такого сезону, як починали з Русланом Ротанем?
Або ж "Олександрія" скочується туди, куди скотилися всі інші сюрпризні негранди УПЛ? До "Колоса", до "Зорі", і це в найкращому разі. А може бути і до "Ворскли".
Пам'ятаєте, як 15-20 років тому ми шукали "третю силу"? Силу, яка регулярно боротиметься на рівних з "Шахтарем" та "Динамо", регулярно потужно виступатиме у Єврокубках. Тепер ми знову її шукаємо. І відчуття, що в Олександрії немає чого шукати.
Більша проблема в тому, що її й в інших місцях особливо немає сенсу шукати. Адже довгострокових проектів в УПЛ особливо не помітно. А ті, що є – розраховані зовсім не на Топ-2 УПЛ і не на успіх у Єврокубках, навіть не близько. Он Андрій Русол, Генеральний директор "Карпат", начебто сильного претендента на Єврокубки, прямо заявляє, що до Основного раунду пробитися дуже важко через низький рейтинг України, а без нього грошей не буде, тому його клуб у Єврокубки не поспішає. І він не один такий.
Так, війна. Так, грошей немає. Але й в такій ситуації можна працювати краще, можна виробити план, можна розвивати. А не хапати перший ж заробіток і тікати.
Тож, швидше за все, ми й надалі бачитимемо розгромні поразки наших неграндів від "Партизана", вильоти від "Діли", Трнави, "Університаті", "КуПСа" і радітимемо як діти перемозі над командою з Андорри.
Фото - Getty Images/Global Images Ukraine
