З огляду на солідний ігровий шлях за плечима в УПЛ (понад 10 сезонів, які вилилися в понад 300 зіграних матчів, і понад 40 забитих голів), Желько просто зобов'язаний був успішно адаптуватися в Україні. Присутність у списку топ-10 легіонерів за всю історію також вельми цьому сприяли. Отже, він міцно вжився в нашу культуру і вважає менталітет дуже близьким.
Додамо сюди ігрові досягнення у вигляді володаря Кубка України 2009-2010 з "Таврією" і бронзи національного чемпіонату 2016-2017 з "Зорею", і отримаємо багатющий досвід, який можна і потрібно передавати молодому поколінню.
Так власне і сталося, коли Любенович після 6-ти сезонів у "Зорі" як гравець, плавно перейшов спочатку до скаутської роботи, а потім і до позиції асистента головного тренера в команді U-19.
Разом з тим, Любенович останніми роками регулярно мав проблеми, які заважали йому стабільно й успішно працевлаштуватися: як підсумок - відхід із першолігівської "Ворскли" лише через кілька тижнів роботи.
З якими ж проблемами зіткнувся Желько Любенович?
У серпні 2024-го року Любенович заявив, що "організація в клубі залишає бажати кращого", і наполягав на власному звільненні, поки клуб не погодився виправляти помилки; він також звинувачував керівництво в "дезорганіації", особливо після психологічно важкого спаду форми. Проблем з інфраструктурою, ніхто, звісно, також не скасовував.
У грудні 2023-го року тренер шкодував про втрату лідерів через незгоду у фінансових умовах. І хоча при цьому підкреслював, що заборгованостей із зарплати немає, погодьтеся, фінансові розбіжності завжди відіграють важливу роль.
Періодично спостерігалися напружені стосунки з гравцями - тренер дорікав їм у тому, що "їхня погана гра негативно впливає на його кар'єру". Що не могло не внести розлад у роздягальню. Як підтвердження цієї теорії, у січні 2025-го ексголкіпер команди охарактеризував різкі висловлювання Любеновича як фактор втрати авторитету.
Влітку й восени 2024-го року він неодноразово подавав заяви про відставку, але керівництво відмовлялося його відпускати - у підсумку атмосфера стала "болючою", і його "втягнули в пастку". Якби його відхід штучно не блокували згори - до цього, можливо, і не дійшло б.
У вересні 2024-го року команда перебувала під внутрішнім розслідуванням після підозр у "здачі" матчу, що додало тиску на тренерський штаб. Скандали з договірними матчами ще не покращували атмосферу в жодній команді.
У січні 2025-го року Любенович нарешті пішов із "Минаю" через сукупність проблем - не найсильніша організаційна структура, розлад із гравцями, тиск через невдалі результати та звідси нездатність реалізувати свої плани повною мірою.
На етапі запрошення керівництво клубу гарантувало тренеру відсутність затримок зарплати та достатнє фінансування, проте вже за два з невеликим тижні сторони розійшлися за взаємною згодою. Чи в цьому криється реальна причина розставання, чи в чомусь іншому - достеменно не відомо, але можна припустити, що обстановка була такою, в якій очікування не зійшлися з реальністю.
Які висновки можна зробити з описаного?
Особистий підхід тренера стикався з системними проблемами, а саме - з недоліками у комплектації команди, в фінансуванні та інфраструктурі, особливо в клубах рівня "Минай" і "Ворскла" після вильоту з УПЛ.
Його прямолінійність і високі вимоги часом створювали розлад із гравцями, що, своєю чергою, призводило до зниження авторитету.
Любеновича запрошували в кризові періоди - сезонна нестабільність не давала толком розвернутися. Звідси розбіжності, що швидко виникають, і періодична неузгодженість завдань між тренером і керівництвом.
Желько не завжди міг утримувати лідерів, через фінансові обмеження. Зі свого боку, клуби також не завжди були готові інвестувати в довгострокові проєкти.
Резюмуючи сказане, підведемо короткий підсумок.
Любенович - досвідчений, вимогливий тренер, який вважає себе в праві очікувати таких же високих стандартів від гравців. Але його підхід часто не знаходив підтримки в клубах з обмеженими ресурсами і не найрозвиненішою інфраструктурою. Це призводило до конфліктів із керівництвом і гравцями, що й обумовлювало короткі терміни роботи. Йому б підійшов стабільно організований клуб із чіткою інфраструктурою, довгостроковою стратегією і повагою до його професійної філософії.
За всього вищеописаного було б верхом несправедливості не згадати про сильні сторони Желько.
Його команди загалом грають структурно, часто з акцентом на компактність у середній лінії та швидкий вихід з оборони. Вони добре знайомі з ігровою дисципліною. Приміром, у "Минаї" за скромних ресурсів він домігся кількох тактично зрілих нічиїх і перемог над фаворитами (0:0 з “Шахтарем” і 1:1 з "Динамо" в сезоні 2023/24). Його командам також притаманна мінімізація ризиків при збереженні щільності ліній.
Тренер уміє адаптуватися до кадрових проблем. Навіть з обмеженим складом і відсутністю стабільного фінансування (у "Минаї"), Любеновіч впроваджував ротацію і знаходив приховані ресурси, а саме - не боявся довіряти молоді та був гнучким у схемах: 4-2-3-1, 5-4 -, 4-1-4-1, 4-1-4-1 залежно від суперника.
Не можна не відзначити й аналітичний підхід та підготовку до кожного суперника окремо. Його тренерський штаб ретельно готувався до всіх ігор без винятку, акцентуючи свою увагу на аналізі сильних і слабких сторін суперника, підборі сценаріїв тиску і стримування. Проти лідерів ("Шахтар", "Динамо", "Дніпро-1") його команди майже завжди демонстрували стриману, але грамотну гру.
Важливою якістю Любеновича як тренера також є розвиток команди по ходу сезону. Як приклад, його "Минай" прогресував у другому колі (весна 2024 року), що дало можливість витягнути команду із зони вильоту. Не забуваємо про визнання Желько найкращим тренером туру УПЛ у березні 2024-го року - як результат серйозної перебудови команди за час зимових зборів. Він вміє вбудовувати нових гравців і коригувати модель гри, особливо в кризових умовах.
Любенович не витає в хмарах і чесно говорить про проблеми клубу - це підкуповує журналістів і вболівальників. Незважаючи на кілька конфліктів (у "Минаї" з керівництвом і гравцями), його відкрита манера спілкування допомагає формувати довіру в здоровому середовищі.
Желько Любенович - тренер прагматичний і аналітично сильний. Він здатний вичавити максимум з обмежених ресурсів, підтягнути команду в розпалі сезону і налаштувати її на бій проти фаворитів. У стабільній обстановці з нормальною управлінською структурою він цілком може вивести команду у верхню частину таблиці УПЛ.
