Ті футбольні люди, хто за багато років вивчив манеру гри воротаря Ігоря Шуховцева знали: він не тільки надійно грає у воротах, а й притягує фарт. Так було у багатьох командах, кольори яких йому довелося захищати, так є і тепер, вже у тренерській ролі. Варто було Шуховцеву всього чотири місяці тому пристати на пропозицію зовсім ще молодого колективу з Чернігівщини – ФК "Кудрівка", як він виборов путівку до Прем’єр-ліги.
Вранці у день повторного матчу плей-оф за право грати в еліті, у якому суперником кудрівської команди була полтавська "Ворскла", Ігор Шуховцев випромінював впевненість. Коли кореспондент UA-Футбол зателефонував йому на мобільний, він був напрочуд спокійним. Неквапливо попиваючи улюблену каву, 53-річний тренер воротарів "Кудрівки" наче відчував: для його одноклубників все повинно завершитись благополучно. І це попри те, що у першому матчі на умовно домашній арені кудрівчани зазнали від "Ворскли" поразки 1:2. Події ж другого матчу показали, що молодшій за рангом команді сприяло спортивне везіння.
- Як вважаєте, без долі фарту у цьому поєдинку не обійшлося? – цікавлюся у Шуховцева.
- Сто відсотків, саме так. Футбол складається із фарту та супутніх чинників. Везіння у грі у будь-якому виді спорту є одним із компонентів успіху. Що і мало місце у недільному поєдинку.
- У полтавському матчі слабкою була "Ворскла" чи більш вмотивованою виявилась "Кудрівка"?
- Я не казав би, що "Ворскла" виявилась слабкішою. Адже полтавські футболісти докладали максимум зусиль для того, щоб не дати "Кудрівці" досягти позитивного результату з переведенням гри в овертайм та до серії пенальті. Бажання було в обох команд, і воно зашкалювало. Про це свідчить хоча б той факт, що деякі футболісти догравали з травмами. І "Ворскла", і "Кудрівка" хотіли перемогти, але переміг той, хто у неділю більше прагнув до цього і виявився вдалішим. Тож я вважаю, що на виграш ми заслужили.
- Коли у вас зажевріла надія, що одного із старожилів еліти все ж вдасться перемогти?
- Напевно, це було ще у другому таймі першого матчу з "Ворсклою", коли ми грали на столичній "Оболонь Арені". Тоді хлопці показали досить цікавий футбол. Було дуже приємно дивитись на гру наших футболістів, які впродовж останніх 35 хвилин не давали полтавській команді дихати. Тоді вперше і зажевріла надія. Коли ж ми забили у матчі-відповіді у Полтаві, це стало додатковою мотивацією і дало змогу ще більше впевнитись у думці, що нам все вдасться. Хоча "Ворскла" не збиралась дарувати нам перемогу, тож у грі були моменти, коли без долі везіння не обійшлося. Ми вийшли на серію післяматчевих пенальті - а це вже як кому пощастить.
- Як гадаєте, наскільки футболістам "Кудрівки" вдалося виконати тренерську установку?
- У нас було три травмованих футболісти – Яшков, Литовченко та Світюха (двоє останніх травмувалися у полтавському матчі і довелося робити вимушені заміни), тож у грі з таким сильним суперником наші хлопці, як-то кажуть, на жилах догравали цей матч. І за це їм велика подяка. Повертаючись з гри клубним автобусом, була озвучена думка: ми навіть ще самі не знаємо, що створили. Відчуваємо повагу до наших футболістів, які виконали завдання головного тренера практично на сто відсотків. Повторюсь: починаючи з другого тайму гри у Києві і закінчуючи матчем у Полтаві. Що стосується безпосередньо другого поєдинку, то Василь Баранов досить впевнено налаштовував підопічних на цю гру. До появи у "Кудрівці" він працював у "Ворсклі", тож йому дуже хотілося, аби на добре знайомому йому стадіоні команда впевнено зіграла і здобула право виступати в УПЛ.
- У післяматчевій серії пенальті відмінно проявив себе ваш підопічний – воротар Роман Льопка. Ваша робота?
- Ні. Я ніколи не люблю говорити про свою причетність у подібній справі. І хто щоб не казав, але з власного воротарського досвіду, коли нерідко доводилось відбивати пенальті, можу сказати, що це особлива річ. Так, аналіз того, хто куди б’є, повинен бути. Однак вважаю, що у таких нервових поєдинках кожен воротар повинен відчувати, як, коли і куди стрибати. Перед серією післяматчевих пенальті ми про це говорили. Всю енергетику нашого воротарського цеху я переправив Льопці – і він, красунчик, виручив команду. Хоча хлопці ще раніше повинні були "закривати" гру, але не забили. Та це футбол, все у ньому буває. Оцінюючи ж дії нашого воротаря, хочу сказати, що у даному випадку все залежало від психологічної готовності. Це по-перше. По-друге, Льопка дуже хотів себе проявити і допомогти своїй команді. Все це і зіграло велику роль у полтавському матчі. За рахунок бажання та переповнюючих емоцій, з якими він впорався, "Кудрівці" і вдалося заслужити право грати в УПЛ. Втім, як і кожному члену нашої команди.
- Після фінального свистка команду охопили неймовірні емоції. Що ви, як людина, котра не раз у період кар’єри тріумфувала, відчували у цю мить?
- Незважаючи на те, скільки мені довелося грати на такому високому рівні, як Перем’єр-ліга, відчуття найприємніші. Коли команда, у якій ти працюєш, виконує надскладне завдання, переповнює гордість за хлопців, які впродовж сезону та у двох матчах плей-оф показали і собі, і всій футбольній Україні, що вміємо грати у футбол і достойні права спробувати свої сили у Прем’єр-лізі.
- Чи була з боку керівництва ФК "Кудрівка" обіцяна винагорода за вихід у Прем’єр-лігу?
- Так. Президент нашого клубу Роман Солодаренко – людина слова. Ще раніше, до двобою з "Ворсклою", була розмова про те, що якщо це станеться, отримаємо винагороду. І надалі будемо підіймати рівень команди, адже ця людина дуже і дуже хотіла опинитись в УПЛ. Завдяки їй, як і тренерському штабу, футболістам та персоналу, мрія президента ФК "Кудрівка" збулася. Тож тепер чекатимемо на винагороду (посміхається).
- А чи була система заохочення впродовж сезону?
- Так-так. Хоча високу ціль кров з носу ми не ставили. Наш президент – розумна людина, і ми, тренери, чудово розуміли, що "Металіст 1925", "Епіцентр" та СК "Полтава" були також налаштовані серйозним чином впродовж сезону-2024/25. Ми грали у свій футбол – той, який вимагає головний тренер. Усі ці вимоги ми доносили до хлопців – і вони з цим впорались. Відтак кожен з нас відчуває гордість за ту роботу, яку виконали. Адже вдалося довести, що ми спроможні досягати поставленої мети. І хочу зазначити, що випадково "Кудрівка" в УПЛ не потрапила. За великий обсяг роботи, яку ми виконали як у чемпіонаті, так і перехідних матчах, Боженька нас нагородив.
- Після полтавського матчу мабуть довго не спали?
- Так. Адже їхали додому з Полтави. Та й впродовж цілого вечора нас переповнювали емоції, було дуже багато дзвінків. Всі вітали, всі були за нас дуже раді. І навіть ті люди, з якими давно не зідзвонювались, вітали також. Було дуже приємно. А у понеділок зібрались разом з хлопцями: була лазня, а потім легкий шашлик. Всі гарно відпочили і роз’їхались у відпустку.
- Як співпрацюється вам із Василем Барановим?
- Працюю з ним не так давно – лише з кінця січня цього року. Я знав його ще з тих пір, коли він був тренером у "Зорі" U-19. Можу сказати, що вже у той період підопічні Василя Баранова досягали непоганих результатів, достойно виглядаючи у суперництві з "Шахтарем" та "Динамо". У нього, як молодого тренера, є свої погляди, які він намагається донести до футболістів. Можливо, у нього ще недостатньо тренерського досвіду, проте він є футбольною людиною. У Баранова є чимало цікавих ідей, які застосовуються ним у тренувальному процесі. Бувало, що в якихось іграх щось не виходило, однак він все ж намагався донести до свідомості хлопців розуміння тих чи інших тонкощів футболу. Є тактика, є індивідуальні якості, які приносять команді результат. Я вважаю, що у цього тренера є здатність все це поєднувати і моделювати на футбольному полі. Навіть якщо щось із запропонованої ним тактики не дозволило досягти бажаного, то він відразу ж намагається це змінити або підкоректувати. Можливо, саме тому нашій команді і вдалося досягти високої мети.
- На який термін розрахований ваш контракт?
Попервах за домовленістю з клубом він був укладений на півтора роки. Враховуючи, що я вже відпрацював весняну частину сезону-2024/25, з "Кудрівкою" буду пов’язаний ще один рік. Приємно усвідомлювати, що знову проведу його у Прем’єрлізі. Я дуже радий, що у нас все вийшло. Адже здобувши можливість грати в еліті нашого футболу, кожен з членів команди буде зростати у майстерності. Втім, як і сам футбольний клуб.
- Мабуть не помилюсь, якщо припущу, що тепер головна мета "Кудрівки" - зачепитись у Прем’єр-лізі?
- Саме так. Для нас це буде надважливе завдання. І над ним будемо дуже ретельно працювати. Можу сказати, що ми впевнені у своїх хлопцях. Гадаю, що має бути підсилення, адже Прем’єр-ліга – це вже зовсім інший рівень, зовсім інші вимоги. Тож наразі дійсно дбатимемо про те, аби зберегти команду у класі найсильніших.
