Друге за величиною американське місто, де близько 50% населення — це латиноамериканці, охопили протести після імміграційних рейдів федеральної міграційної служби, які заарештували великі групи нелегальних мігрантів у районах саме з латиноамериканським населенням. Тому не дивно, що визначальним символом цих протестів стали прапори Мексики та інших латиноамериканських країн.
Все через жорстку імміграційну політику Дональда Трампа. Хоч, а це для соціологів було одним із найбільш загадкових результатів президентських виборів у США у 2024 році, за Трампа проголосували 42% латиноамериканських чоловіків. І це не дивлячись на те, що головною обіцянкою Трампа протягом всієї кампанії була депортація мігрантів, причому не лише нелегальних.
Проте, варто також враховувати, що штат Каліфорнія, де і знаходиться Лос-Анджелес, це продемократичний штат. У листопаді 2024 року Дональд Трамп програв там Камалі Гарріс. Каліфорнія має губернатора-демократа Гевіна Ньюсома. Тож, не дивно, що штат Каліфорнія подав до суду на адміністрацію Трампа за начебто незаконне рішення президента США розгорнути в Лос-Анджелесі 4 тис. нацгвардійців, а потім ще й 700 морських піхотинців, без дозволу губернатора.
Чим закінчиться політичне протистояння між Лос-Анджелесом і Вашингтоном? Чи згорне Трамп після цих жорстких протестів, які вже поширилися на інші американські міста, свою імміграційну політику? Та, чому це черговий сигнал, що електоральна підтримка його популістичної політики починає сипатися? Читайте в матеріалі ТСН.uа.
Розгортання сил Нацгвардії, а, тим паче, мобілізація морських піхотинців для наведення порядку всередині країни, — це непересічна подія для США. Востаннє у 1992 році це робив Джордж Буш-старший. Тоді він теж відправив морських піхотинців до Лос-Анджелеса, коли там були масові заворушення й загинули кілька десятків людей. Але це перше рішення президента Трампа від 1965 року, ухвалене без схвалення губернатора відповідного штату. До того ж, Трамп ухвалив це рішення на тлі мирних антиімміграційних протестів. Бо, вже після його рішення про направлення до Лос-Анджелеса спочатку 2 тис. сил Нацгвардії, а потім ще 2 тис., вони переросли у підпали автівок і сутички з поліцією.
Не можна сказати, що ті латиноамериканські виборці, які в листопаді минулого року голосували за Трампа, не знали, що антиімміграційні рейди взагалі можливі. Варто лише згадати про передвиборчу обіцянку Трампа, яку він постійно повторював, здійснити найбільш масову депортацію в історії США, почати ідеологічну перевірку всіх мігрантів, і закрити кордон із Мексикою, розгорнувши для цього американську армію. І він вже це зробив. Наприклад, міністр оборони США Піт Гегсет своїм рішенням розширив територіальні райони підпорядкування американських військових баз, що знаходяться в Техасі та Нью-Мексико. Це дозволило армії затримувати нелегалів та інших цивільних порушників.
У вівторок, 10 червня, імміграційні протести в Каліфорнії продовжилися, поширившись і на інші американські міста в Техасі, Іллінойсі, Массачусетсі, Вашингтоні та Нью-Йорку. У Лос-Анджелесі протестувальники, які цими вихідними палили автівки поліцейських і «безпілотних» таксі, були навіть випадки мародерства в магазинах і аптеках, продовжили свої акції поблизу федерального Центру утримання під вартою, де перебувають затримані, а також знову перекрили ключову автостраду. Продовжилися й арешти. Лише у вівторок, 10 червня, затримали кілька десятків людей за те, що вони почали збиратися в центрі Лос-Анджелеса в комендантську годину.
Поки що немає ознак, що адміністрація Трампа готова зупинити імміграційні рейди чи, можливо, напрацювати програму легалізації нелегалів в країні. Адже, як зазначають експерти та журналісти в своїх репортажах (а представники медіа за ці дні теж серйозно постраждали від гумових куль правоохоронців), лише в Лос-Анджелес Метрополітен (саме місто та міста-супутники), де проживає 12,9 млн людей, близько 10% нелегалів. Тобто, це майже 1,3 млн осіб, які виконують погодинну чи поденну низькооплачувану роботу, за яку ніхто не платить податки.
За інформацією CNN та The New York Times, адміністрація Трампа тисне на імміграційну та митну служби, щоб ті виконували встановлені Білим домом квоти щодо арештів і депортації нелегалів. ЗМІ не повідомляють, скільки саме у Трампа вимагають арештовувати й депортувати. Минулого тижня цей офіційний показник сягав 2 тис. осіб на день. Проте, після початку протестів проти імміграційної політики Трампа, імміграційна та митна служби затримували лише по 700 людей на день.
«Ми проведемо цю імміграційну операцію. Ми збираємося робити це щодня по всій країні, включаючи Лос-Анджелес. Ви нас не зупините, тож, гадаю, гра почалася», — заявив днями Томас Гоман, відповідальний у Трампа за імміграційну політику, якого американські ЗМІ називають «царем кордону».
Сам Трамп протягом останніх кількох днів повторює одну й ту саму тезу: «Ми ухвалили чудове рішення, відправивши Національну гвардію для боротьби з насильницькими, спровокованими заворушеннями в Каліфорнії. Якби ми цього не зробили, Лос-Анджелес був би повністю знищений. Якби я не відправив війська, це колись прекрасне та велике місто згоріло б дотла».
Проте, як і у випадку з війною Росії проти України, коли Трамп повторює, що в Україні та Києві начебто «були прекрасні, найкрасивіші в світі башточки, але їх більше немає з нами, вони розбиті в друзки, лежать на землі мільйоном шматків, вражені ракетами, бомбами та кулями», так і у випадку з акціями в Лос-Анджелесі Трамп створює альтернативну реальність. Насправді протести в цьому місті й досі обмежуються лише невеликою частиною, переважно центром. Інша ж частина Лос-Анджелеса живе своїм повсякденним життям. Там навіть немає комендантської години.
Тому, схоже, що цими діями Трамп та його адміністрація переслідують дві головні цілі.
Перша — це дійсно спробувати виконати свою передвиборчу обіцянку щодо якомога більшої кількості показових затримань і депортацій нелегальних мігрантів. Проте, навіть за аналогічний період президентства Джо Байдена цей показник був вищим, ніж зараз за Трампа. До того ж, для збільшення депортацій потрібно більше грошей, що адміністрація Трампа собі навряд чи може собі дозволити на тлі власних же заяв про суттєве скорочення федеральних витрат.
Друга — політичне протистояння з губернатором-демократом Каліфорнії Гевіном Ньюсомом і ширше протистояння з демократами, адже початок кампанії на проміжних виборах до Конгресу восени 2026 року невпинно наближається. У вівторок, 10 червня, в телевізійному зверненні Гевін Ньюсом вже заявив про авторитаризм з боку адміністрації Трампа, яка начебто незаконно використовує військових для придушення протестів у Лос-Анджелесі.
«Ми звернулися до суду з проханням видати екстрене рішення про припинення використання американських військових у Лос-Анджелесі. Якщо деяких із нас можуть забирати на вулицях без ордера, лише на основі підозри чи кольору шкіри, то ніхто з нас не в безпеці. Авторитарні режими починають з переслідування людей, які найменше здатні захистити себе. Але на цьому вони не зупиняються. До речі, Трамп не проти беззаконня та насильства, якщо це служить йому. Які ще докази нам потрібні, крім 6 січня (2021 року, коли прихильники Трампа штурмували Капітолій — Ред.)?», — заявив Гевін Ньюсом.
Те, що це політичне протистояння доводить ще й заява губернатора Техасу, республіканця Грега Ебботта про готовність відправляти війська Національної гвардії скрізь по штату, де будуть протести проти імміграційних рейдів адміністрації Трампа. У відповідь сенатор-демократ від Пенсильванії Джон Феттерман вже публічно попередив колег-демократів, що вони мають засуджувати та протистояти як актам вандалізму й насильства з боку протестувальників, так і незаконним діям Трампа. Хоча, як зазначають американські експерти та ЗМІ, поки що адміністрація Трампа формально не порушила жодну норму закону, надіславши до Лос-Анджелеса Нацгвардію та морських піхотинців, які поки що не беруть жодної участі (крім поодиноких випадків допомоги нацгвардійців) у придушенні вуличних протестів.
Проте, це політичне протистояння — тривожний дзвінок для команди Трампа, яка навряд чи хоче втратити більшість хоча б в одній палаті Конгресу на виборах восени 2026 року. Ще й враховуючи величезну публічну сварку Дональда Трампа з донедавна його олігархом номер один Ілоном Маском, який у своїй соцмережі Х вже цікавився у користувачів можливістю створення нової «Американської партії». Хоч Маск і заявляє, що шкодує про деякі свої різкі заяви, сам факт появи таких публічних дискусій про альтернативну партію для адміністрації Трампа дуже небезпечний. Адже, як свідчать соцопитування, зараз Трамп втрачає підтримку саме незалежних виборців, які не віддають перевагу ні демократам, ні республіканцям. А таких у США, за різними оцінками, вже біля 40%.
