А міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, який у понеділок, 9 червня, прибув із візитом до Києва, розповів, як на собі відчув, що таке російський «шквал ракет і дронів».
«Сьогодні вранці наш поїзд був змушений проїжджати через шквал ракет і безпілотників, що накрили міста Рівне і Дубно. Але Україна стоїть твердо, захищаючи не тільки свою територію, а й принципи свободи і демократії в Європі. Фактично, Україна захищає Європу. Миру не буде досягнуто шляхом умиротворення. Світ повинен залишатися єдиним у підтримці України — військовій, економічній та політичній», — зазначив Кястутіс Будріс.
Проте, навіть на тлі масованих ракетних і «шахедних» російських атак по Україні, кількість яких суттєво збільшилася після повернення Дональда Трампа до Білого дому, адміністрація США не поспішає ні з ухваленням нового пакету військової допомоги Україні, в тому числі й на тлі підготовки Росії до літнього наступу на фронті, ні з посиленням санкційного тиску на Росію. Тим паче, свіжі коментарі російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова вкотре доводять, що зупинятися вони не збираються.
Тож, чого очікувати від адміністрації Трампа в цьому питанні найближчим часом, враховуючи наближення саміту G7 у Канаді, в якому також візьме участь і Володимир Зеленський? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Майже щоночі Росія запускає по Україні понад 400 повітряних цілей, які призводять до загибелі ще більшої кількості українців. Вже всі західні медіа пишуть про нестачу в України засобів ППО для відбиття ворожих атак. Проте адміністрація США й особисто Дональд Трамп роблять вигляд, що нічого цього немає. А останні коментарі Трампа про те, що Путін буде мститися за спецоперацію СБУ «Павутина», в результаті якої було вражено 41 російський літак стратегічної авіації глибоко в російському тилу, звучать як легалізація ударів Росії по Україні.
Багато надій покладалося на візит канцлера Німеччини Фрідріха Мерца до Вашингтона. Зокрема, що йому вдасться переконати президента США посилити санкції проти Росії. Сидячи поруч із Трампом в Овальному кабінеті, Мерц назвав його «ключовою фігурою», здатною чинити тиск на Путіна. Проте ні це, ні навіть подароване Мерцем Трампу свідоцтво про народження його діда Фрідріха, який був німцем, не допомогли переконати 47-го президента США.
Поки Дональд Трамп публічно свариться з Ілоном Маском і продовжує обіцяти розглянути можливість запровадження нових санкцій проти Москви, Росія продовжує масовані обстріли України. Після чергових повітряних ударів по Києву в ніч на п’ятницю, 6 червня, які забрали життя рятувальників ДСНС, а ще кілька десятків людей постраждали, президент США, під час спілкування з журналістами на борту Air Force One, заявив, що Україна сама їх спровокувала, здійснивши спецоперацію «Павутина».
«Ну, вони дали Путіну привід піти й влаштувати їм пекельне бомбардування минулої ночі. Це те, що мені в цьому не сподобалося. Коли я це побачив, то сказав: „Ось і все. Тепер буде удар“, — заявив Дональд Трамп.
А ще раніше, сидячи з Фрідріхом Мерцем в Овальному кабінеті, президент США порівняв війну Росії проти України з «двома маленькими дітьми, які б’ються в парку». Тому, за словами Трампа, «іноді краще дати їм побитися деякий час, а потім розняти їх». Володимир Зеленський відповів на це в інтерв’ю американському телеканалу ABC News, заявивши: «Ми не діти з Путіним на ігровому майданчику в парку. Він — вбивця, який прийшов у цей парк, щоб вбити дітей». Український президент також підтвердив (раніше про це писали американські ЗМІ — Ред.), що США перенаправили своїм військам на Близькому Сході 20 тис. ракет проти «шахедів» — компоненти, які Україна використовує для збиття російських ударних дронів.
І це в той час, коли в ніч проти понеділка, 9 червня, Росія запустила по Україні рекордну кількість повітряних цілей — 499, і 479 із них були саме ударні БПЛА типу Shahed. За місяць Росія виробляє близько 2,5 тис. «шахедів», що в п’ять разів більше, ніж торік. І все це мовчання й бездіяльність адміністрації Трампа відбувається ще й на тлі підготовки Росії до літнього наступу на фронті, про який пишуть вже всі західні медіа.
«Ми маємо великі проблеми з „шахедами“. Ми боремося з цим і, звичайно, знайдемо інструменти, щоб їх знищувати. Але ми знайшли дещо і вирішили. Здається, це було за попередньої адміністрації, це був міністр оборони Остін. Ми з ним визначилися з одним проєктом, ми розраховували на цей проєкт. Це особлива технологія. Мій міністр оборони (Рустем Умєров — Ред.) сказав мені, що США перекинули їх на Близький Схід», — сказав Володимир Зеленський, додавши, що Дональд Трамп нарешті має запровадити нові санкції проти Росії.
«Україна не має можливості вигнати Росію зі своїх земель цього року. Але вона тримається і до наступного року може виявити, що має перевагу, оскільки європейська допомога почне надходити на заміну військової підтримки, яку США припинили», — йдеться в статті The Independent «Чи досягне Путін успіху, посилюючи свій літній наступ в Україні?».
Тож, якщо адміністрація Трампа не хоче навіть обговорювати ні можливість надання, чи хоча б продажу Україні зброї, головне, як зазначають західні експерти, щоб вона не забороняла реекспорт до Європи та приєдналася до більш жорстких санкцій проти Росії. Про які санкції, а це буде однією з головних тем обговорень саміту G7, який стартує вже цієї неділі, 15 червня, в Канаді, йдеться?
По-перше, ТСН.ua вже писав, що йдеться про законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Грема та сенатора-демократа Річарда Блюменталя, який передбачає запровадження 500% тарифу на товари, імпортовані з країн, що купують російську нафту, газ тощо.
Проте, справа навіть не в тому, що 500% тариф неможливо втілити в життя до Китаю та Індії (саме вони є найбільшими покупцями російської нафти), адже навіть 145% мита на китайський експорт Трамп вже частково знизив. За інформацією The Wall Street Journal, представники адміністрації Трампа вже зверталися до Ліндсі Грема з проханням дещо пом’якшити цей законопроєкт — додати до нього винятки, які дозволять Трампу обирати, до кого чи чого будуть застосовані відповідні санкційні обмеження.
По-друге, і це буде обговорюватися на саміті G7, ще наприкінці травня ЄС пропонував знизити цінову «стелю» на російську нафту від $60 до $45. Поки що адміністрація Трампа відкидає таку можливість. І досі невідомо, яку позицію Трамп відстоюватиме власне на самому саміті G7 у Канаді. Але зниження цінової «стелі» на російську нафту, бо саме нафтогазові доходи складають понад 30% російського бюджету, може суттєво вплинути на здатність Росії продовжувати цю війну.
Проте, на думку американського генерала у відставці, колишнього головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі Веслі Кларка, санкції спрацюють лише в поєднанні з продовженням потужної військової допомоги Україні як з боку ЄС, так і, що найголовніше, США.
«Китай прагне бути з Росією. Іран не має майбутнього поза Росії, як і Північна Корея. Ці країни будуть миритися з економічними труднощами та продовжувати підтримувати Росію, доки США дійсно не натиснуть на них. Але санкції — це не зовсім спосіб натиснути на них. Потрібні дії. Ці дії — санкції, номер один, і додаткові озброєння для України, номер два. І номер три — більше жодних розмов про передислокацію сил з Європи (про що постійно говорять посадовці Трампа — Ред.)», — зауважив Веслі Кларк у коментарі Bloomberg.
