Міністерка економіки України, 39-річна Юлія Свириденко, в дитинстві мріяла стати диригенткою. Після призначення на керівну посаду в уряді вона казала, що її мрія здійснилася. Президент України Володимир Зеленський запропонував Юлії Свириденко можливість керувати ще більшою кількістю процесів – обійняти посаду прем'єрки. Водночас серед політиків є сумніви в суб'єктності, оскільки Свириденко вважають лояльною до Зеленського та улюбленицею керівництва Офісу президента.
Юлія Свириденко погодилась на пропозицію президента. Після його допису про розмову з нею, міністерка повідомила, що готова пропонувати кандидатури до уряду.
ZAXID.NET розповідає про можливі зміни в уряді,а чому він потребує ротацій, як Юлія Свириденко виросла до посади міністерки та чим запам'ятається на посаді.
Про звільнення Дениса Шмигаля, який найдовше в історії України обіймає посаду прем'єр-міністра, у медіа говорять з часу його призначення у 2020 році. Про те, що його замінить Юлії Свириденко заговорили у липні 2024 року. Після року стабільності у Кабміні, як за графіком, розмови почалися знову. Однак цього разу чутки перебив допис президента Володимира Зеленського.
«Сьогодні я говорив із Юлею Свириденко – запропонував їй очолити уряд України та оновити його роботу на основі досвіду підтримки українського виробництва, українського підприємництва, який є в Юлі як у першого віцепрем’єр-міністра та міністра економіки», – написав Володимир Зеленський 14 липня.
Водночас президент сказав, що бачить нинішнього прем'єра Дениса Шмигаля на посаді міністра оборони України (міністра оборони Рустема Умєрова можуть відправити послом України у США). Зеленський розраховує на підтримку його пропозицій народними депутатами.
Згідно з Конституцією України, пропонувати кандидатуру прем'єра має право парламентська більшість або ж коаліція. Журналіст Данило Мокрик наголошує, що роль президента в таких призначеннях «чисто церемоніальна».
«Читаю ст. 114 Конституції, і там, правда, написано, що Верховна Рада призначає прем'єра за поданням президента. Але там же одразу написано: "Кандидатуру для призначення на посаду Прем’єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України". Тобто роль президента тут – чисто церемоніальна. Він сам нікому нічого не пропонує. Пропонує парламент. Вам вже ліньки навіть формальний процес пропозиції від своєї ж коаліції організувати?», – пише Данило Мокрик.
Вже наступного дня, 15 липня, Володимир Зеленський повідомив, що провів нараду з Юлією Свириденко, щоб обговорити перші кроки оновленого уряду, а прем'єр Денис Шмигаль подав у відставку.
Юлія Свириденко відреагувала в соцмережах на пропозицію президента. Якщо рішення про її призначення ухвалить Верховна Рада, то міністерка оголосить кандидатури, які запропонує в уряд.
За словами Свириденко, Зеленський перед оновленим урядом ставить завдання зміцнити економічний потенціал країни, розширити програми підтримки українців та масштабувати виробництво власної зброї.
«Реалізувати ці завдання можливо завдяки дерегуляції, ліквідації будь-яких бюрократичних перепон, скороченню некритичних державних видатків і дублювання функцій державних інституцій, захисту підприємництва та повній концентрації державних ресурсів заради оборони України та відновлення після бойових дій. Найперше, це забезпечення Сил оборони та безпеки України та гарантування стійкості нашої держави. Державний апарат не має права марнувати ресурси та потенціал нашої країни. Україна заслуговує бути серед найсильніших економік Європи», – йдеться у публікації міністерки.
В Україні діють 19 міністерств і за час роботи Дениса Шмигаля майже кожне з них опинялося серед скандалу. Репутаційних втрат уряду завдав публічний конфлікт Міністерства оборони з підпорядкованою йому Агенцією оборонних закупівель, коли відомства звинувачували одне одного у зриві закупівель. Крім цього, Міноборони мало відповідати за всі фортифікації, які виявилися застарілими та неефективними. Варто згадати й Міністерство культури, яке у 2025 році витратило 800 млн грн на телемарафон та канал «Рада», та корупцію у Міністерстві енергетики.
Один з останніх гучних скандалів в Кабміні пов'язаний з новоствореним Міністерством національної єдності Олексієм Чернишовим, якого НАБУ та САП звинувачує у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Слідство вважає, що під час роботи на посаді міністра розвитку громад та територій Чернишов був дотичним до корупції у будівельній сфері, яка завдала збитків на 1 млрд грн.
Коли правоохоронці почали затримувати топпосадовців, Чернишов поїхав у закордонне відрядження й не повертався до України. Денис Шмигаль запевняв, що міністр буде в Україні до 23 червня. На тлі скандалу з відрядженням посадовець повернувся 22 червня й отримав підозру у хабарництві. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі. На звинувачення Чернишов відповідав, що це спроба його дискредитувати.
Прокурори через Вищий антикорупційний суд без успіху намагалися відсторонити Олексія Чернишова з посади. Адвокат посадовця використав на його захист лист Дениса Шмигаля, який повідомляв, що відсторонення негативно вплине на роботу уряду. Зазначимо, що ВАКС обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді понад 120 млн грн застави, яку сплатили 2 липня.
Попри низку обіцянок Чернишова створити програми для повернення українців з-за кордону, конкретних дій на посаді посадовець не зробив. Крім цього, відомство не говорило про українців, які залишилися в російській окупації. Зрештою, доволі складно сформулювати завдання для нествореного міністерства.
Також нещодавно розгорівся скандал із призначенням нового очільника Бюро економічної безпеки. У конкурсі переміг Олександр Цивінський, але Кабмін відхилив його кандидатуру, хоч саме Цивінського підтримали міжнародні члени комісії БЕБ, які мають вирішальний голос.
39-річна Юлія Свириденко родом з Чернігова. Вона здобула освіту у Київському торговельно-економічному університеті за спеціальністю менеджмент антимонопольної діяльності. Кар'єру після завершення навчання вона почала будувати у приватному секторі й у 2008 році обійняла посаду економістки в українсько-андоррському спільному підприємстві АТ «АМП». Згодом працювала оцінювачкою Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації та заступницею директора ТОВ «Еко-Втор».
З 2011 року вона стала представницею Чернігова в китайському місті Усі й працювала над залученням інвестицій в регіон. З 2015 року Свириденко починає працювати у Чернігівській облдержадміністрації на посаді радниці голови, але того ж року очолює департамент економічного розвитку. З 2017 року вона виконувала обов'язки першої заступниці голови ОДА, а 2018 стала виконувачкою обов'язків начальниці Чернігівської ОДА.
В уряді Свириденко розпочала працювати 2019 року як восьма заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова. Вона швидко підійматиметься кар'єрними сходами й навіть коли Милованов втратить посаду, вона свою збереже й стане першою заступницею нового міністра Ігоря Петрашка. У 2020 році керівник Офісу Президента Андрій Єрмак помічає Свириденко й у 2020-2021 роках вона працює його заступницею. Після цього посадовицю починають називати «людиною Єрмака», та саме з цим пов'язуватимуть пропозицію очолити уряд. З грудня 2021 року Верховна Рада призначила Юлію Свириденко міністеркою економіки України.
За час роботи Юлії Свириденко Міністерство економіки практично не потрапляло у гучні скандали на відміну від інших відомств. Міністерці не можна дорікнути звинуваченнями у корупції.
На початку повномасштабного вторгнення Мінекономіки критикували через черги за пальним та дефіцит. З лютого 2022 року діяло державне регулювання цін, і власники АЗС не могли закуповувати пальне за ринковими цінами. Міністерство було змушене відпустити ціни. Однак Свириденко не вважає, що держрегулювання цін було помилкою.
Через бойові дії українські підприємства були змушені релокуватися. Мінекономіки створило програму для переміщення, якою з початку повномасштабного вторгнення скористалися до тисячі компаній.
Досягненням Мінекономіки Свириденко вважає, що попри війну відомство змогло відновити інвестиції Світового банку в Україну вперше з лютого 2022 року Мінекономіки у вересні того року. У жовтні 2022 року Свириденко повідомляла, що для «українського економічного дива» потрібно 70-80 млрд доларів приватних інвестицій.
Одним із нереалізованих проєктів Мінекономіки стало «єВідрядження». За задумом, чоловіки могли виїжджати за кордон, сплативши заставу. Однак Кабмін не зміг домовитися про її суму. Свириденко наголошувала, що це не є платою за виїзд з країни без повернення. Згодом Кабмін відмовився від втілення проєкту.
За ініціативи Свириденко запустили «Армію відновлення», яка передбачає залучення до відновлення країни людей, які втратили роботу.
У 2023 році Україна вперше в історії підписала угоду про цифрову торгівлю. Вона передбачає торгівлю цифровими продуктами й послугами між Україною та Великою Британією. За словами Юлії Свириденко, угода дозволить українським ІТ-компаніям зберегти вільний доступ на ринки.
Як підсумком роботи 2023 року для Свириденко було потрапляння до рейтингу сотні «нових лідерів, які формують світ» від журналу TIME.
В інтерв'ю Forbes Юлія Свириденко розповідала, що одним з найголовніших показників роботи міністерства є ріст ВВП. Так, наприкінці 2022 року міністерка оцінювала падіння ВВП в Україні на 32%. Вона зазначила, що прогнози були песимістичнішими.
«Найважливіший показник, на який ми орієнтуємось в міністерстві, це зростання ВВП. Якщо є позитивна динаміка, то урядовий економічний блок працює добре. У серпні 2024 року було 3,5% зростання. Зростання промисловості, позитивна динаміка в транспорті, будівництві та внутрішній торгівлі», – розповідала Свириденко для Forbes.
Падіння ВВП зменшилось у першому кварталі 2023 року. Вже у жовтні 2023 року ВВП зріс на 10,5%.
«Такі дані свідчать про те, що економіка України адаптується та відновлюється швидшими темпами, ніж прогнозували. Це підтверджується зростанням реального ВВП сезонно скоригованого у І кварталі 2023 порівняно із 4-м кварталом 2022 на 2,4%. Підтримкою для бізнесу та населення лишаються заходи Уряду щодо стабілізації ситуації в енергетиці та розв'язання логістичних проблем, зокрема з доступом до окремих морських портів в рамках зернової угоди», – говорила Юлія Свириденко.
На початку 2024 року Мінекономіки повідомляло, що зростання внутрішнього валового продукту в січні-лютому було на рівні 3,6%. За інформацією Мінекономіки, ВВП з 2025 року зріс на 1,1%. Проте у травні Єврокомісія погіршила прогноз зростання ВВП на 2025 рік. Інфляція сповільнилася у червні 2025 року.
Ще одним критерієм роботи Свириденко називала розмір експорту. Щодо цього критерію, то міністерка також розповідала про успіхи й «вихід на довоєнний рівень».
За час роботи Свириденко Мінекономіки також підготувало проєкт нового Трудового кодексу, перезапустило Велику приватизацію та ініціювало політику «Зроблено в Україні». Чи не найгучніше міністерка економіки заявила про себе під час підписання угоди про надра між Україною та США. Саме вона з американським міністром фінансів Скоттом Бессентом підписала документ.
На запитання Forbes, якою Свириденко бачить головну українську економічну стратегію, вона відповідала: «Це рух до самодостатності. Ми розуміємо, що партнери не збільшуватимуть фінансову допомогу, радше навпаки, тому маємо більше генерувати всередині держави, щоб забезпечувати самі себе».
Якими б не були намагання Мінекономіки, Україна не може повністю відновити економіку через обстріли інфраструктури, складну безпекову ситуацію та нестачу кваліфікованих працівників. Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук у колонці для польської газети Rzeczpospolita пише, що 2026 рік для української економіки вкрай невизначений. За його словами, впродовж 3,5 років повномасштабної війни втриматись українській економіці дозволяли іноземні позики та гранти.
«Паливо економічного зростання вичерпується. Ефект від статистичного підйому, що природно, послабився, і, що ще більш тривожно, Україна зараз натрапляє на труднощі отримати зовнішнє фінансування, необхідне для підтримки економіки… На 2026 рік знайшли лише половину необхідного фінансування (приблизно 23,3 млрд доларів). Немає жодних гарантій, що українська влада зможе мобілізувати додаткові зовнішні ресурси», – пише Дмитро Боярчук.
Експерт вважає, що українська влада не запропонувала змістовної економічної політики, яка хоча б частково замінила іноземну підтримку. Крім цього, Боярчук називає агресивною до підприємців систему сплати податків.
На думку Боярчука, підписана Свириденко угода про надра потенційно приваблива, але її не реалізуватимуть, поки не завершаться бойові дії. Оскільки будь-які інвестиції можуть стати мішенню для росіян.
Під час роботи в Офісі президента Юлія Свириденко у 2020 році була відповідальною за безмитне ввезення медичних засобів, масок, обладнання під час пандемії коронавірусу, а згодом стала заступницею глави ОП з економіки.
«Те, за що відповідає заступник в ОП, в уряді поділено між 5–6 міністерствами. Свириденко мала відповідати за економіку, фінанси, аграрку, енергетику, екологію, надра, трохи оборонку, трохи соціалку. А у заступника є якийсь у кращому разі департамент ОП на 10–15 людей. Тому це робота, м'яко кажучи, не цукор», – розповідає в коментарі «Українській правді» людина з оточення Юлії Свириденко.
Інше джерело УП стверджує, що через таку навантаженість і постійну роботу Свириденко стала улюбленицею Єрмака.
«Юля ніколи не ставала в позу на нарадах і завжди йшла робити те, що сказав президент. Навіть якщо воно їй не подобалось, нікому не подобалось – але президент сказав – значить, треба», – сказав колишній колега Свириденко в коментарі УП.
Наразі Андрій Єрмак ніяк не коментував можливе призначення Юлії Свириденко на посаду прем'єрки. Політолог Ігор Рейтерович розповів для «Радіо Свобода», що таким кадровим рішенням Офіс президента може перебрати на себе урядову гілку влади.
«Свириденко – достатньо компетентна, вона розумна, тут немає жодних застережень, і вона розбирається там в деяких процесах... Але це людина, яку привів очільник Офісу президента. Громадянам цю історію продадуть як певні зміни, певний імпульс, певні висновки... Але по факту нових ідей не буде. З урядом буде точно така сама історія, як зі зміною Залужного на Сирського», – вважає Рейтерович.
