До 1 вересня залишилося кілька днів. Які ж новації чекають на заклади освіти міста цього навчального року, детальніше ZAXID.NET розповів директор департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк.
Скільки першокласників цьогоріч підуть до школи?
Станом на сьогодні відомо, що 7157 діток підуть у перший клас цього року.
Це велика цифра порівняно з минулим роком чи ні? Чи спостерігаєте у Львові зменшення кількості школярів через війну та виїзд за кордон, зокрема в старших класах?
Якщо порівнювати з минулим роком, то ця цифра трішки менша, але не набагато. Торік було близько 7300 діток. Але якщо ми з вами повернемося в довоєнний рік, наприклад, у 2021-й, то тоді у перший клас ішло 8600 діток. Тобто це на понад 1000 дітей менше. Ця цифра, можливо, не дуже сильно впливає загалом, але я завжди кажу: якщо уявити, то тисяча дітей – це одна дуже велика школа.
«Яка музика в твоїй голові» – такою буде тема першого уроку в школах та профтехах Львова до Дня знань. Це пов’язано з тим, що минулого року з однієї зі львівських шкіл діти слухати російського репера?
Це швидше стало приводом для того, щоб ми обрали цю тему. Коли стався такий випадок, ми не просто провели з дітьми одну виховну годину й відклали тему. Ми загалом напрацювали велику кількість різноманітних уроків на цю тему, тому цього року перший урок буде досить цікавим. Ми запрошуємо і громадських активістів, і журналістів, і митців провести цей урок. Ба більше – в нас навіть є думка скласти плейлист: що класне й українське можуть слухати підлітки. Пізніше ми звернемося до наших радіокомпаній, які могли б, наприклад, о 08:00, коли діти їдуть до школи, включати треки для них.
Львівські школярі також дуже активно займаються благодійністю, і перше вересня не буде винятком. Розкажіть детальніше про акцію зі збору коштів.
Мова йде про нашого трирічного маленького львів’янина, якого звати Марк Гладиш. У нього досить непроста хвороба — м’язова дистрофія Дюшена. Лікування коштує понад 100 мільйонів гривень, і зараз сім’я, з допомогою різних благодійних фондів, залучає кошти. До нас також звернувся благодійний фонд «З янголом на плечі» з проханням долучитися та допомогти. Тож ми заохочуємо наші школи долучатися.
Це теж формує свідомість у школярів – що з дитинства потрібно допомагати і ЗСУ, і просто потребуючим, хворим дітям. Чи вважаєте це одним з елементів виховання?
Абсолютно. Діти з батьками, з учителями – вони дуже багато допомагають. Звісно, що за останні роки основна допомога спрямована на Збройні сили України. Але не треба забувати, що є й інші потреби, де слід долучатися разом. Тим паче, коли йдеться про таку велику суму. Напевно, мало сімей можуть собі дозволити самостійно закрити це фінансове питання. Тому в таких ситуаціях має бути стовідсоткова участь міста, усіх мешканців і бізнесу. У цьому випадку – щоб допомогти хлопчику, щоб він міг рухатися, бігати й піти до школи разом з іншими дітками.
Далі поговоримо про побутові речі. Яка ситуація з укриттями у львівських школах?
Станом на сьогодні, зі 128 шкіл 123 мають власне укриття. Є кілька шкіл, які не мають укриття, але вони уклали угоди з інституціями, розташованими поблизу, і користуються їхніми укриттями. Щороку ми проводимо додаткові ремонтні роботи, адже це постійний і безперервний процес. Наприклад, є укриття, де ще потрібно зробити гідроізоляцію, відмостку, поліпшити умови. Зараз також ідеться про встановлення сигналізацій в укриттях. Тож процес триває, але станом на сьогодні немає критичних зауважень – школи мають укриття. До речі, усі наші школи доступні для мешканців під час повітряних тривог.
Ще одна важлива тема – доступність. Як працює місто над цим? Чи достатньо львівські школи є інклюзивними?
Станом на сьогодні у понад половині закладів уже повністю організовано доступність. Йдеться про наявність доступного входу – пандус чи підйомна платформа, а також входу зі зміненими дверима, рецепції, облаштовані згідно зі стандартами. Є також інклюзивні санвузли з усім необхідним обладнанням. Проте цей процес триває, бо кожна школа має свої технічні особливості: є заклади з високими або низькими сходами. Також є школи в центральній частині міста, будівлі яких – пам’ятки архітектури, і там складніше це питання вирішити. Але маємо позитивну динаміку і сподіваємося, що до наступного року доступність буде забезпечена на 100%.
У львівських школах запроваджують новий інструмент безпеки – програму «Говори», яка передбачає також кнопку безпеки. Розкажіть детальніше про цю ініціативу.
Булінг або інші форми знущань – це завжди дуже болюча тема і для дітей, і для дорослих. Не завжди діти готові звернутися до вчителя чи іншого дорослого. Тому ми створюємо платформу на базі електронного щоденника, де буде спеціальна кнопка, натиснувши яку дитина зможе анонімно надіслати звернення. У кожній школі буде відповідальна особа – психолог або соціальний педагог, які працюватимуть з такими зверненнями. Дуже важливо зберігати анонімність і діяти так, щоб допомогти дитині. Якщо інформація підтвердиться, необхідно правильно відреагувати і притягнути до відповідальності винних. Це складний, але важливий проєкт, який ми реалізуємо у співпраці з Центром гідності дитини УКУ.
Це суто львівська ініціатива, чи ви частково переймали чийсь досвід?
Це на 100% львівська ініціатива. Ще кілька років тому моя колега Юлія Хомчин подала депутатське звернення з пропозицією створити гарячу лінію для дітей, щоб вони могли звертатися зі своїми проблемами.
Далі поговоримо про реформу старшої школи, яку планують в Україні. Розкажіть детальніше, що вона передбачає і як її реалізовуватимуть у Львові?
Найперше реформа передбачає створення профільних ліцеїв – академічних або наукових. Якщо говорити простою мовою, то після дев’ятого класу діти навчатимуться в окремих будівлях, у спеціалізованих школах. Так, як це відбувається за кордоном і як ми часто бачимо у голлівудських фільмах. Така система буде і в нас. Згідно з попередньою мережею, у Львові має бути приблизно 25-27 ліцеїв, з яких 4 – наукові.
А коли плануєте це вже запровадити?
Реформа повністю стартує у 2027 році. Але вже зараз ми робимо підготовчі кроки. Наприклад, цього року школа №84 на Сихові, яка стане великим академічним ліцеєм, уже не набирає першокласників.
Тепер поговоримо про навчання. Цьогоріч у школах Львова фінансова грамотність стане обов’язковим предметом для учнів 8-9 класів. Як відбуватимуться ці уроки і наскільки важливим є цей предмет для школярів?
Цей предмет – безперечно важливий. Але, як і з будь-яким предметом, усе залежить від того, хто його викладає. У Львові нам легше, бо ми вже два роки реалізовуємо великий проєкт із партнерами з «Кредобанку» – «Сміливість бути», який якраз присвячений фінансовій грамотності. У багатьох школах цей предмет уже існує: є вчителі, які створювали програми, розробляли уроки, вели його як гурток або факультатив. Тепер ми просто поглиблюємо ці напрацювання, і фінансова грамотність стає інституційним предметом – не факультативом, а частиною навчального плану. Я додам ще одне: для нас дуже важливо, щоб це була не просто теорія. І тому дуже цінною є ініціатива, яка активно розвивається у Львові – шкільне соціальне підприємництво. Це продовження практичного вивчення фінансової грамотності. Діти мають змогу на практиці створювати підприємства, виробляти продукцію й продавати її. У нас уже є багато прикладів: одні школи вирощують мікрозелень, інші друкують антистреси на 3D-принтерах, ще інші виготовляють папір або сушку. Цю продукцію вони потім продають на ярмарках. Це дуже класно, бо діти вчаться на практиці, бачать, як працює економіка, і можуть реалізувати себе.
У Львові діють центри національно-патріотичного виховання. Це якісна альтернатива викладанню предмета «Захист України». У червні Мінветеранів та Міністерство освіти підписали спільний наказ про можливість викладання цього предмета ветеранами. Яка ситуація у Львові з їх залученням?
Будемо не надто скромними: повна реформа предмета «Захист України» на рівні міністерства почалася саме зі Львова. Ми першими створили центри національно-патріотичного виховання ще два роки тому, а вже протягом минулого навчального року працювали 14 таких центрів. Останній ми відкрили у червні – на базі муніципального тиру. І ще до підписання міністерської угоди, у львівських школах вже понад 40 ветеранів викладали цей предмет у центрах національно-патріотичного виховання. Тобто у Львові цей процес уже давно запущений і активно розвивається.
У Львові також зараз триває будівництво кількох шкіл. Що це за об’єкти, на якому етапі роботи, і наскільки місту потрібні ці нові школи?
Місту дуже потрібні нові школи, особливо в окремих мікрорайонах. Найперше – це школа у Брюховичах, один із найбільших інфраструктурних проєктів в освіті. Там ведуться активні будівельні роботи. Це 200 млн грн грантових коштів, які місто виграло від Європейського інвестиційного банку. Наступна – школа «Провесінь», де добудовується великий корпус. Крім того, маємо ще три масштабні об’єкти, які будують інвестори: школа на вул. Івана Мазепи – поруч з ліцеєм №81 (міський голова нещодавно публікував відео з цієї локації); школа на вул. Рудненській, яку будує компанія «Ріел» – фактично це окремий великий корпус; школа на Новому Львові – ще один потужний проєкт. Це п’ять великих об’єктів, але є й менші. Наприклад, минулого року ми відкрили: додаткові приміщення в Класичній гімназії; спортзали у школах №47 і №7; великий спорткомплекс на Сихові. Цей процес безперервний. Є мікрорайони з критичною потребою в нових школах – наприклад, Винники, вул. Пасічна, район вул. Під Голоском. До речі, для району Під Голоском вже практично готовий проєкт нової школи. Тож сподіваємося, що реалізація буде найближчим часом.
Я ще маю питання щодо 3D-школи на Варшавській. Її відкриють 1 вересня, як анонсували раніше, чи ні?
Я думаю, що відкриття відбудеться найближчим часом, але не впевнений, що саме 1 вересня. Це окрема нова будівля, і ще залишилися деякі роботи – благоустрій, встановлення обладнання. Проте вже зроблені підлоги, частина меблів змонтована. Сьогодні я дивився фото – усе на фінішній прямій. Думаю, що за два-три тижні школа буде готова.
Хочу поговорити з вами про садочки. Нещодавно Львівська міська рада ухвалила концепцію розвитку дошкільної освіти громади до 2030 року. Розкажіть, що вона передбачає?
Передусім концепція передбачає збільшення кількості груп для найменших діток. Минулого року ми відкрили групи для дітей від 12 місяців у трьох садочках, а цьогоріч такі групи відкриваються ще в 11 садках. Другий важливий напрям – це вивчення англійської мови. Йдеться про масштабний проєкт білінгвальної освіти. Також увага приділяється створенню інклюзивного середовища для дітей та впровадженню альтернативних форм харчування. Крім того, ми плануємо у Львові створити шість осередків відповідального батьківства. Загалом концепція передбачає багато новацій, які ми поступово реалізуємо у закладах дошкільної освіти.
Раніше повідомлялося, що проєкт білінгвальної освіти реалізується у 10 львівських садочках. Чи буде його розширено з вересня?
Так, з вересня проєкт білінгвальної освіти впроваджуватиметься вже у 61 садочку Львова. Загалом у місті – 110 садочків, плюс ще близько 10 дошкільних відділень при школах. Отже, майже половина закладів дошкільної освіти буде залучена до проєкту.
Також у дошкільних закладах Львова почали реалізовувати проєкт «Садок майбутнього». Розкажіть про нього детальніше.
«Садок майбутнього» – це наш великий спільний проєкт із колегами з Ізраїлю. Його мета – розвиток семи ключових компетентностей у дітей: самостійність, творчий потенціал, вміння обирати, заохочення, емпатія, двомовне середовище, робота в команді. Це комплексний підхід, який змінює не лише зміст, а й філософію дошкільної освіти. Наприклад, дітей у таких садках вже не змушують обов’язково спати, якщо вони цього не хочуть. Ідея в тому, щоб зосередитись на індивідуальних потребах дитини, створювати середовище поваги, вибору та партнерства.
