Марк-Андре тер Штеген провів понад десятиліття, граючи у воротах "Барселони". Він бачив, як розвалювалася оборона, як клуб входить у чергову кризу і як прощається з епохою Мессі. Але цього літа він повернувся з відпустки — і дізнався, що більше не перший. І не другий. І навіть не третій.
Все це трапилось якраз тоді, коли він готується до, можливо, останнього в кар'єрі чемпіонату світу. Йому лише 33. Він досі основний у збірній Німеччини. А турнір стартує вже за рік — отже, йому потрібна постійна практика, а не спорадичні матчі в Кубку Каталонії. Німець і його оточення мовчать, ніби це не найбільше пониження в кар’єрі, а просто дощик після спеки.
Ще на початку літа тер Штегену натякали — десь між фразами про "конкуренцію" і "оновлення лінії воротарів". Після Ліги націй він уже підозрював, що клуб шукає молодшого, дешевшого і менш обговорюваного варіанту. І все одно, він продовжував готуватися до сезону, ніби це 2020-й, а Гансі Флік ось-ось зайде в роздягальню, поплескає по плечу і скаже: "Як добре, що ти тут".
Згодом стало очевидно, що клуб вирішив грати в гру "ми дивимось у майбутнє". Це було не про форму, не про сейви і не про аналітику. Це був політичний пакет із позначкою "оновлення", "розвантаження бюджету" і "час рухатись далі". Тер Штегена офіційно не прибрали, просто зсунули трохи лівіше — туди, де сидять воротарі, які більше не потрібні, але занадто помітні, щоб їх викинути.
"Барса" зробила те, що великі клуби роблять найкраще: вирішила проблему так, ніби це не проблема. Просто перестала бачити в тобі рішення.
У новому сезоні "Барселона" робить ставку на молодість і перспективу, призначивши 24-річного Хоана Гарсію основним воротарем. Хлопець перебіг із "Еспаньйола" з контрактом до 2031-го року. Шість років — достатньо часу, щоб Гарсія навчився не просто грати ногами у воротах, а й стати символом оновлення.
Другим залишається 35-річний Войцех Щенсний — досвідчений ветеран, який повернувся з пенсії як дублер і, схоже, залишиться на лаві до 2027-го. Інакше кажучи, у клубі є запасний план — на випадок, якщо Гарсія раптом вирішить зламати руку або зробити пару помилок. Щенсний — це той, хто тримає місце в команді, але ніколи не забуде, що він саме "план Б".
Отже, Марк-Андре тер Штеген опинився внизу ієрархії — в "Барселоні" це означає не просто обмеження практики, а фактичне забуття. Для гравця його рівня це сигнал, що кар’єрі в клубі, так би мовити, кінець. І це, на жаль, нова реальність для одного з найкращих голкіперів свого покоління.
Рішення "Барселони" прибрати тер Штегена з планів викликало хвилю реакцій серед фанатів і спільноти. Вони згадують усе: понад десять років служби клубу, 422 матчі, капітанську пов’язку і навіть готовність знизити зарплату, коли грошей не було.
І тут починається класика каталонського жанру.
Хтось досі не розуміє, як можна так обійтися з людиною, яка 10 років стояла у воротах, вигравала титули, капітанила, жертвувала зарплатнею — і тепер просто випала з планів. Інші — менш сентиментальні — запитують: "А чому взагалі дивуватися? Це ж Барса". Саме так у цьому клубі часто все й відбувається — за лаштунками, без емпатії. А потім дивуються, чому в роздягальні періодично гримить.
Єдина причина, чому Марк-Андре тер Штеген більше не в центрі барселонського всесвіту, — гроші. У клубу борги на понад 1,2 мільярда євро. Це щось типу коли ти випадково купив Місяць. Тож тепер "Барса" вирішила "оптимізувати зарплатний фонд", що зазвичай означає: "Цей хлопець надто дорогий, пора зробити вигляд, що він не такий уже й незамінний".
Тер Штеген має контракт до 2028-го року з солідними виплатами. Для бідолашного бюджету "Барси" це стало тягарем, тому клуб вирішив віддати перевагу молодшому воротарю, який хоч і не такий досвідчений, але принаймні не спалює половину зарплатного фонду. Плюс, фінансові обмеження — це як постійна економія на каві в офісі: якщо не послабити зарплати топ-гравців, ніяких нових "зірок" не купиш.
Пониження статусу тер Штегена — лише один крок у масштабній грі клубу з балансування бюджету. І виглядає так, ніби він став першою "жертвою" цієї економічної драми. Хоча колись такий самий трюк "Барса" хотіла провернути з Френкі де Йонгом, намагаючись виштовхати його в "Манчестер Юнайтед". Офіційно тебе не виганяють, але роблять усе, щоб ти пішов сам.
Тер Штеген опинився у такій собі клітці — він не просто воротар "Барселони", а частина міського ландшафту, з усіма перевагами та мінусами. Переїжджати — це як міняти квартиру після десяти років: треба пакувати речі, шукати нових сусідів і звикати до іншого часу прибирання. Але найгірше — ринок. Топ-клубів, які готові кинути гроші і гарантувати статус основного воротаря, не так вже й багато.
Пишуть про "Байєр" із Леверкузена. Але не все так просто: клуб уже підписав контракт із 32-річним Марком Флеккеном, який отримує набагато менше грошей. Тож тер Штегену доведеться змагатися не просто за місце, а за право бути дорожчим дублером. І загалом, інші пропозиції, скоріш за все, будуть десь на кшталт "ми хочемо, але не можемо" — обмежені рівнем команд і грошима. Тож перспективи виглядають, м’яко кажучи, кепсько.
З урахуванням усіх цих нюансів, тер Штегену доведеться серйозно подумати, що для нього важливіше — грати чи просто залишатися в професії. Бо трансферне вікно не безкінечне, а варіанти змінити клуб зараз нагадують вибір між останнім шматком піци і тарілкою салату: обидва варіанти так собі, але доведеться робити вибір швидко. Добре хоч тут "Барса" готова піти назустріч і не задирати ціну.
Пониження статусу в "Барселоні" — це не просто клубні дрібниці, а й серйозний удар по перспективах тер Штегена у збірній Німеччини. Нагельсман, звісно, ще щось там говорить про підтримку, але реальність така: без регулярної ігрової практики в клубі навіть найкращі слова не перетворяться на місце в старті на чемпіонаті світу.
Тим часом конкуренти — Нюбель, Бауман і молодий Атуболу — не сидять склавши руки. Вони готові бити у двері збірної так голосно, що тер Штегену доведеться не просто тренуватися, а боротися за кожну хвилину. А це означає, що найближчі місяці можуть стати вирішальними для нього чи не найскладнішими в кар’єрі.
З одного боку, рішення "Барселони" виглядає логічним — молодший воротар, менша зарплата, довгострокова перспектива. У світі футболу, де бюджети йдуть на підкорення космосу, це звучить як здоровий глузд: оптимізуємо склад і скорочуємо витрати.
З іншого — тер Штеген не просто випадковий номер у списку. Це хлопець, який десять років стояв у воротах, підтримував команду у найтемніші часи і має контракти з відчутними зобов’язаннями. Для нього ігрова практика — не розкіш, а життєва необхідність, особливо з огляду на майбутні міжнародні турніри.
Отже, маємо класичний футбольний баланс: спорт, гроші і людські історії, які переплітаються в одному клубі. І ніхто досі не винайшов формули, як це все поєднати без болю для когось із учасників.
Фото — Getty Images / Global Images Ukraine
