Незважаючи на прикру травму, отриману в кінцівці минулого сезону, Максиму Таловєрову вистачило навіть кількох місяців, щоб переконати — він годиться до Чемпіоншипу. Це гарна характеристика, враховуючи те, яким конкурентним та силовим є відповідне середовище.
Можливо, знайдуться скептики, готові й досі апелювати тейком “ну, це ж другий за знаковістю дивізіон”, однак ми точно не в їхній когорті та навпаки раді, що представник збірної України зберіг свою актуальність.
Зараз — “Сток Сіті”. Ті ж 2 мільйони євро, які у січні “Плімут” заплатив ЛАСКу, зате новий виклик. Треба одразу сказати, що впродовж останніх років “гончарі” не хапають зірок з неба та стабільно снують у нижній частині турнірної таблиці. Це точно не борець за виживання, як Аргайл, але тут й близько не пахне топ-шісткою — команда жодного разу не відібралася бодай до плейоф з моменту падіння до нижчого ешелону в 2018-му.
Невже все зрозуміло завчасно, й Максі потрапив туди, де не реально стрибнути вище голови? Давайте розберемося у найважливіших питаннях.
“Я мрію про АПЛ ще з часів донецького “Олімпіка” та “Динамо” Чеські Будейовиці. Прагну грати у найкращій лізі світу. Попереду багато роботи, але я готовий. Вірю, що “Сток Сіті” допоможе мені наблизитися до цієї мети”, — заявив Максі в одному з інтервʼю.
Наш співвітчизник сподівається опинитися у Премʼєр-лізі, проте завдання точно не з легких — “Сток Сіті” не оперує претензійним складом. Прикметно, що Transfermarkt оцінює обойму в майже 50 мільйонів євро, й це дванадцятий рядок серед решти учасників Чемпіоншипу. Мабуть, воно й не дивно, чому колектив не в силах піднятися вище, ніж чотирнадцяте місце; спостерігалися й куди гірші результати — взяти хоча б попередню кампанію, за підсумками якої “гончарі” обмежилися вісімнадцятою сходинкою.
Найцікавіше те, що головою правління є Джон Коутс — співвиконавчий директор беттінгової контори bet365. До 2024-го сімейство володіло мажоритарним пакетом акцій, торік влітку викупило всю частку клубу, втім, це мало вплинуло на філософію та вектор розвитку. Здавалося б, людина та її оточення накопичили мільярдні активи, однак тут зовсім не йдеться про шалені інвестиції, спрямовані на комплектацію ростеру.
Коутс свято вірить, що насамперед повинен вирішити сторонні організаційні моменти та тільки тоді візьметься за більш інтенсивну трансферну політику. Нюанс полягає в тому, що донедавна на шиї “Сіті” висів борговий тягар у розмірі майже чверть мільярда фунтів стерлінгів, але з переходом до одноосібного власника фінансове становище поетапно врегулювалося — і це вже велика перемога.
“Bet365 діє, як банк, та визнав, що гроші, які заборгував футбольний клуб, — а це чверть мільярда фунтів стерлінгів, — ніколи не будуть повернені. Коутс просто наводить лад.
“Сток” мав тенденцію виходити на беззбитковість, коли виступав у Премʼєр-лізі, але в останні кілька років втрачав по 500-600 тисяч фунтів стерлінгів на тиждень. Все це фактично покрила родина Коутс”, — розповів Кіран Магвайр, експерт зі спортивних фінансів.
Сам Джон переконаний — все втілюватиметься крок за кроком, без різких рухів та зі звітністю. Які дороговартісні придбання, якщо на порядку денному покращення інфраструктури?
“Інфраструктурні проєкти на стадіоні та тренувальному комплексі продовжуватимуться у найближчі роки з максимальним темпом. Вболівальники мають бути впевнені, що інвестиції в ігровий склад будуть, але в рамках правил. Все, що ми робимо, направлено на забезпечення довгострокового успіху — все, щоб люди пишалися нами”, — поділився планами функціонер.
Коутс в праві розпорядитися своєю “іграшкою”, як йому заманеться — її можна “вбити”, як це зробили умовні індуси з “Блекберн Роверс”, або ж “прокачати” в плані привабливості та розширення можливостей. Та і комусь, так би мовити, з вулиці важко щось дорікнути — родина веде справи “гончарів” із середини 80-х, вздовж та впоперек вивчила внутрішню кухню, є людьми, відданими “Стоку”. І спробуй тут заперечити.
За перебування в АПЛ фанати бачили дороговартісні придбання — Джо Аллен (15 млн євро), Папа Ндіайє (16 млн євро), Джердан Шакірі (17 млн євро), Кевін Віммер (19,40 млн євро) та Жанеллі Імбула (24,25 млн євро) обійшлися в кругленьку суму. Чемпіоншип, кволі потуги виправити ситуацію поступово приземлили запити — найдорожчою покупкою за останні пʼять сезонів є Ваутер Бюргер із “Базеля” за 5 млн євро. Тож у порівнянні з цими даними Таловєров потребував дійсно немаленьких коштів.
“Чим привабив “Сток”? Передусім головним тренером Марком Робінсом, його амбіціями та штабом. Для мене було найголовніше, як тренер і клуб бачать мій розвиток, де він прагне виступати, куди хоче потрапити в найближчі сезони”, — пояснив Максі.
Марк Робінс є видною персоною на просторах бекґраундового футболу. “Ротерем Юнайтед”, “Барнслі”, “Гаддерсфілд”, “Сканторп Юнайтед”, “Ковентрі Сіті” — простежується географія від Ліги 2 до плейоф Чемпіоншипу.
У 2023-му фахівець сперечався за вихід до АПЛ, проте перечепився за “Лутон Таун” — “капелюшники” виявилися вдалішими в серії пенальті. Фанкаті Дабо запустив по горобцях, убив мрію, однак репутаційно не зменшив вагу Марка — він так і залишився спеціалістом, що напрочуд добре борсається в болоті. Щоправда, тут не слід розраховувати на миттєвий ефект — коуч ретельно вивчає команду й підводить її до успіху маленькими кроками.
Вісімнадцяте місце не назвати прогресом, але в кабінетах розуміють специфіку та готові чекати. Робінс знає, як спонукати підопічних до прогресу — красномовним прикладом послужить такий собі Віктор Дьокереш, який за співпраці з наставником вразив приголомшливими цифрами. 116 зустрічей, 43 голи та 17 результативних передач, оформлені шведом, привернули увагу лісабонського “Спортинга”, й все це підсумувалося 24 мільйонами євро. “Гончарі” не проти повторити аналогічний шлях.
Марк підхопив “Сток” у січні 2025-го, дебютував у боротьбі з “Плімутом” (0:0), провів 23 поєдинки, впродовж яких зафіксував 7 перемог, стільки ж нічиїх та 9 поразок. Експериментував зі схемою 3-5-2, втім, не відмовився від класичної 4-2-3-1, взятої на постійне озброєння. За будь-якого сценарію Таловєрову практика гарантована.
32-річний центрбек відомий періодом в “Бернлі” та “Норвічі”, приєднався до колективу в 2024-му за 1,75 млн євро та одразу отримав капітанську повʼязку. Взяв участь в 25 матчах, відзначився 3 голами, втім, травмувався та фактично не був доступний із грудня 2024-го. Наразі відновився, але мусить довести Робінсу професійну готовність — як ми вказали вище, менеджер зʼявився на початку календарного року, тож бачив Гібсона на полі 332 хвилини.
Знаходиться на балансі з 2021-го та є беззаперечним лідером лінії оборони. За плечима — 151 поява, 8 мʼячів та 6 асистів. Довів актуальність за кожного тренера, а їх навіть без страхувальників назбиралась пристойна кількість — шість. Якщо чесно, тут коментарі зайві — хлопець все всім показав й зі стовідсотковою ймовірністю продовжить радувати око.
Прибув у серпні 2024-го із “Селтіка” за 2,34 млн євро, але лише в процесі становлення. Зіграв мало — 235 хвилин, й цьому є логічне пояснення: травмував спину, пропустив підготовку, в подальшому підтримував форму з U-21, а з призначенням Робінса переважно сидів на лаві запасних.
Марк користувався послугами Майкла Роуза (став вільним агентом) та Ешлі Філліпса, орендованого із “Тоттенгема” (повернувся до стану “шпор”), тому Лаваль опинився за лаштунками.
Що слід сказати у якості висновку? Таловєров сподобався англійській публіці зарядженістю, зарекомендував себе винятково в позитивному світлі, й якщо йому вдасться утримати настрій та раніше встановлений темп, то нам майбутнє гравця видається ледь не безхмарним. Українець у рівних умовах з Гібсоном та Лавалем, тут не треба когось переламувати чи налаштовувати проти себе, тут неможливий сценарій, де трибуни упереджено відреагують на новачка.
“Сток Сіті” навряд претендуватиме на АПЛ (з якого б це дива?), але Максі має шанс стати другим хлопцем на селі (позиції Вілмота беззаперечні). Ну, нічого, це теж дуже добре.
Фото - Getty Images/Global Images Ukraine
