Футбольний світ плавно підходить до завершальної й найочікуванішої події сезону. Фінал Ліги чемпіонів, який відбудеться 31 травня в Мюнхені на "Альянц Арені". Матч ПСЖ проти "Інтера" приховує в собі багато загадок і підводних каменів. Двоє іменитих тренерів зійдуться у боротьбі за право підняти один із найпрестижніших трофеїв у футболі. Шлях до фіналу був тернистим – комусь пощастило більше, але це не означає, що хтось опинився тут випадково. Ще на груповому етапі Луїс Енріке якось обмовився в інтерв’ю журналістам, що їхня головна мета – перемога в турнірі. Тоді вболівальники й експерти посміялися та не сприйняли слова головного тренера серйозно. Але зараз вже не до жартів, адже ПСЖ справді у фіналі й має всі шанси забрати трофей.
Для ПСЖ усе почалося не так, як хотілося. Груповий етап навряд чи можна назвати гідним для майбутнього фіналіста. Адже насправді парижани поступилися всім серйозним суперникам. "Арсенал" обіграв їх із рахунком 2:0, із ПСВ була результативна нічия (1:1), "Атлетіко" також здобув перемогу класом (1:2), а сира "Баварія" з молодим Компані не здалася і взяла три очки. На ранніх стадіях підопічні Енріке лише мінімально змогли здолати "Жирону", яка провела один із найгірших своїх сезонів. Але в якийсь момент усе змінилося – саме під Новий рік. Саме тоді заграв Дембеле, а ПСЖ спочатку розгромив "Зальцбург", зробив неймовірний камбек проти "Сіті" і в останньому турі розібрався зі "Штутгартом". До самого кінця було незрозуміло, чи вдасться Енріке вийти з групи. І знаєте – вдалося, щоправда з 1/16.
Завдяки жеребу ПСЖ потрапив на зручного для себе суперника – "Брест". Можливо, на груповому етапі останні й стрибнули вище голови, але в Лізі 1 усе йшло за звичним сценарієм. Для Енріке не склало труднощів ще двічі впевнено обіграти комфортного опонента. За сумою двох матчів парижани виграли з розгромним рахунком 10:0. А от далі вже було завдання зі зірочкою, адже в 1/8 фіналу випав сам "Ліверпуль". Команда Слота була фаворитом, але за грою в Парижі цього не скажеш. Уявіть собі: англійці володіли м’ячем лише 29% часу й завдали всього один удар у площину воріт. І цього вистачило для перемоги – як багато хто відзначав, не за грою. Але ПСЖ не збирався здаватися і був впевнений у своєму проході, попри "Енфілд". У Ліверпулі ситуація була трохи кращою, але завдяки тактичним хитрощам Енріке його команда виграла в основний час із дзеркальним рахунком (0:1) і вже в серії пенальті вирішила питання проходу.
"Я дуже радий, ми показали, що ми є справжньою командою. Сьогодні ми провели дуже хороший матч за підтримки наших вболівальників, і ми пишаємося цією чудовою командою. Це лише початок! Ми налаштовані ставати кращими. Це був дуже складний матч, бо Ліверпуль – дуже сильна команда. Було важко контролювати м’яч. Але завдяки нашому менталітету, нашому характеру й особливо Доннаруммі ми змогли виграти цей матч. Нам потрібно подумати про відновлення сил і святкування. Ми показали, що любимо грати у футбол, незалежно від стадіону й атмосфери", – сказав Енріке.
Далі по сітці був ще один англійський клуб. "Астон Вілла" була явним аутсайдером, але більшість футбольних вболівальників підтримували саме їх у цій парі. Здавалося, шансів на камбек після першого матчу вже не залишилося, але хлопці постаралися й майже змогли. ПСЖ вистояв і пройшов до 1/2. А там знову представник АПЛ – цього разу лондонський "Арсенал". Той самий, що грає без форварда і з низкою кадрових проблем. Артета намагався підлаштуватися під стиль Енріке, але досвідчений тренер завжди був на крок попереду. Так "Арсенал" і не зміг навіть на нічию награти – дві мінімальні перемоги принесли ПСЖ квиток до фіналу Ліги чемпіонів.
Багато футбольних фанатів плюються, коли їм доводиться дивитися гру "Інтера". Це не дивно, адже гра на результат завжди буде менш видовищною. Але зазвичай так вважають незрілі прихильники цього виду спорту. У їхньому уявленні – чим більше голів, тим краще. Проте футбол може бути прекрасним і без забитих м’ячів – потрібно лише дивитися трохи глибше. Саме так і сталося з "Інтером". Команда Індзагі пройшла груповий етап із одним пропущеним голом. Спочатку були нудні нулі з "Сіті", далі – приниження "Црвени" (4:0), легка прогулянка проти "Янг Бойз" (0:1), мінімальна перемога над "Арсеналом" (1:0), "РБ Лейпциг" не встояв в Італії (1:0), знову класом три очки зі "Спартою" (0:1) і розгром "Монако" (3:0). У цьому переліку загубилася єдина поразка "Інтера" від "Байєра" (1:0). Як би добре не працював Індзагі, але навіть із п’ятьма захисниками Алонсо переграв його в Німеччині.
Після такого вдалого жеребу італійці напряму вийшли до 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. І знову частка везіння – у суперниках "Феєнорд". Так, були клуби, яким вони вставляли палиці в колеса. Але це точно не про "Інтер", адже за сумою двох матчів італійці виграли з рахунком (1:4). У чвертьфіналі Індзагі зустрівся з Компані. Чомусь "Баварія" була фаворитом у букмекерів, але цим хлопцям довіряти – себе не поважати. Переповнений лазарет ключовими гравцями та малий досвід молодого наставника не дозволили мюнхенцям пройти далі. Спершу на виїзді "Інтер" мінімально обіграв "Баварію", а вже в Італії вистояв на нічию.
"Ми знаємо про важливість цього матчу. Нам потрібна відмінна гра проти дуже сильної команди, в чому ми вже переконалися. Нам потрібен уважний і холоднокровний "Інтер". Група вірить у себе, вони цього хочуть і з нетерпінням чекають на матч", – сказав Індзагі.
Найспекотніше двоматчеве протистояння – у півфіналі Ліги чемпіонів. Безліч експертів і футбольних уболівальників в один голос заявили, що кращого за своє життя не бачили. "Барселоні" Фліка пророкували легку прогулянку, адже "Інтер" – це зовсім не їхній рівень і вони взагалі тут опинилися випадково. Але ось невдача – в Іспанії Тюрам забиває вже на 1-й хвилині. Потім Дюмфріс подвоює перевагу. "Барселона" цього сезону – рекордсмен за камбеками, тож у своїх найкращих традиціях витягла матч на нічию (3:3). А от і матч в Італії – і знову та сама картина: "Інтер" зі своїм антифутболом у першому таймі веде в два м’ячі. Потім був ще один камбек Фліка, але на 93-й хвилині Ачербі вирвав нічию. А в додатковий час Фраттезі вивів свою команду вперед і забезпечив їй фінал Ліги чемпіонів.
Енріке відомий своєю відданістю атакувальному футболу з акцентом на володіння м’ячем і високий пресинг. Його тактична схема 4-3-3 дозволяє використовувати ширину поля та створювати численні гольові моменти. Під його керівництвом ПСЖ демонструє високу результативність, особливо виділяючись у матчах проти сильних суперників. Ця формація дозволяє парижанам контролювати центр поля, а головне – активно використовувати фланги.
"Зміни та еволюція команди очевидні. Нашою метою було поступово створити щось інше, щось особливе, що могло б привабити гравців і змусити їх захотіти перейти до ПСЖ. Нам потрібно було зробити правильні трансфери. Ми вірили в профіль гравців, яких шукали – таких як Вільям Пачо, Жоау Невеш і Дезіре Дуе, як і в гравців академії. Вони всі нам допомагають", – сказав Енріке.
Заради об’єктивності – зараз ПСЖ виглядає як команда. Раніше це було просто зібрання зірок, кожна з яких тягнула ковдру на себе. Луїс Енріке прийшов і монотонно виконував свою роботу, тим самим навів лад у роздягальні та на полі. Саме він запропонував використовувати Дембеле на позиції форварда, де французу значно комфортніше. Але не все так просто, як може здатися на перший погляд. Хто детально дивився матчі ПСЖ, той бачив, що вся трійка в атаці – це вінгери. Вони універсали – у них немає чіткої позиції. Хвіча може опинитися на протилежному фланзі, а Усман повернутися на свою рідну позицію. Саме за рахунок цього і виникає хаос в обороні суперника. Тренерський штаб опонента просто не знає, як із цим боротися.
"Після мого приходу всі демонстрували, що повністю впевнені в мені. Я ніколи не відчував тиску, пов’язаного з необхідністю вигравати трофеї. Торік ми були близькі до фіналу, але вилетіли в півфіналі. Ми виграли чемпіонат, Кубок і Суперкубок Франції, і це чудово, але Ліга чемпіонів уже давно є пріоритетом для клубу. Я не з тих, хто складає план, як виграти трофей через три чи чотири роки. Це як чекати, поки закінчиться дощ на моїй батьківщині, в Хіхоні. Дощ однаково буде йти, тож потрібно намагатися досягти мети якнайшвидше", – наводить слова Енріке офіційний сайт УЄФА.
Індзагі надає перевагу схемі 3-5-2, роблячи акцент на збалансовану гру між обороною і атакою. Його команда відома дисциплінованим захистом і ефективними контратаками, що особливо проявилося в матчах Ліги чемпіонів проти "Барселони". Ця розстановка дозволяє "Інтеру" забезпечувати чисельну перевагу на будь-якій ділянці поля та гнучкість при виході з оборони. Лаутаро Мартінес і Тюрам створюють постійний тиск на захист суперника, використовуючи швидкі комбінації та індивідуальну майстерність.
"За останні 8–9 років я не бачив такого гравця, як Ламін Ямаль. Нам довелося виставляти проти нього трьох гравців, і, природно, у Барселони з’являвся простір. Після такого нашого ходу його рівень гри трохи знизився, і ми забрали другий тайм", – зізнався Індзагі в інтерв’ю.
Завдяки швидким флангам Індзагі швидко розриває лінії суперника при виході в контратаки. Досить складно грати проти схеми 3-5-2, як і загалом проти команди, яка використовує формацію з трьома захисниками. Хоча на перший погляд може здатися, що це дуже просто. Адже легше, коли проти тебе обороняється менше футболістів. Ні і ще раз ні. У цих розстановках акцент робиться на концентрацію на кожній ділянці поля. Це було помітно в матчах із "Барселоною", коли "блаугранас" не могли прорвати лінії й були змушені імпровізувати та покладатися на талант і креативність Ямаля. Умовні Дюмфріс і Ді Марко закривають увесь свій фланг і працюють як в обороні, так і в атаці. Підібрати ключ до такої схеми – задачка із зірочкою.
ПСЖ має потужну атакувальну лінію та глибину складу. Під керівництвом Луїса Енріке команда демонструє зрілість і згуртованість, а прагнення до першого титулу Ліги чемпіонів стане додатковою мотивацією. Успіхи на національній арені додають впевненості перед фіналом. Адже парижани досі претендують на требл – вони достроково виграли Лігу 1 і забрали Кубок Франції. Зараз у них відкривається можливість потішити своїх уболівальників ще й трофеєм ЛЧ.
Енріке заслуговує перемоги у фіналі, адже саме він створив те, чого ще не вдавалося нікому. А його універсальність і вміння підлаштовуватися під опонента дозволять йому це зробити. Ідеальним прикладом тут буде "Арсенал", який нічого не зміг зробити з ПСЖ. Енріке не став дотримуватися свого стандартного плану, а просто віддав ініціативу Артеті й зіграв на його полі. Луїс грав другим номером і вразив багатьох аналітиків та експертів. Це дуже доречно перед зустріччю з "Інтером", який схожий за стилістикою з лондонцями. І головною помилкою Енріке буде грати в атаку з Індзагі, адже "Барселона" вже спробувала.
Попри невдачі в національних турнірах, "Інтер" показав здатність перемагати сильних суперників у Європі. Тактична гнучкість і досвід у матчах найвищого рівня роблять їх небезпечним опонентом. Бажання реабілітуватися за втрачені можливості в Італії може стати додатковим стимулом. Та й програний раніше фінал також додаватиме мотивації. А найголовніше – Індзагі може залишити "Інтер" після фіналу Ліги чемпіонів. Він отримав серйозну пропозицію від саудитів, перед якою важко встояти. І підняти трофей перед відходом стало б гарною крапкою в цій історії.
Єдиним правильним ходом для тренерського штабу стане вірність своєму стилю та традиціям. Індзагі створив справжнього бійця на світовій футбольній арені. Але й по інший бік не випадкова людина – Енріке має неймовірне футбольне минуле за плечима. Матч буде схожим на шахову партію, де Індзагі та Енріке хід за ходом долатимуть лінії суперника. Гра обіцяє бути напруженою і, з великою ймовірністю, інтригуватиме до фінального свистка головного арбітра. І тут буде доречно згадати відому коротку фразу: "переможе найсильніший".
