27 серпня в Україні – День сала. У цей день 1991 року проголосила незалежність Молдова. У 1955-му вийшло перше видання Книги рекордів Гіннеса. У 1916-му Румунія вступила в Першу світову війну. У 1856-му народився Іван Франко. У 1831-му капітуляцією Варшави завершилося Листопадове повстання поляків проти російських загарбників. У 1783-му відбувся перший політ шарльєра.

27 серпня в Україні – День сала.

У світі –  Всесвітній день прощення, Всесвітній день проти викорінення видів, День незалежності республіки Молдова.

Також сьогодні: Всесвітній день гри “Камінь, ножиці, папір”, Міжнародний день лотереї, День любителів бананів.

27 серпня 1783 року відбувся перший політ шарльєра – це один з різновидів аеростата. Його наповнюють не нагрітим повітрям, а одним із газів, які легші за повітря. Докладніше.

27 серпня 1831 року Варшава капітулювала перед російським військом, що стало остаточною поразкою перспективного Листопадового повстання 1830-1831 років. Докладніше.

27 серпня 1856 року народився український поет, політик та громадський діяч Іван Франко. Докладніше.

27 серпня 1916 року Румунія вступила в Першу світову війну – на боці Антанти. Війна до цього моменту тривала вже два роки, протягом яких королівство Румунія зберігало нейтралітет, хоча противники постійно намагалися втягнути його до свого союзу. Спочатку Румунія, на чолі якої був німецький королівський дім Гогенцоллернів, тяжіла до союзу з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Майже одразу після заснування королівства король Кароль I підписав таємну угоду з Троїстим союзом. Але союз, про який домовлялися у ХІХ столітті, у XX стрімко втрачав актуальність. Так, одна з трьох країн-учасниць Італія не виконала своїх зобов’язань і не вступила у війну на боці Австро-Угорщини та Німеччини, а згодом приєдналася до їхніх супротивників. Тому поведінка Румунії не була винятком.

У перші роки Першої світової румуни вагалися, кого підтримати: Кароль I, який дожив до початку Першої світової, був схильний до виконання зобов’язань перед Німеччиною та Австро-Угорщиною, але суспільство очевидно виступало проти вступу країни у війну. У жовтні 1914 року король помер, як вважається, через тяжкий стрес – на той момент він готувався зректися престолу через неможливість виконати свої союзницькі зобов’язання. Корону успадкував племінник Кароля I Фердинанд I.

Він не мав таких відверто пронімецьких поглядів. І все ж і цей король не поспішав приєднуватися до Антанти. Найімовірніше, пояснення просте: Фердинанд чекав, на чий бік схиляться шальки терезів, щоб підтримати переможців. А паралельно розглядав пропозиції сторін – хто більше пообіцяє Румунії. Бажання королівства були передбачувані – розширити територію. Це було можливо зробити як внаслідок приєднання Трансильванії та Буковини, що входили до складу Австро-Угорської імперії, так і приєднавши Бессарабію, яка була на той момент частиною однієї з країн Антанти – Російської імперії. Населена переважно румунами Трансильванія цікавила королівство більше. Але не лише це стало вирішальним для вступу у війну на боці Антанти. Влітку 1916 року стався Брусилівський прорив – російська армія завдала серйозної поразки австро-угорській, окупувавши частину територій Волині, Галичини та Буковини, зокрема українські Луцьк, Станіслав (Івано-Франківськ) та Чернівці. Австрійське військо зазнало значних втрат, а імперія загалом – й у військовому, і в економічному сенсі – послабшала. Настав момент, коли шанс “відірвати шматок” Австро-Угорщини здавався максимальним.

Тому 17 серпня 1916 року представники Румунії та країн Антанти підписали військову та політичну угоду про вступ королівства у війну. Згідно з цим документом, союзники визнавали права нового прибічника на території Австро-Угорщини, де більшість становило румунське населення. 28 серпня румунський посол у Відні офіційно вручив уряду Австро-Угорщини ноту з декларацією про оголошення війни з наступного дня, 27 серпня. Це був удар і для австрійців, і для їхніх союзників. Однак вони досить швидко зреагували: моментально війну Румунії оголосила Німеччина, а за нею – Болгарія та Османська імперія.

Невеличке королівство мобілізувало 400-тисячну армію, але вона не була забезпечена сучасними озброєннями на відміну від армій країн, які воювали вже два роки й оновлювали своє обладнання відповідно до сучасних вимог. Проти ослабленої боями австрійської армії це здавалося достатнім, але під загальним тиском з усіх боків Румунія швидко з нападника перетворилася на жертву: дві третини країни за кілька місяців окупували. Остаточно доля участі румунів у Першій світовій вирішилася, коли після Жовтневого перевороту в Російській імперії її війська почали виходити з тієї невеликої території, яку допомагали утримувати під контролем короля. На початку грудня 1917-го більшовики уклали угоди про припинення вогню із Центральними державами. Слідом про перемир’я змушена була просити й Румунія. Його уклали 9 грудня 1917 року у місті Фокшани. Більшість країни залишилася окупованою. А у травні 1918-го уряд королівства підписав сепаратний Бухарестський мир. З одного боку, за ним Румунія отримала Бессарабію, яку відібрали в Російської імперії. З іншого – втратила вихід до Чорного моря. Її території вздовж узбережжя переходили до Болгарського царства. На півночі королівства встановили кондомініум (спільне управління) країн Четверного союзу. Австро-Угорщина та Болгарія отримали частину території на узбережжях Дунаю. Румунам призначили значні контрибуції тощо.

Однак це був не кінець. У серпні 1918 року ситуація фронті радикально змінилася – армії країн Антанти почали масштабний контрнаступ по всьому Західному фронту, й Четверний союз похитнувся. 29 вересня капітулювало Болгарське царство, 30 жовтня – Османська імперія. 10 листопада, за день до підписання Німеччиною Комп’єнського перемир’я та завершення світової війни, Румунія формально вдруге вступила у війну на боці Антанти. Зрештою, румуни отримали бажане, збільшивши свою територію більш ніж удвічі: анексували Трансільванію, Бессарабію, Буковину та ще низку територій.

Радянська Росія, а згодом і СРСР так і не визнали анексію Бессарабії. СРСР захопив ці території разом із Північною Буковиною, яка раніше ніколи не була під російською окупацією, в результаті Другої світової війни. Частину територій включили до складу УРСР, зараз вони в складі України.

27 серпня 1955 року вийшло перше видання Книги рекордів Гіннеса. Докладніше.

27 серпня 1991 року незалежність проголосила Республіка Молдова. Докладніше.

27 серпня вшановують пам’ять преподобного Пімена Великого. Докладніше.

Якщо 27 серпня листя горобини вже пожовкло, то осінь буде теплою, а зима – морозною.

Якщо ягоди горобини обсипаються, то зима буде теплою й сніжною.

Якщо 27 серпня дме сильний вітер, то вересень буде дощовим, а якщо вітру немає, то у вересні практично не буде опадів.

27 серпня не підходить для здійснення великих покупок.

Також у цей день не треба свататися та грати весілля.