23 серпня в Україні – День Державного прапора та День Харкова. У цей день у 1305 році стратили лідера шотландської боротьби за незалежність Вільяма Воллеса. У 1628-му вбили герцога Бекінгема. У 1866-му уклали Празький мир між Королівством Пруссія та Австрійською імперією. У 1939-му підписали пакт Молотова — Ріббентропа з таємним протоколом, в якому СРСР і гітлерівська Німеччина поділили сфери впливу в Європі. У 1943-го радянські військові доповіли про вигнання нацистів із Харкова. У 1975-му в Харкові відкрився метрополітен. У 1998-му президент України встановив звання Герой України. У 2023-му в цей день у РФ збили літак із “вагнерівцями” Пригожиним та Уткіним.
23 серпня в Україні – День Державного Прапора України та День Харкова.
Відео: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
У світі: Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму, Міжнародний день пам’яті про работоргівлю та її ліквідації.
Також сьогодні: Міжнародний день інтернавта або День користувача інтернету, Міжнародний день сліпих собак, День недорогих авіаквитків, День кукурудзи з маслом.
23 серпня 1305 року в Лондоні стратили лідера шотландської боротьби за незалежність Вільяма Воллеса. Докладніше.
23 серпня 1628 року військовий Джон Фельтон убив Джорджа Вільєрса, більш відомого за своїм титулом – герцога Бекінгема. Фельтон ударив Бекінгема ножем у груди. Докладніше.
23 серпня 1866 року підписали Празький мир між Королівством Пруссія та Австрійською імперією. Він завершив Австро-пруську (або як її іноді називають Австро-прусько-італійську) війну. У цій війні брали участь багато українців – у складі армії Австрійської імперії.
Бойові дії тривали лише сім тижнів, але вони радикально змінили розклад сил у німецькому світі. Ця війна стала фінальним акордом у конкуренції двох концепцій об’єднання десятків держав – малонімецької та великонімецької. Перша, яку просувала Пруссія, передбачала, що країни Німецького союзу мають об’єднатись без участі Австрії. Тоді головною державою союзу стала б Пруссія, а монархом – прусський король. Великонімецький шлях об’єднання передбачав утворення набагато більшої держави разом з Австрійською імперією. І тоді лідерство належало б Габсбургам – тобто імператору Австрії.
У першій половині ХІХ століття більшість невеликих німецьких держав орієнтувалися саме Австрійську імперію. Однак ситуація почала стрімко змінюватися після 1862 року, коли до влади у Пруссії (на посаду міністра-президента) прийшов Отто фон Бісмарк. Майбутній “залізний канцлер” діяв рішуче та агресивно. Свою стратегію він чітко сформулював під час виступу в прусському ландтазі: “Не пишномовними промовами та голосуванням більшості, але залізом і кров’ю вирішуються великі питання сучасності”. Саме так – залізом та кров’ю, тобто військовим шляхом, він надалі й діяв.
Не без складнощів і виключно завдяки підтримці прусського короля Вільгельма I Бісмарк досяг збільшення витрат на армію на 25%, а також – продовження терміну військової служби. Уже за кілька років потужна армія знадобилася для війни з Данією. Данський король Крістіан IX порушив особисту унію з німецькими герцогствами Шлезвіг і Гольштейн, включивши їх до складу свого королівства. Бісмарк побачив у цьому гідну нагоду для вторгнення заради “захисту німців” у Данії. Своїх ідейних супротивників австрійців він залучив до союзу у війні за “німецький світ”. Данію швидко розгромили, а герцогства Шлезвіг та Гольштейн відійшли під спільне управління Пруссії та Австрії. Згодом Бісмарк запропонував розмежувати володіння: Шлезвіг відійшов Пруссії, а Гольштейн Австрії. Але Австрії було важко управляти Гольштейном, який від решти австрійських володінь відділяла Пруссія. Імператор Франц Йосиф I намагався домовитися з Бісмарком про обмін Гольштейна на будь-яку частину прусської території біля австрійського кордону.
Зрозуміло, такі розмови про відторгнення прусських територій досвідчений політик Бісмарк використав для створення образу Австрії як країни-загарбниці, яка загрожує безпеці Пруссії. Міністр-президент провів значну дипломатичну роботу, домовившись про нейтралітет у разі Австро-прусської війни з французьким імператором Наполеоном ІІІ. Також він переконався, що на допомогу австрійцям не прийдуть росіяни та британці. А з італійцями взагалі уклав військовий союз. Італію, яка переживала Рісорджименто (процес об’єднання) цікавило приєднання Венеції, що належала на той час Австрійській імперії.
Одночасно з укладанням пруссько-італійського союзу, 8 квітня 1866 року, Бісмарк звинуватив Австрію в порушенні умов Гаштейнської конвенції, яка регулювала управління Шлезвігом і Гольштейном. Тоді Австрія порушила це питання в сеймі Німецького союзу. Бісмарк вимагав від держав, які входили до союзу, залишити розв’язання питання лише Австрії та Пруссії, але з цим не погодилися. Тоді Бісмарк представив пропозицію реформувати конституцію Німецького союзу та виключити з нього Австрію взагалі. У його пропозиціях йшлося про новий Північнонімецький союз, де суверенітет окремих держав був би суттєво обмежений, а парламент став би одним для всіх. Головною в новому об’єднанні мала стати Пруссія. Звісно, більшість німецьких держав така пропозиція добровільно передати владу Бісмарку не влаштовувала. Сейм відкинув її. Тоді 14 червня 1866 року Пруссія оголосила Німецький союз “недійсним”. Більшість країн-учасниць союзу стали на бік Австрії у війні, яка була вже “на підході”.
Хоча наближення війни було очевидним, Бісмарк доклав зусиль, аби створити враження, що не він її розпочав. Австрійському імператору “злили” фейковий план підготовки прусського вторгнення. Той зреагував прогнозовано – оголосив про мобілізацію. Що стало стартом війни. Через пруссько-італійський союз австрійцям довелося воювати на два фронти. На півдні вони успішно розбили італійське військо, але армія Бісмарка завдала Австрії низки болючих поразок. Натхненний військовими успіхами король Вільгельм I вже був готовий наказати війську захопити Відень, до якого залишалося 70 км. Король хотів відібрати в Австрії значні території. Одначе саме Бісмарк, який був натхненником цієї війни, буквально благав короля та генералів зупинитися. Зафіксовано, що майбутній “залізний канцлер” влаштував справжню істерику з цього приводу, плакав і навіть погрожував викинутися з вікна. Звичайно, справа була не в тому, що він різко “полюбив австрійців”. Просто досвідчений і хитрий політик розумів, що таке різке посилення Пруссії не влаштує інші європейські країни, які досі зберігали нейтралітет. Насамперед – Францію. А до війни з армією Наполеона III він не був готовий. Щобільше – в майбутньому він бачив принижену воєнною поразкою Австрію вже не конкурентом, а ймовірним союзником.
Результатом цієї істерики Бісмарка і став Празький мир. За його умовами австрійці визнали розпуск Німецького союзу та погодилися з “новим устроєм Німеччини” – без своєї участі. Австрія гарантувала визнання Північнонімецького союзу на чолі з Пруссією. Шлезвіг і Гольштейн, з яких усе починалося, повністю перейшли під контроль Пруссії. Італія, яку австрійці розгромили, все ж таки отримала Венецію, хоча “через треті руки” – Австрія передала її Наполеону III, а той уже віддав італійцям. Головним результатом війни, безумовно, стало формування майбутньої єдиної Німеччини під владою Пруссії, без Австрії. Новий Північнонімецький союз був набагато інтегрованішим, ніж попередній Німецький. А через п’ять років після цих подій Бісмарк завершив об’єднання, розбивши силами Північнонімецького союзу військо Французької імперії Наполеона III. Уже 18 січня 1871 року в окупованому німцями Версалі проголосили створення Німецької імперії.
23 серпня 1939 року міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп та народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов підписали “знаменитий” Пакт Молотова – Ріббентропа. Докладніше.
23 серпня 1943 року – офіційна дата вигнання нацистів із Харкова. У ніч на 23 серпня відбувся штурм Харкова військами Степового фронту, внаслідок якого німців вибили з центру та більшої частини районів міста. Але бої на Основі та Новій Баварії тривали до 30 серпня, також була спроба відбити Харків наступом з боку Змієва. Докладніше.
23 серпня 1975 року відкрився Харківський метрополітен. Цього дня запрацювали станції на прольоті від “Вулиці Свєрдлова” (нині “Холодна гора”) до “Московського проспекту” (нині “Турбоатом”). Докладніше.
23 серпня 1989 року до 50-річчя підписання Пакту Молотова-Ріббентропа відбулася акція “Балтійський шлях”. Громадяни Литви, Латвії та Естонії утворили живий ланцюг завдовжки близько 600 км — близько двох мільйонів осіб (найбільший живий ланцюг у світі).
23 серпня 1998 року Президент України Леонід Кучма встановив звання Героя України. Указом він затвердив Статут відзнаки Президента України “Герой України” та описи орденів “Золота Зірка” та ордена Держави. Першим героєм України став президент Національної академії наук України академік Борис Патон.
23 серпня 2004 року указом Президента України встановлено офіційне свято – День Державного Прапора України.
23 серпня 2023 року у РФ розбився літак із керівництвом ПВК “Вагнер” на борту.
23 серпня вшановують пам’ять мученика Луппа. Докладніше.
Якщо кроти викопали багато нір, то останні дні серпня будуть дощовими.
Якщо лелеки вже відлітають, то осінь буде ранньою.
Краще не брати до рук гострі предмети.
Не можна залишати дітей одних у полі.
Не можна розмовляти із незнайомцями в лісі.
