22 вересня – День осіннього рівнодення. В Україні – День партизанської слави. З цієї дати 1792 року розпочинався календар Першої Французької республіки. У 1862-му 22 вересня Лінкольн оприлюднив першу частину “Прокламації про звільнення рабів”. У 1914-му в морському бою німецький підводний човен затопив одразу три британські крейсери. У 1939-му Червона армія окупувала Львів, а в Бресті відбувся спільний радянсько-нацистський парад. У 1980-му почалася ірано-іракська війна. У 2012-му під час збройного пограбування в ресторані в ПАР смертельно поранили ексчемпіона світу з боксу Коррі Сандерса.

22 вересня в Україні – День партизанської слави.

Сьогодні – День осіннього рівнодення.

У світі –  День без автомобілів, Всесвітній день пацієнтів, які страждають на ХМЛ (хронічним мієлоїдним лейкозом), Всесвітній день Роуз (який часто в Україні невірно перекладають як Всесвітній день троянд, адже насправді він присвячений підтримці пацієнтів, які борються з раком, і започаткований у пам’ять про Мелінду Роуз – 12-річну дівчинку, яка померла від раку у 1996 році).

Також відзначають: Всесвітній день захисту слонів, Всесвітній день носорога, День білого шоколаду, День Гобіта (цього дня дні народження відзначають два популярні персонажі бестселерів Джона Толкіна “Гобіт” та “Володар перснів” – гобіти Більбо та Фродо Бегінси). Стартує Тиждень приручення тварин, яких складніше приручити (останній повний тиждень вересня).

22 вересня 1692 року в США повісили вісім останніх “салемських відьом”. Докладніше.

22 вересня 1792 року за календарем Першої Французької республіки вважалося “початком ери”. Докладніше.

22 вересня 1862 року президент США Авраам Лінкольн оприлюднив перший із двох указів так званої “Прокламації про звільнення рабів”. Докладніше.

22 вересня 1914 року відбувся один із найвідоміших боїв за участю підводного човна в історії. Під час нього один німецький підводний човен U-9 з екіпажем у 28 людей затопив одразу три британські крейсери – “Абукір”, “Хог” і “Крессі”. Докладніше. 

22 вересня 1939 року радянські війська під час вторгнення до Польщі окупували Львів. ВВторгнення розпочалося слідом за нацистським і розгорталося згідно з домовленостями в рамках таємного протоколу до пакту Молотова — Ріббентропа. Військо Гітлера увірвалося до Польщі 1 вересня, розпочавши Другу світову війну. Радянське політичне керівництво трохи почекало, і 17 вересня розпочало свій наступ – ввело війська на західні українські та білоруські території, що входили на той час до складу Польщі. Події розгорталися швидко: хоча польська армія відчайдушно чинила опір, сили очевидно були нерівними – тим більше коли битися довелося на два фронти.

Бої “на землі” за Львів нацистські війська розпочали 12 вересня. Але вже в перший день війни – 1 вересня – місто зазнало потужного бомбардування. На той час тут знаходився значний гарнізон, також місто було важливим логістичним вузлом. Мобілізацію тут розпочали ще з 23 серпня. З 7 вересня Львів готували до оборони – здавати його без бою поляки не збиралися. Сюди надходили підкріплення із навколишніх населених пунктів, місто розбили на сектори, для кожного з яких призначили своє командування. Передові групи Вермахту з’явилися на околицях Львова 12 вересня. Почалися артилерійські обстріли та бої. Підкріплення найближчими днями активно надходили як до захисників, так і до нападників. Міські бої точилися зі змінним успіхом. А 17 вересня вранці командування польського корпусу, що тримало оборону у Львові, отримало звістку про перетин польського кордону радянськими військами. Червона армія рухалася вглиб країни. Наміри СРСР у перші дні були не зрозумілі, тож захисники Львова отримали наказ відкривати вогонь по радянській армії тільки в крайньому разі – для самооборони. Червона армія швидко наближалася, в перші дні вторгнення вона роззброїла гарнізон Тернополя, а 19 вересня керівництво оборони Львова отримало пропозицію про переговори від червоноармійців. Радянські загарбники запевняли, що прибули воювати не з поляками, а з німцями та наполягали, щоби їх без бою пропустили до Львова. Але переконати захисників не вдалося (що й не дивно з огляду на той факт, що з часів Польсько-радянської війни минуло менш як 20 років, і “друзями” росіян у Польщі не вважали). Наступні кілька днів захисники Львова оборонялися в повному оточенні, створеному двома арміями одразу – радянською та німецькою. Обидві армії готувалися провести генеральний штурм міста (кожна свій), але в бій між собою не вступали.

Нацисти також вели переговори з поляками та пропонували капітулювати. Очевидно, що між Червоною армією та Вермахтом була конкуренція за заволодіння Львовом. Проте 20 вересня штаб німецької армії отримав директиву командування: припинити облогу Львова та провести перемовини з радянським командуванням. Військовим нарешті повідомили про те, що ще до початку вторгнення до Польщі було відомо політичному керівництву – демаркаційну лінію між зонами радянської та німецької окупації вже давно узгодили. Тож залишалося виконати домовленості. Німецькі частини отримали наказ відходити від визначеної лінії – відповідно, вже ввечері 20 вересня вони зняли свою облогу зі Львова та почали відходити на Захід – при цьому позиції передавали радянським частинам. За таких умов уранці 21 вересня гарнізону Львова радянська сторона знову запропонувала перемовини. Після низки зустрічей та погодження умов 22 вересня підписали “Протокол оголошення про передачу міста Львів Червоній Армії”. Польським офіцерам, згідно з цими домовленостями, дозволяли залишити місто та виїхати за кордон. З міста захисники вийшли організовано – колонами. Але, звичайно, радянська влада не збиралася виконувати свої зобов’язання. Тому польських офіцерів взяли в полон і відправили до таборів військовополонених. Лише декому вдалося втекти. Більшість уже за пів року розстріляли за рішенням політбюро ЦК ВКП(б) – ці події відомі як Катинська трагедія.

У Львові ж, як і на інших окупованих СРСР територіях почалася пропаганда про “освобождение”, “защиту” та побудову прекрасного майбутнього із землею селянам та фабриками робочим. А паралельно йшов процес репресій, розстрілів та депортацій.

22 вересня 1939 року відбувся радянсько-нацистський парад у Бресті. Докладніше.

22 вересня 1980 року почалася ірано-іракська війна, що тривала до 1988 року. Докладніше.

22 вересня 1993 року Леонід Кучма подав у відставку з посади прем’єр-міністра України. Докладніше.

22 вересня 2012 року під час збройного пограбування в ресторані в ПАР смертельно поранили ексчемпіона світу з боксу Корі Сандерса. Докладніше.

22 вересня в Україні вшановують пам’ять пророка Йони. Докладніше.

Якщо комарі досі літають, то зима буде м’якою.

Якщо вже розпочався сильний листопад – то зима буде суворою.

Якщо верба почала скидати листя – зима прийде швидко.

Не можна ловити, продавати та їсти рибу – на згадку про пророка Йону, який сидів у череві кита.

Не можна лінуватися й довго спати.