12 вересня в Україні – День спеціаліста радіоелектронної боротьби ЗСУ. Цього дня у 490 році до нашої ери відбулася Марафонська битва. У 1185 році вбили останнього візантійського імператора з династії Комнінів – Андроніка І. У 1934-му створили “Балтійську Антанту”. У 1940-му підлітки у Франції випадково виявили печеру Ласко – пам’ятку наскельного живопису. У 2008-му в Харкові відбувся перший в Україні та рекордний за кількістю глядачів концерт гурту “Queen”. У 2022-му Сили оборони повідомили про звільнення всієї півночі Харківщини та вихід на держкордон.
12 вересня – День спеціаліста радіоелектронної боротьби Збройних Сил України.
У світі – Міжнародний день ООН по співпраці Південь-Південь.
Також відзначають: Міжнародний день в’язання гачком, Міжнародний день усвідомленості, Всесвітній день дельфінів.
12 вересня 490 року до нашої ери відбулася Марафонська битва – перша переможна для греків у війні з перським військом імперії Ахеменідів. Вона стала однією з найбільших сухопутних битв греко-перських воєн. Докладніше.
12 вересня 1185 року натовп у Константинополі замучив до смерті останнього імператора Візантії з династії Комнінів – Андроніка I. Він пробув імператором усього два роки, хоча все життя йшов до цього, не соромлячись у засобах.
Андронік не був серед перших у черзі на візантійський престол. Він був онуком імператора Олексія I Комніна – того самого, який звернувся за допомогою в боротьбі з турками-сельджуками до Папи Римського Урбана II. Це звернення призвело до першого історії Хрестового походу. З того часу до подій, що описуються, пройшло вже майже століття. На престолі Візантії змінилася низка імператорів: спадкоємцем Олексія I став старший син – імператор Іоанн II. Що ж до майбутнього Андроніка I, його батьком був третій за віком син імператора Олексія I. Отже від народження хлопцю про престол годі було й мріяти. Але він, очевидно, мріяв.
В 1143 році після смерті імператора Іоанна II на престол зійшов його син (двоюрідний брат Андроніка). Це був Мануїл I Комнін. В історію він увійшов як Мануїл Великий, адже за майже 40 років його правління Візантійська імперія змогла досягти значних успіхів: відбила наступ на Балкани, відвоювала частину територій, які до того захопила Угорщина (Хорватію та Далмацію), потіснила сельджуків з Малої Азії, встановила зрозумілі та навіть партнерські відносини з державами хрестоносців тощо.
За часів правління дядька Іоанна II Андроніка виховували в палаці разом з імператорськими дітьми. Тому він ріс разом із майбутнім імператором Мануїлом Великим. Як вважають історики, вже з того часу між двоюрідними братами було суперництво. За правління Мануїла Андронік брав участь у численних військових походах, організованих імператором, отримав призначення намісником на завойованих землях. Але замість вдячності двоюрідному братові, організовував проти нього змови. Після двох невдалих замахів на імператора Андроніка таки ув’язнили. Він кілька разів тікав – знову був заарештований – і знову тікав. Поки не дістався Київської Русі – Галицького князівства. Там майбутній візантійський правитель жив при дворі князя Ярослава Осмомисла та став одним із наближених до правителя персон.
У 1165 році під час війни Візантії з Угорським королівством Мануїл I Великий вирішив помиритися з Андроніком – і відправив до того делегацію, яка переконала родича імператора приєднатися до його війська. Згодом колишній в’язень отримав від правителя посаду намісника у Кілікії. Але лояльності Андроніка швидко забракло. Уже в 1167 році він залишив пост і став учасником щонайменше двох гучних скандальних любовних історій в Антіохії. Там він спершу спокусив місцеву принцесу – сестру дружини Мануїла Великого. А слідом – вдову короля Єрусалиму Теодору (вона ще й доводилася Андроніку родичкою). Теодора та Андронік, видається, дійсно закохалися. Разом вони втекли з Антіохії та довгий час блукали. У землях мусульман відчайдушну парочку охоче приймали при дворах різних правителів, дивуючись історією роману візантійського принца та єрусалимської королеви. Теодора народила Андроніку двох дітей.
Зрештою, коханці оселилися поряд із кордоном Візантійської імперії. Це було помилкою – там Теодору та дітей викрали люди імператора Мануїла Великого та привезли до Константинополя. Це змусило Андроніка у 1180-му після довгих поневірянь повернутися до Візантії та благати про прощення Мануїла, щоб той повернув йому сім’ю. І Мануїл знову пробачив своєму родичеві. Андронік отримав призначення намісником у Пафлагонії – регіоні на березі Чорного моря. Це мало стати для нього чимось на зразок виходу на пенсію. Але пенсіонером цей авантюрист себе не відчував.
Того ж 1180 року, коли Андронік вимолив прощення у Мануїла Великого, імператор помер. Його спадкоємцем став 11-річний син Олексій II Комнін. Регентом за сина була вдова Мануїла Марія Антіохійська. Значну частину імператорської сім’ї та знаті, й навіть духовенство, не влаштовувала “латинська” політична орієнтація вдови імператора та її нового коханця, який допомагав Марії правити. До групи незадоволених новою владою швидко влився “пенсіонер” Андронік. У 1182-му після тривалого протистояння з Марією Андронік влаштував переворот та отримав регентство над Олексієм II. Швидко та без сентиментів новий регент позбавлявся аристократів, які могли скласти йому конкуренцію. Зрештою він дійшов до того, що звинуватив у державній зраді та стратив матір імператора Олексія II Марію Антіохійську (Олексій під тиском підписав наказ про страту матері, адже Марія дійсно закликала угорського короля вдертися до Візантії та допомогти їй у боротьбі з Андроніком). У 1183-му Андроніка вже проголосили не просто регентом, а співправителем Олексія. Але й цього йому було мало, тож він учинив убивство малолітнього імператора (хлопця задушили тятивою від лука).
Так останній імператор із династії Комнінів зійшов на престол. Андроніку I, коли той досяг мети всього свого життя, було вже 65 років. Попри солідний вік, померти своєю смертю на імператорському ложі йому не довелося.
Хоча Андронік реалізував низку дійсно успішних реформ, його тривале протистояння з аристократією, винищення суперників та відвертий терор підривали стабільність імперії та розхитували суспільство. Цим, звичайно ж, користувалися зовнішні вороги, атакуючи Візантію на різних фронтах. Зрештою, Андронік у своїх пошуках ворогів “догрався”. У вересні 1185 року його люди спробували заарештувати чергового імператорського родича – Ісаака Ангела (також онука імператора Олексія I Комніна, але від дочки Феодори, тобто такого, який не був спадкоємцем престолу по чоловічій лінії). Ангел відбив напад і втік до Собору святої Софії, куди згодом стали збиратися його родичі та просто жителі Константинополя, незадоволені імператором Андроніком. Спонтанно Ісаак Ангел став лідером повстання. А народ запропонував одразу ж тут і коронувати його імператором. Це здійснив Константинопольський патріарх. Андронік спочатку намагався чинити збройний опір прихильникам Ангела, але потім зрозумів, що сили не рівні – і спробував тікати.
“Андронік намагався втекти з Константинополя на човні, але був схоплений і приведений до Ісаака. Ісаак передав Андроніка обуреному народу Константинополя. Андроніка прив’язали до стовпа та жорстоко били три дні. Окрім численних інших покарань, йому відрубали праву руку, вирвали зуби та волосся, викололи одне око та вилили в обличчя окріп. Потім Андроніка відвели до іподрому, де його підвісили за ноги між двома колонами. Двоє латинських воїнів змагалися, чий меч глибше проникне в його тіло, і тіло Андроніка зрештою розірвали на шматки. За словами Микити Хоніата, Андронік мужньо переніс жорстокість і зберіг здоровий глузд протягом усього випробування. Він помер 12 вересня 1185 року, а його останки залишалися непохованими та видимими протягом кількох років після цього. Його сина та співправителя Іоанна вбили власні війська у Фракії, коли дізнались про смерть Андроніка”, – описує кінець династії Комнінів англомовна Вікіпедія.
12 вересня 1934 року було створено так звану Балтійську Антанту. За ініціативою Литви, пакт про співпрацю підписали три балтійські країни: Латвія, Литва та Естонія. Докладніше.
12 вересня 1940 року чотири підлітки у Франції випадково зробили сенсаційне наукове відкриття – виявили печеру Ласко, в якій збереглися наскельні зображення віком від 15 до 18 тисяч років. Докладніше.
12 вересня 2008 року в Харкові пройшов перший в Україні концерт гурту “Queen”. Докладніше.
12 вересня 2022 року в Харківській області продовжувався контрнаступ ЗСУ. Протягом дня різні підрозділи Сил оборони повідомляли про вихід на державний кордон України на півночі та північному сході Харківської області. Докладніше.
12 вересня вшановують пам’ять священномученика Автонома. Докладніше.
Якщо до 12 вересня вже опало листя на дубах і березах, то зима буде теплою, якщо ж листя багато – суворою.
Гарна погода 12 вересня обіцяє ще кілька погожих днів.
Якщо уродило багато жолудів, то наступний рік буде врожайним.
Не можна займатися важкою роботою та прибирати вдома.
Не можна стригти волосся й нігті.
Бажано не ходити цього дня в ліс.
