Томас Бруннер — співвласник і генеральний директор компанії «Агроплюс 2006» / © ТСН
Любите прошуто? Те саме тонке, ароматне м’ясо, яке подають у найкращих ресторанах Європи? А якби ви дізналися, що його роблять не лише десь в Італії, а й в Україні? Без антибіотиків, без хімії — лише м’ясо, час і турбота. Цією справою займається австрієць, який повірив в Україну й під час війни вирощує тут свиней. З них і виробляють європейський делікатес із 2000-річною історією.
Як і де в Україні роблять прошуто та про унікальні особливості цього бізнесу — йдеться у матеріалі ТСН.
Щойно переступаєш поріг кабінету цього чоловіка, одразу впадають у вічі цікаві деталі: монітор із зображеннями тварин, відзнаки за сумлінне ведення бізнесу та навіть автопортрет із поросям на руках.
Томас Бруннер — співвласник і генеральний директор компанії «Агроплюс 2006» і головний герой нашої сьогоднішньої історії. До України він приїхав понад 20 років тому. Одна з причин майже класична — кохання.
«Найсильніша підтримка — це моя дружина Ольга. Вона з Дніпра, архітекторка, але теж працює у нас у компанії вже понад 10 років. І, звісно, діти, які теж обожнюють наше прошуто, нашу продукцію. Але найсильніша підтримка — звісно, від дружини. Вона дуже віддана бізнесу, цьому підприємству, нашим працівникам», — каже Томас Бруннер.
Оселившись на Черкащині, родина почала свій шлях у рослинництві. З часом вирішили розширити горизонти — інвестували у свинарство.
«Консультанти, з якими я працював, розповідали про проблеми з антибіотиками у тваринництві. І мені, як маркетологу, це було цікаво. Я бачив у цьому якусь сильну місію. Спробували, а через рік бачили, що ми лише на 1–2 відсотки тварин використовували антибіотики. Щоб ви зрозуміли масштаб — в Україні 90 відсотків свиней постійно годуються кормами з антибіотиками», — каже Томас Бруннер.
Томас Бруннер / © ТСН
Томас мріяв зробити господарство не таким, як усі — з якісною продукцією, без антибіотиків, яка здивує і українців, і європейців. Для цього потрібно було втілити масштабний задум: побудувати два великі об’єкти, вартість яких перевищила 100 мільйонів гривень. Один із них вражає масштабом, Томас показує його першим.
«Позаду нас новий елеватор, який ми торік побудували за підтримки американського уряду й українського Райффайзен Банку. Ми наразі за два тижні до збору нового урожаю. Зараз запускаємо цей процес і дуже пишаємося, що в цей нелегкий час нам вдалося втілити у життя такий великий проєкт», — каже він.
Другий об’єкт — комбікормовий завод. Саме тут народжується збалансоване меню для тварин. Кукурудзу, пшеницю, ячмінь і сою змішують у точних пропорціях. Весь процес контролюється великими вагами — кожен інгредієнт ретельно зважується. А на фінальному етапі додаються кальцій, вітаміни та інші корисні елементи.
«На кожному етапі тварині знадобиться інша годівля. Це 8 різних раціонів, як у дітей. Потім, коли вони переходять на рослинне харчування, отримують інший раціон», — каже Томас Бруннер, співвласник і генеральний директор «Агроплюс 2006».
До свиней тут ставляться з особливою увагою. Томас спостерігає за ними через монітор, куди надходить зображення з камер, які стежать за улюбленцями цілодобово. Кожну тварину оглядають двічі на день — така система догляду отримала власну назву: «Система Тимошівка». Свиней вирощують без жодних антибіотиків, тож м’ясо виходить чистим, якісним і корисним. Потрапити до тварин може не кожен — для цього треба здати аналізи, пройти дводенний карантин і спеціальний душ. Лише тоді персонал допускається до роботи зі свинями. Усе це — щоб вберегти тварин від хвороб.
Томас Бруннер / © ТСН
«У нас сучасний свинокомплекс з автоматизованим годуванням. Там спеціальна система. Працюють зараз 8 людей у різних відділах. Тобто є свиноматки, які запліднюються, потім є інші відділи, там побільше людей працюють, тому що треба доглядати за маленькими поросятами. І далі, коли поросятам від 2 до 6 місяців, — вони автоматизовано годуються, люди спостерігають за цим», — каже Томас Бруннер.
Важко повірити, але на цьому підприємстві — 6 тисяч свиней. Коли ми почули цю цифру, то одразу приготували носи. Але дарма — жодного натяку на неприємний запах. Все настільки чисто і продумано, що, здається, тварин тут і не було.
«Ми зараз за 500 метрів від 6 тисяч свиней. Ви відчуваєте запах? От і це такий момент, коли я говорю, що ми займаємося свинарством без антибіотиків, правильним годуванням свиней», — каже Томас Бруннер, співвласник і генеральний директор «Агроплюс 2006».
Свині на фермі / © ТСН
Правильне годування і турбота про тварин — ключ до якісного м’яса, адже лише великі та здорові свині підходять для прошуто. До речі, вперше ідея виробництва цього делікатесу зацікавила Томаса, коли він випадково натрапив на нього в популярному супермаркеті.
«Мене познайомили з друзями, які вже тоді пробували виробляти прошуто. Але щось там якість м’яса їм не підходила. Ну і сказали — давайте спробуємо і з вами. Вони побачили нашу свинину, наше м’ясо, сказали: дуже офігенне м’ясо. Почали це робити, і через рік ми зрозуміли, що дуже гарне прошуто виходить», — каже Томас.
У світі м’ясних делікатесів прошуто — це вершина. Особливо якщо йдеться не про 12 чи 16 місяців витримки, а про 24 або навіть 36. Томас знав про такий продукт, як хамон, але його свинина, як виявилося, ідеально підходить саме для прошуто. Тому вибір був очевидним.
«Хамон і прошуто — це спосіб зберігання м’яса, тобто це стара традиція. Клімат в Іспанії та Італії відрізняється. В Іспанії — сухіше. І основна різниця в тому, що в Іспанії трошки інша генетика, на свинях менше м’яса. І температура сушіння швидше піднімається. А в Італії прошуто не таке сухе, ось у чому основна різниця», — пояснює співвласник і генеральний директор «Агроплюс 2006».
Томас щедро нагодував усю знімальну групу ТСН.ua. Ну що вам сказати, тепер італійського не хочеться, бо своє — смачніше. Однак українське прошуто могло б так і залишитися мрією, якби не підтримка Райффайзен Банку.
«Цей проєкт, зокрема, нам був цікавий з кількох причин. По-перше, ми хотіли допомогти своєму хорошому клієнту. І цей проєкт — будівництво елеватора й комбікормового заводу — дуже гарно лягав у його бізнес-модель. Вони вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник, і елеватор дозволяв їм заробити фактично на коливаннях ціни. Комбікормовий завод дозволяв зменшити собівартість тваринництва, собівартість свинарства», — розповідає Сергій Войтов, заступник директора по роботі з міжнародними корпоративними клієнтами Райффайзен Банку.
А по-друге, сушарка на цьому елеваторі працює на пелетах з соняшникового лушпиння. Такий підхід дозволяє значно заощаджувати кошти.
«Цей проєкт є фактично „зеленим“. Він допомагає зменшити викиди CО2 і споживання викопного палива, сприяє енергетичній безпеці України. Крім того, він ще має соціальну місію, тому що в цьому регіоні не так багато складів зберігання зерна. Тому цим елеватором користуватиметься не лише це підприємство, а й інші фермери регіону», — додає Сергій Войтов з Райфу.
Приємно, що таких проєктів, як цей, стає все більше. А ще приємніше, що Україна дедалі частіше стає цікавою для великих міжнародних гравців.
«У нас досить багато іноземних партнерів в Україні. Наприклад, тут, на Черкащині, є підприємство, яке виробляє молоко, це один з найбільших виробників молока в Україні. У них власники з Нідерландів. У Львівській, Івано-Франківській областях є великі підприємства з інвестиціями з Данії, які виробляють свинину — одні з найбільших виробників свинини», — каже Сергій Войтов.
До слова, в Україні австрієць Томас знайшов не лише кохання, місце для бізнесу та надійного партнера у вигляді Райффайзен Банку, а й нове захоплення. У вільний час чоловік цікавиться українською культурою, особливо музикою. Коли запитуємо про улюблену пісню, Томас ніяковіє і жартома визнає, що співати — не його сильний бік. Однак саме про українську музику він готовий говорити годинами.
«Є різні пісні, я вам зараз не заспіваю, тому що інші це краще вміють. А взагалі дуже сильно відчувається, що в Україні дуже музикальний народ», — каже Томас.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ЦІ КАДРИ ВАС ВРАЗЯТЬ! В УКРАЇНІ ВИРОБЛЯЮТЬ СПРАВЖНЄ ПРОШУТТО без антибіотиків!
