Кам’янка-Бузький районний суд Львівщини виніс вирок водійці кросовера, яка виїхала на зустрічну смугу та спричинила зіткнення з мікроавтобусом, травмувавши водія та ще п’ятеро пасажирів. Сама обвинувачена також зазнала важких травм, у суді вона визнала провину у вчиненні ДТП – їй признаили три роки тюрми.
Як вказано у вироку, який оприлюднили у судовому реєстрі у вересні 2025 року, аварія сталась 7 січня 2024 року на трасі Київ-Чоп поблизу села Дідилів Львівського району. Водійка кросовера Toyota RAV4 перетнула суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхала на зустрічну смугу та вчинила лобове зіткнення з мікроавтобусом Mercedes-Benz Sprinter.
Поліція повідомляла, що за медичною допомогою звертались восьмеро людей. У вироку вказано про шістьох постраждалих із мікроавтобуса (двоє пасажирів були у важкому стані), а також, що важкі травми отримала водійка кросовера.
У суді водійка Toyota RAV4 Марія Антонишин визнала свою провину у вчиненні ДТП, але не пам’ятає моменту зіткнення. Вона наголосила, що була тверезою і після аварії була у непритомному стані два тижні, проходила тривале лікування. Вона просила суд не позбавляти її волі та прав керування, оскільки має інвалідність другої групи. У матеріалах справи вказано, що ще двоє потерпілих після аварії мають другі групи інвалідності.
Двоє пасажирок мікроавтобуса, які отримали важкі травми, розповідали суду, що обвинувачена не цікавилась їхнім здоров’ям після аварії. Троє потерпілих просили суд призначити обвинуваченій максимальне покарання, ще двоє – поклались на розсуд суду.
Цю справу розглянула суддя Уляна Костюк, яка дослідила усі матеріали та аргументи. На думку судді, аргумент адвоката обвинуваченої про «щире каяття» є непереконливим, оскільки обвинувачена не примирилась з потерпілими та не відшкодувала їм шкоду.
«Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне, визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації», – вказано у вироку.
Суддя призначила обвинуваченій три роки тюрми із позбавленням водійських прав на три роки. Одному з потерпілих (водій буса) Марія Антонишин має відшкодувати 203 тис. матеріальної та 300 тис. грн моральної шкоди, та двом іншим постраждалим – по 300 тис. грн моральної шкоди. Вирок ще можна оскаржити.
