В багатій біографії одеського "Чорноморця" було чимало різних історій. Про якісь вболівальники добре пам’ятають впродовж багатьох років і навіть десятиліть, а якісь так і залишились за лаштунками.
Кілька років тому у публікації під назвою "Як "Чорноморець" Москву на коліна ставив" UA-Футбол розповідав про одну цікаву історію із сезону-1978, коли команда з берегів Чорного моря отримала негласне визначення – "чемпіон Москви". Все тому, що у ході першого кола чемпіонату СРСР взяла й виграла у всіх без винятку п’яти московських команд, та ще й із загальною різницею забитих і пропущених м’ячів 14:4! Цікаво, що тоді більшу частину змагань "Чорноморець" знаходився на провідних ролях, посідаючи то 4-е, то 3-є і навіть 2-е місця.
І треба ж такому статися: рівно через п’ять років, у сезоні-1983, очолювана молодим наставником Віктором Прокопенком команда "моряків" повторила колишнє досягнення – знову поставила на коліна Москву. Як і раніше, до розпалу літа вигравши у москвичів усі матчі. Їх було п’ять, хоча команд із радянської столиці у порівнянні з 1978-м стало на одну менше, бо "вилетів" "Локомотив".
Та не тільки ця особливість у тому чемпіонаті була для "Чорноморця" знаковою. Цей колектив грав так, що впродовж тривалої турнірної дистанції очолював турнірну таблицю чемпіонату СРСР! Хоча подібного мало хто міг очікувати. Досить стримано підходили до виступу у сезоні й самі футболісти. Проте не без позитиву.
"Сезон очікується важкий. Як завжди. Готуємось до нього дуже серйозно, адже хочеться порадувати наших вболівальників гарною грою", - сказав перед стартом чемпіонату капітан "Чорноморця" В’ячеслав Лещук.
"У НАС – ФУТБОЛ, А У МОСКВІ ЩОСЬ ІНШЕ"
Сказати, що в Одесі люблять футбол – значить, не сказати майже нічого. Футбол люблять всюди на земній кулі, де якось, хоча б один раз, побачать цю гру. В Одесі ж футбол самозабутньо обожнюють. Пригадується, як понад шість десятків років до приморського міста приїжджав міланський "Інтернаціонале" і у товариському матчі програв 1:4 збірній Одеси, яка складалася із гравців "Чорноморця" і СКА. Так от, впродовж кількох років поспіль у центрі міста, за скляною вітриною, були вивішені кольорові світлини, які зафіксували розгром знаменитого італійського клубу. А вболівальники, які збиралися неподалік, завжди із задоволенням смакували цю перемогу, згадуючи до найменших подробиць хід матчу, і ніколи при цьому не забуваючи підкреслити, що "Інтернаціонале" через кілька днів зіграв унічию, 2:2, із збірною СРСР у Москві. Причому, господарі поля зрівняли рахунок лише на останніх секундах тієї зустрічі. "От у нас – футбол, а там, у Москві, щось інше", - лунало час від часу біля скляної вітрини. Отака вона, любов одеситів до найпопулярнішої у світі гри.
НА ЧОЛІ ТУРНІРНОЇ ТАБЛИЦІ – "ЧОРНОМОРЕЦЬ"
На старті чемпіонату 1983 року "Чорноморець" три перші матчі проводив вдома. У двох із них – із московськими "Динамо" та "Спартаком", які проводились у квітні, вдалося здобути перемоги з одним і тим же рахунком 1:0. Ці виграші мали одну цікаву особливість – в обох випадках автором єдиного голу після майстерних ударів зі штрафних ставав півзахисник "моряків" Володимир Поконін. Цей футболіст з’явився в команді роком раніше, переїхавши до Одеси із далекого сибірського міста Ангарськ, де він грав за друголігову "Ангару".
Ось що сказав про нього одноклубник Ігор Бєланов:
"Чимало задоволення отримував від взаємодій з Поконіним. У нього відмінний удар з обох ніг, багато уваги цьому елементу техніки він приділяв на тренуваннях. Міг дати ювелірний пас і, що найголовніше, несподіваний для суперника".
Згадані дві перемоги підняли настрій і додали впевненості футболістам "Чорноморця", які вигравши три із наступних чотирьох поєдинків чемпіонату, несподівано для всіх очолили турнірну таблицю. Багато хто із скептиків посміхався: мовляв, розраховувати на чемпіонство Одесі буде не до снаги. Адже на той час досить впевнено виглядали різні столичні команди – московські "Спартак" і "Торпедо", київське і мінське "Динамо", а також вільнюський "Жальгіріс".
Та минав тур за туром, чемпіонат набирав ходи, а залишати чільну позицію у турнірній таблиці одеський "Чорноморець" ніяк не збирався. І дедалі частіше у центральній пресі стали лунати схвальні відгуки про "моряків".
У червні лідер вищолігових перегонів з Одеси завітав до Москви, де на нього очікували два спарених матчі – спочатку із ЦСКА, а потім з "Торпедо". На той момент до української команди з узбережжя Чорного моря у футбольному господарстві СРСР вже ставились з повагою.
Про це можна було зробити висновки на підставі тексту програмки до матчу ЦСКА – "Чорноморець".
"Старший тренер команди Віктор Євгенович Прокопенко, який очолив колектив лише рік тому, сам у минулому гравець "Чорноморця", докладає чимало зусиль для створення в Одесі клуба, здатного боротися за найвищі місця у вітчизняному футболі, - йшлося в ній. – А завдань на цьому шляху доводиться вирішувати чимало. Важко сказати, як складеться подальша турнірна доля "Чорноморця", та поки команда виглядає грамотним, гарно організованим колективом, який має власне обличчя і знає свої можливості".
Схвальні відгуки на адресу своєї команди, ясна річ, не могли не гріти душу Віктору Прокопенку. Для молодого тренера це було не лише першими паростками визнання, а й стимулом. Стимулом для подальших звершень.
І знову "моряки" поклали москвичів на обидві лопатки: армійців переграли з рахунком 2:1, а у автозаводців виграли 1:0. У першому з цих поєдинків відзначився той же Поконін, ще один гол на свій рахунок записав Ігор Бєланов. А от у другому матчі автором єдиного результативного удару став той же Бєланов.
ОДЕСЬКІ ВБОЛІВАЛЬНИКИ ЗА СЛОВОМ В КИШЕНЮ НЕ ЛІЗУТЬ
"Несподіваний лідер" - так говорили про "Чорноморець" після тих перемог. Й справді, навіть відомі своїм невичерпним оптимізмом вболівальники Одеси навряд очікували, що їх улюблена команда очолюватиме турнірну таблицю впродовж тривалого часу. Не очікував такого і Віктор Прокопенко, і не приховував цього.
"Починаючи підготовку до сезону, ми не думали, що опинимось у червні на чолі турнірної таблиці, випереджаючи таких іменитих суперників, як київське, тбіліське і мінське "Динамо", московський "Спартак", чий футбольний авторитет значно більше нашого, - сказав він. - Планували бути у чемпіонаті восьмими. Але потім тренерський колектив проаналізував підготовку і побачив, що команді до снаги значно серйозніші завдання".
Повірили в свої можливості після серії очкових здобутків й футболісти "Чорноморця". Ясна річ, наснаги додали перемоги над грізними суперниками із Москви.
"Чесно кажучи, із московськими командами ми завжди грали добре, - сказав один з легендарних гравців в історії "Чорноморця" Василь Іщак. – Одеські вболівальники, як ви знаєте, ніколи за словом до кишені не лізуть, і ще у 1978-му охрестили нас "чемпіонами Москви".
КОЛИ ЛІДЕРСТВО – НЕ ВИПАДКОВІСТЬ
Чергове, п’яте за ліком, побачення із представником Москви відбулося вже у липні, 10-го числа. У цей день підопічні Віктора Прокопенка, якому на той час було лише 38 років, зустрічались із тим же московським "Динамо". У програмці до матчу, підготовлену прес-центром динамівського стадіону, на адресу "Чорноморця" було чимало компліментів.
"До середини дистанції одесити підійшли в ролі лідерів і, якщо на початку шляху їхній успіх багато в чому здавався випадковістю, то зараз їхні наміри завоювати медалі першості виглядають цілком обгрунтовано, - йшлося в ній. - Успіху команди багато в чому сприяє гарна гра групи досвідчених футболістів – таких, як Роменський, Плоскина, Іщак, Лещук. Та "Чорноморець" сильний не тільки своєю обороною, де виступають перелічені футболісти. Надійна гра захисту поєднується з активними діями гравців передньої лінії і середини поля. Непогано зарекомендували себе півзахисники Поконін і Шаломай, додали у майстерності Фінк і Бєланов. Багато уваги приділяється і роботі з молодими футболістами. Недаремно останнім часом в основному складі закріпились вихованці одеського футболу Псоміаді, Смотрич. Старший тренер Віктор Прокопенко намагається сформувати дружній, згуртований колектив однодумців і бачить однією із своїх найважливіших задач створення благоприємного психологічного клімату в команді. Ті, хто не дорожить честю клуба, хто протиставляє себе колективу і хто думає, що уже всього досяг у футболі, в його команді прижитися не зможуть".
У грі з очолюваним Олександром Севідовим "Динамо" про перемогу з мінімальним рахунком, як було в усіх іграх з москвичами, вже не йшлося: "Чорноморець" взяв – і переміг переконливо - 4:0! І знову своїм російським землякам добряче насолив Поконін, вразивши ворота динамівців двічі. По одному голу записали на свій рахунок Ігор Бєланов та Сергій Жарков.
За три місяці добряче втерши носа москвичам із різних спортивних товариств та відомств, "Чорноморець" ще впродовж двох турів зберігав беззаперечне лідерство у чемпіонаті, обігравши попутно ще одного представника росії – ленінградський "Зеніт". Однак потім у грі "моряків" настав ігровий спад, через який команда опустилась на сім сходинок нижче.
Та це вже зовсім інша історія…