Хоча ще у четвер, 19 червня, речниця Білого дому Керолайн Левітт переконувала, що Дональд Трамп дає Тегерану додаткових два тижні, щоб все ж таки прийти за стіл переговорів. Але вже рано вранці в неділю, 22 червня, США завдали комбінованих ударів по ядерних об’єктах Ірану у Фордо, Натанзі та Ісфахані.
У Фордо в горі на глибині ста і більше метрів знаходиться найзахищеніший іранський ядерний об’єкт. Ядерний об’єкт зі збагачення урану в Натанзі теж розташований під землею і захищений високоармованим бетоном. До того ж, підземні ядерні об’єкти Тегерана з’єднані тунелями з поворотами на 90 градусів. Ізраїльська армія, на відміну від США, не має в своєму арсеналі зброї, здатної вражати такі цілі.
Приєднавшись до операції Ізраїлю, на об’єкт у Фордо американські бомбардувальники B-2 скинули 13-тонні протибункерні бомби GBU-57, що стало їхнім першим у світі бойовим застосуванням. На супутникових знімках Maxar, отриманих згодом, видно шість кратерів від ударів вздовж гірського хребта, що проходить над цим підземним ядерним об’єктом. Такі самі бомби США скинули і на об’єкт у Натанзі, додатково атакувавши його та ще один об’єкт в Ісфахані 30-ма ракетами Tomahawk.
Одразу після цих ударів Трамп поспішив заявити, що з ядерною програмою Ірану покінчено. Але згодом американське командування наголосило на серйозних пошкодженнях об’єктів. Експерти попереджають, що на точний аналіз наслідків бомбардувань знадобиться час. Тому поки що передчасно стверджувати про знищення центрифуг, як і палива, необхідного для збагачення урану та створення атомної бомби. Віцепрезидент Джей Ді Венс вже заявив, що «США воюють не з Іраном, а з ядерною програмою Ірану». А держсекретар США Марко Рубіо додав, що Америка не прагне зміни режиму в Тегерані.
Тож, чи завдасть Іран удару у відповідь по американським базам на Близькому Сході? Як приєднання США до операції Ізраїлю по знищенню ядерної програми Тегерана вдарить по нафтовим цінам? Та, чи може на Близькому Сході розгорітися ширший конфлікт? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
«Я можу це зробити, а можу і не зробити. Ніхто не знає, що я буду робити. Але я можу сказати ось що: Іран має багато проблем і хоче вести переговори». Так Дональд Трамп у середу, 18 червня, відповів на запитання журналістів про можливу участь США в ударах Ізраїлю по іранських цілях. Ця заява пролунала через кілька днів після того, як американські посадовці не виключили, що наступні 24-48 годин будуть вирішальними. І, не дивлячись на заяву речниці Білого дому Керолайн Левітт про «два тижні», менш ніж за 30 годин після цього Трамп віддав наказ бомбити ядерні об’єкти Ірану.
Згодом американські ЗМІ, посилаючись на джерела в Білому домі, напишуть, що заява про «два тижні» — це був відволікаючий маневр. Насправді ж у ті дні відбувалася тісна координація з Ізраїлем, який мав вибити іранське ППО, перш ніж американські бомбардувальники B-2 перетнуть повітряний простір Ірану. Деякі медіа припускають, що остаточне рішення Трамп ухвалив у п’ятницю ввечері, 20 червня, граючи в гольф у своєму гольф-клубі в Нью-Джерсі. І, вже трохи більше ніж за добу після цього президент США сидів у Ситуаційній кімнаті Білого дому в кепці з написом Make America Great Again (MAGA — «Зробимо Америку знову великою»), спостерігаючи за операцією «Опівнічний молот».
«Момент був обраний правильно. Аятола (Хаменеї — Ред.) показав Трампу та США середній палець. І це мало свою ціну», — сказала виданню Axios довірена особа президента США. Інший американський чиновник додав, що якраз у момент завдання американськими бомбардувальниками удару, спецпосланець Трампа з питань Близького Сходу Стів Віткофф надіслав повідомлення міністру закордонних справ Ірану Аббасу Арагчі, що це одинична операція виключно проти ядерної програми Ірану.
У зверненні до нації вже після завданих ударів, Трамп заявив про повне знищення всіх трьох ядерних об’єктів Ірану у Фордо, Натанзі та Ісфахані. Міністр оборони Піт Гегсет також сказав про «знищення ядерних амбіцій Ірану». Разом із цим, трохи пізніше, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Ден Кейн сказав про «серйозні пошкодження та руйнування».
«Іранські винищувачі не літали, і, схоже, іранські зенітно-ракетні системи не бачили нас протягом усієї місії. Ми зберегли елемент несподіванки. Остаточна оцінка бойових збитків займе деякий час, але початкова оцінка показує, що всі три об’єкти зазнали надзвичайно серйозних пошкоджень та руйнувань», — сказав Кейн.
Протягом неділі й понеділка, 22-23 червня, всі намагалися спрогнозувати, як на приєднання США до ударів Ізраїлю може відповісти Іран. Бо з Тегерана навіть лунали заяви про «прямий вступ США у війну». Проте, ні засідання Радбезу ООН, ні поїздка Аббаса Арагчі до Москви в понеділок, 23 червня, не дали Ірану якоїсь надії, що його союзники по «осі зла» готові прийти на допомогу.
Китай обмежився заявою речника свого МЗС Лінь Цзяня про «рішуче засудження» та «якнайшвидше припинення вогню». У Москві ж Тегерану нагадали, що свого часу пропонували спільно розробляти системи ППО, але Іран відмовився. А Договір про стратегічне партнерство, який Росія та Іран підписали в січні 2025 року, як сказали в Кремлі, не передбачає військової допомоги в разі зовнішнього нападу на одну зі сторін.
Багато аналітиків та експертів були впевнені, що з низки важливих причин Трамп не віддасть наказ атакувати ядерні об’єкти Ірану.
По-перше, і про це вже писав ТСН.ua, за даними опитування YouGov та Economist, 60% американців виступали проти втручання США в конфлікт Ізраїлю з Іраном. Та й сам Трамп йшов на другий термін під гаслами «світового миротворця», який не починатиме нових війн і домовиться зі всіма щодо закінчення конфліктів, які тривають. До того ж, не поділяло цю ідею ультраконсервативне й проросійське крило MAGA.
Мережу облетіли уривки подкасту відомого американського пропагандиста Такера Карлсона, який минулого року їздив до Москви записувати інтерв’ю з Путіним, з сенатором-республіканцем від Техасу Тедом Крузом, де Карлсон критикує можливість доєднання США до атак Ізраїлю на ядерні об’єкти Ірану, та запитує у Круза, яка кількість населення в Ірані. І Тед Круз не зміг відповісти, що в Ірані проживає близько 90,6 млн людей.
До того ж, перш ніж віддати наказ завдати ударів по ядерним об’єктам Ірану, Трамп пообідав зі Стівом Бенноном — колишнім стратегом Білого дому і страшим радником Трампа під час його першого президентського терміну, який чотири місяці відсидів у в’язниці. Він теж критикував можливе доєднання США до операції зі знищення ядерних об’єктів Ірану. Тому, після цього обіду, багато хто припустив, що Трамп все ж не ухвалить це ризиковане рішення.
По-друге, всі очікують кроку Тегерана у відповідь. Це можуть бути іранські ракетні удари по кораблях ВМС США та американських базах в Бахрейні, Катарі, Кувейті, Іраку та ОАЕ. Всього в регіоні близько 45 тис. американських військових. Іран також може заблокувати ключовий маршруту доставки нафти — Ормузьку протоку — через який проходить близько 20-30% світового експорту нафти та до 20% зрідженого природного газу, зокрема з країн Перської затоки. Якщо це станеться, постраждають Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, ОАЕ та Катар, а світові ціни на нафту, які вже відреагували підвищенням на 2%, можуть злетіти до $80 і вище. А це вже не дуже добрі новини і для України, бо Росія заробить більше на продажі нафти, отримаючи більше грошей для продовження війни.
«Побачимо, що вирішить Іран. Якщо вони зателефонують і скажуть, що готові зустрітися, ми готові це зробити. Президент чітко дав це зрозуміти з самого початку. Він надає перевагу дипломатичному вирішенню цього питання. Але він також сказав їм, що у нас є 60 днів, щоб досягти прогресу, інакше станеться щось інше», — попередив Іран Марко Рубіо у неділю, 22 червня.
Держсекретар США також підтвердив, що Америка не ставить за мету змінити режим в Тегерані. Щоправда, Трамп у дописі в своїй соцмережі TruthSocialце фактично спростував: «Політкоректно не прийнято використовувати термін „зміна режиму“, але якщо нинішній іранський режим не здатен „Зробити Іран знову великим“, то чому б і не відбулася зміна режиму?».