Уже цього тижня відбудеться Гран-прі Бельгії, і 20 пілотів знову промчать через знаменитий поворот О Руж. Однак над майбутнім легендарної траси Спа-Франкоршамп поступово згущуються хмари. Чинний контракт з автодромом розрахований до 2031 року, але починаючи з 2027-го почнеться ротація - етапи на цьому треку відбуватимуться лише раз на два роки.

Зрозуміло, такий поворот подій не тішить ні глядачів, ні самих гонщиків, більшість з яких щиро люблять це класичне кільце. Але лише деякі в силах оскаржити рішення організаторів і власників чемпіонату. Ми ж сьогодні пропонуємо згадати найяскравіші моменти знаменитого "Спа", що залишилися на сторінках історії автоспорту.

Перші перегони зі статусом Гран-прі на трасі Спа-Франкоршамп відбулися задовго до появи офіційного чемпіонату Формули-1 - у далекому 1925 році. І 28 червня виповнилося сто років від дня цієї події.

Заявку на участь подали 12 машин, однак на старт вийшли лише 7 - 3 боліди Альфа Ромео та 4 - Деляж. Італо-французьке протистояння мало тривати 54 кола, кожне завдовжки 15 кілометрів. Однак те, що трапилося далі, за рівнем комічності перевершило навіть скандальний Гран-прі США 2005 року.

Після низки сходів до 29-го кола в гонці залишилося лише два гонщика "Альфи". Попереду на самоті їхав Антоніо Аскарі, а десь позаду намотував кола його напарник - Джузеппе Кампарі. З того моменту обидва перейшли в режим "доїхати до фінішу".

Зрозуміло, таке дійство не сподобалося глядачам, яких навколо траси зібралося аж сто тисяч. Багато з них почали освистувати італійські машини, коли ті проїжджали повз. Це, своєю чергою, всерйоз розлютило Вітторіо Яно - творця домінуючих болідів Альфа Ромео.

Як протест він покликав гонщиків на піт-стоп і наказав механікам навмисно повільно обслуговувати обидві машини. Пілоти ж за цей час встигли не тільки відпочити, а й влаштувати справжню світську вечерю. Ну а після їжі - знову вирушили на трасу, ліниво доїжджати кола, що залишилися.

За злою іронією, ця "кумедна" перемога стала останньою для Антоніо Аскарі - менш ніж за місяць він загинув на перегонах у Франції.

Наступний Гран-прі на трасі Спа-Франкоршамп відбувся лише 1930 року, а коли 1935-го автодром почав набирати всесвітню популярність, у перегонах уже домінували німецькі машини Мерседес і Ауто Уніон - їхня перевага тривала аж до початку Другої світової війни.

Коли 1950 року перегони Гран-прі перетворилися на офіційну Формулу-1, звісно ж, траса Спа-Франкоршамп увійшла до календаря сезону. Першим переможцем у рамках чемпіонату світу став Хуан Мануель Фанхіо на Альфа Ромео, випередивши на 14 секунд свого напарника - Луїджі Фаджіолі.

У наступні три роки в Бельгії домінували італійці. У 1951-му перегони виграв Джузеппе "Ніно" Фаріна, який розділив подіум із двома співвітчизниками. А в 1952-1953 роках перемоги здобув легендарний Альберто Аскарі - син вищезгаданого Антоніо.

Після ще двох тріумфів Фанхіо, перегони в "Спа" вигравали Пітер Коллінз, Тоні Брукс, Джек Бребем, Джон Сертіс, Брюс Макларен і Педро Родрігес. А Джим Кларк зробив це одразу чотири рази - поспіль з 1962 по 1965 роки.

Останній заїзд на довгій, 14-кілометровій версії кільця з використанням прилеглих доріг загального користування відбувся 1970 року. Після цього трасу було визнано небезпечною, і в наступні 12 сезонів Гран-прі Бельгії проводили на автодромах Нівель-Болер і Золдер.

Навіть зараз час від часу трапляються інциденти, які змушують глядачів зі зловісним завмиранням серця переживати за долю гонщика. А в колишні часи, коли рівень безпеки залишав бажати кращого, смертельні аварії, на жаль, були звичним явищем. Двічі подібна трагедія сталася на трасі Спа-Франкоршамп у рамках офіційного чемпіонату світу - обидва рази в 1960 році.

Спочатку, на 19-му колі перегонів, Кріс Брістоу, який керував торішнім Купером, вилетів з траси і врізався в метровий насип. В результаті удару гонщика викинуло з боліда, і він опинився в колючому дроті, який його просто обезголовив.

Зупиняти заїзд ніхто не став, і перегони продовжилися. Через п'ять кіл, майже в тому самому місці, трапилася ще одна трагедія - цього разу з пілотом Лотуса Аланом Стейсі. У його обличчя влучив птах, через що він втратив контроль над машиною, перелетів через триметрову огорожу і впав у поле. Через кілька хвилин гонщик помер від отриманих травм.

Також варто зазначити, що якщо в сучасній Формулі-1 застосовуються всілякі дорогі заходи заради безпеки пілотів, то в молодших серіях, де бюджети значно скромніші, рівень ризику залишається високим. Там трагедії, на жаль, трапляються і в наші дні. Так, 2019 року на трасі Спа-Франкоршамп загинув пілот Формули-2 Антуан Юбер, а 2023-го - гонщик регіональної Формули-3 Ділано ван 'т Хофф.

За період відсутності Спа-Франкоршам у чемпіонаті відбулася масштабна реконструкція. Довжина кола скоротилася до 7 кілометрів, і траса стала повністю відведеною під перегони. Відтоді всі зміни мали лише "косметичний" характер.

Перший заїзд на оновленій конфігурації відбувся 1983 року - саме тоді почалася історія звичного сучасному глядачеві Спа. Першим переможцем на новому кільці став легендарний "Професор" Ален Прост.

Відтоді Спа-Франкоршамп є невід'ємною частиною Формули-1. Лише 1984 року етап ще один раз пройшов на Зольдері, а 2003 і 2006 років перегони було скасовано через проблеми, пов'язані із забороною тютюнової реклами.

Як і в будь-якому іншому виді спорту, у Формулі-1 важливу роль відіграє суддівська бригада. І коли їм доводиться втручатися - незалежно від того, хто правий, а хто винен - це майже завжди викликає величезний резонанс. Бували навіть випадки, коли вже після фінішу перегонів анулювався результат переможця Гран-прі. І двічі таке відбувалося саме на етапі в Бельгії.

Хоча 1994 року Бенеттон був лише другим за силою болідом, сезон проходив під тотальним домінуванням Міхаеля Шумахера. Бажаючи хоч якось повернути інтригу в чемпіонат, організатори особливо пильно слідкували за висхідною зіркою автоспорту і шукали будь-який зручний привід, щоб застосувати до нього санкції.

Після фінішу Гран-прі Бельгії 1994 року судді протягом чотирьох годин вивчали машину німця, відчайдушно намагаючись знайти в ній хоча б найменше порушення.

У підсумку їм це вдалося - контрольна дерев'яна планка під днищем виявилася стерта трохи більше допустимого. Причому знос спостерігався тільки з одного боку, що, на думку команди, могло бути викликано наїздом на поребрик. Проте це стало формальною підставою для анулювання результату Шумахера.

Наступний випадок дискваліфікації переможця перегонів з технічних причин стався майже через 30 років - і знову на трасі Спа-Франкоршамп. Стартувавши з шостої позиції, Джордж Расселл пішов на ризиковану стратегію одного піт-стопу, тоді як усі його суперники двічі заїжджали в бокси.

На заключному відрізку він опинився під потужним пресингом з боку напарника - Льюїса Хемілтона, який мав перевагу завдяки свіжішим шинам. Проте молодий гонщик зумів витримати натиск титулованого партнера по команді та першим перетнув лінію фінішу.

Однак уже після перегонів з'ясувалося, що болід Джорджа виявився на 1,5 кілограма легшим за встановлений мінімум, що призвело до його миттєвого виключення з підсумкового протоколу.

Пікантності ситуації додає той факт, що на порушення міг вплинути сам устрій траси. Довжина кола в Спа приблизно в півтора раза перевищує аналогічний показник у більшості інших автодромів, і саме з цієї причини Гран-прі Бельгії часто проходить без "кола пошани" після фінішу.

А це означає, що пілоти позбавляються можливості проїхати узбіччям і "підібрати" так звані "черв'ячки" - невеликі шматочки гуми, які відірвалися, що скупчуються поза основною траєкторією, за рахунок яких можна набрати вагу машини, якої бракує.

Особливе місце траса Спа-Франкоршамп займає в історії вищезгаданого "Червоного Барона" - Міхаеля Шумахера. Крім того, що гонщик називав її своїм улюбленим автодромом, величезна кількість значущих для нього подій відбулася саме тут.

Почалося все з того, що на Гран-прі Бельгії 1991 року молодий німець дебютував у Формулі-1. Тут же, рік потому, він здобув свою першу перемогу. А 1995-го на Спа-Франкоршамп Шумі провів, мабуть, найкращі перегони кар'єри, вигравши після старту з 16-ї позиції.

У 1996 році Шумахер тільки перейшов до Феррарі, і саме тоді почалося становлення "Червоного Барона". Хоча той сезон пройшов під повним домінуванням суперників із Вільямса, Спа стала однією з трьох трас, де Міхаель зумів здобути перемогу.

Пізніше він вигравав тут ще в 1997, 2001 і 2002 роках. А в сезоні 2004-го, нехай і фінішувавши другим, Міхаель Шумахер достроково завоював свій сьомий титул чемпіона світу.

Коли Шумі вже виступав за Мерседес, і швидкість його боліда залишала бажати кращого, він однаково відзначився в Бельгії двома важливими ювілеями: 2011 року - 20 років з моменту дебюту, а 2012-го став другим пілотом в історії, який увійшов до клубу "трьохсотників" - гонщиків, які взяли участь у 300 Гран-прі.

Наприкінці нульових серед фанатів Формули-1 можна було почути прізвисько "Король Спа", яке належало фінському гонщику Кімі Райкконену.

У вищезгаданому Гран-прі Бельгії 2004 року Кімі здобув свою другу перемогу в кар'єрі. І в період з 2004 по 2007 рік тільки він вигравав перегони на трасі Спа-Франкоршамп.

У сезоні 2008-го, незважаючи на те що сам чемпіонат фін проводив доволі посередньо, на своїй улюбленій трасі він тривалий час лідирував, але за коло до фінішу розбив машину через дощ.

У 2009 році команда Феррарі боролася лише за третє місце, поступаючись фаворитам - Браун GP та Ред Булл. Проте одну перемогу в сезоні пілотам Скудерії таки вдалося здобути - Кімі виграв перегони у Спа, після чудового старту з шостої позиції.

Майже будь-який глядач багато разів чув про штрафні бали, які пілотам нараховують за аварії та інші порушення. Минулого року саме через їхній надлишок одну гонку пропустив Кевін Магнуссен, а під час етапів у Канаді та Австрії в зоні ризику перебував навіть чинний чемпіон світу - Макс Ферстаппен.

Однак далеко не всі фанати, які нещодавно прийшли у світ Формули-1, знають, як саме з'явилася система штрафних балів. А подія, яка до цього призвела, сталася на Гран-прі Бельгії 2012 року.

Пілот-середняк Роман Грожан і до цього відзначився низкою інцидентів, особливо на стартах гонок. Апогеєм цієї тенденції став заїзд на трасі Спа-Франкоршамп. Агресивна боротьба з Льюїсом Гамільтоном призвела до масової аварії, в якій також постраждав Фернандо Алонсо - на той момент один із претендентів на чемпіонський титул.

І, забігаючи наперед, варто зазначити, що іспанцеві це обійшлося дуже дорого - за підсумками сезону він програв чемпіонат Себастьяну Феттелю з різницею всього в три очки.

Після перегонів відбулися масштабні розгляди, за підсумками яких Грожан був відсторонений від участі в наступному етапі.

Але на цьому справа не закінчилася: з оновленням технічного регламенту 2014 року у Формулі-1 з'явилася вдосконалена система боротьби з потенційно небезпечним стилем пілотування - система штрафних балів.

За останні 15 років у Формулі-1 було чимало перегонів, які зупинялися червоними прапорами через дощ. Але серед них особливе місце посідає Гран-прі Бельгії 2021 року, яке встановило антирекорд найкоротших перегонів в історії чемпіонату.

Більшу частину часу всі боліди просто стояли на піт-лейні, очікуючи на покращення умов на трасі. Однак цього так і не сталося. Щоб заїзд формально вважався таким, що відбувся, дирекція перегонів відправила пілотів на трасу для трьох кіл за машиною безпеки, після чого процесія була зупинена.

А далі гонщикам роздали половинні очки та провели подіумну церемонію. Таким чином, Макс Ферстаппен став єдиним гонщиком в історії Формули-1, який отримав переможний кубок, фактично, за підсумками кваліфікації, а водночас на 5 очок наблизився до свого суперника за титул - Льюїса Гамільтона.

Звичайно ж, така ситуація викликала масове невдоволення з боку глядачів, які витратили свій час і гроші, але замість перегонів дивилися на припарковані боліди. А щоб запобігти подібним випадкам надалі, наприкінці сезону було внесено низку змін до правил.

Ще з 2003 року Формула-1 взяла курс на регламентацію кількості двигунів, які може використовувати кожен гонщик протягом сезону. Спочатку пілотів зобов'язали проводити на одному моторі весь Гран-прі, потім - два етапи поспіль, а пізніше - не більше восьми агрегатів за сезон.

Із запровадженням регламенту 2014 року з'явилася складніша система підрахунку окремих елементів гібридної силової установки - для кожного з них діє свій ліміт, що варіюється від 2 до 4. За перевищення норми гонщикам призначають штрафи у вигляді втрати позицій на стартовій решітці.

У багатьох випадках цієї кількості на весь чемпіонат не вистачає, і команди ретельно планують, якими саме перегонами можна "пожертвувати", щоб далі встановити новий мотор. Останніми роками вибір часто падає на Гран-прі Бельгії, оскільки траса Спа-Франкоршамп дає хороші можливості для боротьби та обгонів.

Так, у 2022 році на машини одразу восьми пілотів були частково або повністю встановлені нові двигуни. І починаючи з 13-ї позиції перед заїздом розташовувалися "штрафники".

Ще одна цікава деталь - у 2022, 2023 і 2024 роках поул на бельгійській трасі тричі поспіль завойовували гонщики Феррарі, незважаючи на те, що в кваліфікаціях усі рази найшвидшим виявлявся Макс Ферстаппен, який стартував із нижчих позицій саме через штрафи за заміну силової установки.

Траса Спа-Франкоршамп - один із найважливіших автодромів в історії Формули-1. Тут виступали і перемагали найвеличніші легенди різних епох: Альберто Аскарі, Ален Прост, Міхаель Шумахер, Льюїс Гамільтон, Макс Ферстаппен і багато інших. Цей трек буквально просякнутий духом автоспорту.

Для багатьох гонщиків, які перебувають на шляху до "королівських перегонів", мрія - хоча б раз проїхати легендарним Спа. А для тих, хто вже виступає в чемпіонаті - піднятися тут на вершину подіуму. Навіть переведення траси на ротацію раз на два роки вже сприймається як відчутна втрата для всього світу швидкості.