Младен Бартулович очолив “Металіст 1925”. Новина важлива, адже клуб позиціонує себе амбітним проєктом та це підтверджує активністю на ринку — доволі спокійно перебиває пропозиції більш іменитих конкурентів (достатньо пригадати трансфер Іллі Крупського, котрий відмовив “Шахтарю” й натомість потиснув руки із тоді ще представником Першої ліги).
Президент Володимир Носов робить крок за кроком, аби запевнити — ми повернулися в УПЛ та збираємося не те що закріпитися у “вишці”, а одразу вступити у гонитву за єврокубками. Як показує минулий досвід, це цілком реально (нещодавнім прикладом послужить “Полісся”), та і рівень чемпіонату дозволяє будувати найсміливіші плани. Чому ні? Он “Карпати” ледве не повторили успіх житомирців — Владиславу Лупашку не вистачило дещиці, щоб відібратися до Ліги конференцій.
Немає жодних сумнівів, що від харківʼян чекатимуть аналогічних претензій. Буде, як мінімум, дивно, якщо колектив із вищезгаданим Крупським, Олександром Мартинюком, Денисом Антюхом, Іваном Калюжним, Василем Кравцем, Владленом Юрченком та Владиславом Калітвінцевим на балансі заявить про суто боротьбу за збереження прописки. Тепер всі ці прізвища підпорядковуються Бартуловичу.
З огляду на очікування, ми вирішили розібратися, чи зможе хорват реалізувати завдання. Це вдале призначення чи ще один змарнований рік? Бо от нас гризуть деякі сумніви — розберемо ризики, а потім винесемо вердикт.
До запрошення в “Металіст 1925” Младен вів справи з “Інгульцем” та “Зорею”. Що важливо, на посаді “асистент” або “виконуючий обовʼязки” — ці ролі за своїм визначенням не дають усіх повноважень, зате суттєво зменшують градус відповідальності.
Погодьтеся, “в.о” передбачає тимчасовість — за логікою луганці мали паралельно шукати нового керманича, а, значить, й перекладати на його плечі результат. Правда, Євгеній Геллер затягнув процес, тож з моменту відходу Юрія Коваля пертурбації на містку не проводилися.
Балканський фахівець знаходився у командах, де простежувалися проблеми — у Петровому кадровий потенціал завжди вражав скромністю, а зі стану “Зорі” не один місяць лунали звістки про борги й все це супроводжувалося трансферним баном.
Тобто, тут не уникнути того самого “але”: так, “мужики” десь недопрацювали, АЛЕ вочевидь виступили б краще за відсутності труднощів — мовляв, дайте стабільне фінансування, привезіть якісніших легіонерів, тоді побачите інший ефект. Бартулович у жодному випадку не виправдовувався, однак обставини дозволили йому відвести зайву критику — мовляв, всі все й так розуміють.
“Самі бачите, яка конкуренція в УПЛ. Не секрет, що є клуби з більшими, аніж у нас, бюджетами, які фінішували нижче. Чемпіонат рівний, і прохідних ігор немає. Можна було опинитися як вище, так і нижче в таблиці”, — пояснив наш герой.
“Металіст 1925” стовідсотково дасть відмінний експірієнс. Виокремимо два аспекти: по-перше, лише сам факт прибуття вимагатиме від Бартуловича негайних показників. Тренер ледь не пристав на співпрацю з “Олександрією”, де б на нашу думку пасував органічніше — напередодні “містяни” відпустили ряд зірок, на шляху перебудови, а тут кандидат, котрий терпимо виглядає за обмежених ресурсів.
Як стверджують інсайдери, Вадим Шаблій еталонно зіграв на ринку, коли штучно підняв попит на Младена. Реклама, згідно якої молодий коуч йде до срібного медаліста Премʼєр-ліги, вистрілила — і байдуже, що за поточного контексту “жовто-чорні” швидше за все незабаром опустяться десь у середину турнірної таблиці. Ви вже вибачте, та “Сашка” трималася на Руслані Ротаневі та особистостях, що підписалися “під нього” — наразі їх поменшало, тож логічних потрясінь не уникнути.
Зате Носов відреагував, перехопив хорвата та, як кажуть, дав йому солідну зарплатню — словом, привів із конкретними сподіваннями. Це свідома ставка, проте чи впорається із навантаженням Бартулович?
По-друге, у “Металісті 1925” навряд чи зволікатимуть, якщо щось раптово станеться не так. Проєкт приймали люди, чий авторитет донедавна не підлягав сумнівам, але і їм не вдалося досягти кінцевого успіху. Звичайно, ми про Віктора Скрипника та Патріка ван Леувена; є відчуття, що цей нюанс переслідуватиме колишнього півзахисника “Дніпра”, “Кривбасу”, Ворскли” та ще низки учасників УПЛ.
Усі натяки, адресовані “Зорі”, не актуальні щодо “МХ 1925” — тут є кошти, футболісти з бекґраундом в національній збірній, можливості для росту та втілення розпоряджень, делегованих керівництвом. Так, Геллер славиться своєю примхливістю, втім, саме зараз Бартулович звітуватиме за скоєні вчинки самостійно — він є головним у колективі, оточеному пресою, з прискіпливою увагою з боку фанатів, що тільки й чекають, щоб упіймати на помилці. Такого в Младена ще не було.
“Стоп, ви ж самі заявили про проблеми луганців, які залишили відбиток на Младені, тобто, тут повинна бути індульгенція”, — не здивуємося, якщо у вас враз промайнула така думка.
“Чорно-білі” знайшли, як розрахуватися із людьми, чиї “кейси” спонукали футбольні інстанції до введення трансферних санкцій, та і загалом у такому режимі в УПЛ звикли жити й цілком притомно функціонувати.
Головне — зареєструвати новачків, а там вже як складеться; зрештою, інакше б кольори не приміряв той же Деян Попара. А от обовʼязки перед чинними виконавцями, мотивація президента, його залученість до процесів та регулярне поповнення кошторису — це трохи інша історія.
Ми ведемо до того, що попри все, Бартулович оперував доволі пристойним ростером, однак фінішував тільки сьомим. Джордан, Олександр Яцик, Петар Мічин, Яков Башич, Роман Вантух, Жуніньйо, Денис Антюх, Кирило Дришлюк, Пилип Будківський — ну, їх не назвати пересічними в Премʼєр-лізі.
Младен провів 26 поєдинків, впродовж яких зафіксував 10 перемог, 3 нічиї та 13 поразок. З хорошого — зумів двічі нокаутувати “Карпати” (2:1, 3:1), у березні відібрав очки в “Динамо” (2:2), з настанням травня це ж повторив із “Шахтарем” (0:0). Трапилися обіграші “Оболоні”, “Лівого Берега”, “Чорноморця” та “Ворскли”, та це не варто сприймати, як щось екстраординарне — перераховані команди боролись за виживання й майже всі вилетіли.
Водночас не можна ігнорувати 0:1 з “Колосом” у вересні (в подальшому зʼявився Руслан Костишин та дав смачного ляпаса у вигляді 0:3), 1:2 проти “Вереса” у жовтні, 1:2 з ЛНЗ у листопаді (попутно пригадаємо нічию 1:1 в другому колі). Скільки там “Зорі” не вистачило залікових балів для того, щоб застрибнути у топ-четвірку? Вісім. Здається, якби Бартулович продемонстрував кращу вправність, то ми б оцінювали реальні перспективи щодо міжнародної зони — особливо з урахуванням того, як весною дистанцією рухалися “Кривбас” та “Полісся”.
Младен вміє непогано терпіти, вичікує момент та проштовхує мʼяч за рахунок стрімких контратак. На його озброєнні тактичний малюнок 4-2-3-1, проте відсутня цілісність у зустрічах, де треба самому диктувати умови. Хорват не завжди брав своє проти опонентів, чий клас обʼєктивно нижче, тому ми трохи збентежені — а що ж спостерігатиметься тоді, коли “Металісту 1925” доведеться йти вперед? А це відбудеться, адже клуб прагне стати причетним до вищої частини Премʼєр-ліги.
Наразі ми бачимо Бартуловича “сируватим” для “Металіста 1925” — він отримає дебютний повноцінний досвід там, де кожен зайвий рух воліє обернутися шквалом невдоволення та сигналом для звільнення. Побутує думка, що Носов взяв балканця на “виріст”, оскільки вбачає у ньому задатки для прогресу, але навіщо ці експерименти, якщо можна запросити перевіреного менеджера та цим одразу окреслити бодай приблизні орієнтири?
Є умовний Ротань, котрий подолав шлях становлення в “Олександрії”, поступово виокремив стиль і по ділу підвищився до “Полісся”. Олександрійці свідомо ризикнули, кидали у бій молодь, брали вільних агентів, тож смиренно чекали, що “народить” Руслан Петрович — і ефект ми засвідчили.
Повторимося, якби Младен погодився на “Олександрію”, ми б міркували в іншій тональності. Звичайно, хочеться, щоб тренер підтвердив кваліфікацію, та поки його минуле є приводом до скептичних роздумів. “Металіст 1925” або вгадає, й опісля ми всі рукоплескатимемо, або все завершиться фіаско, де буде доречним вислів “а ми ж казали”.
