ЄС скасовує торгові пільги для України. / © Associated Press
Із 5 червня втратив чинність один із ключових торговельних механізмів підтримки України з боку Євросоюзу — Регламент про автономні торговельні заходи. Саме він дозволяв українським товарам майже безмитно потрапляти на ринки ЄС з початку повномасштабної війни.
Це означає, що українським аграріям знову доведеться працювати в межах старих обмежень — квот і тарифів, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС 2014 року.
За оцінками уряду України, скасування пільг може коштувати експортерам близько 3 млрд євро. Йдеться насамперед про кукурудзу, соняшникову олію, м’ясо, яйця та цукор — саме ці товари становили 60% усього українського експорту у 2023 році. З них близько 13 млрд євро припадали на ринки ЄС.
До прикладу, безмитна квота на кукурудзу тепер обмежена 0,65 млн тонн — тоді як торік Україна експортувала майже 14 млн тонн лише до країн ЄС.
Єврокомісія оцінює потенційні втрати українського експорту на рівні 1,5 млрд євро, але в Києві називають цифри вдвічі більші. Це може коштувати країні близько 1% ВВП.
Єдина галузь, для якої пільги зберігаються — металургія. Преференції на сталь та залізо продовжені до червня 2026 року.
Україна отримала це обмеження у вкрай складний момент: на тлі нових атак Росії на енергосистему та логістику, уповільнення економіки та стрибка інфляції до 15%. Раніше очікуване зростання ВВП на рівні 6% переглянуте до 2%.
До того ж, країна має дефіцит бюджету на рівні 20% ВВП, який покривається за рахунок західної допомоги. А військові витрати вже перевищують планові на 7 млрд євро, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань фінансів Ярослав Железняк.
ідмова Європейського Союзу від пільгового режиму торгівлі з Україною має не лише економічні, а й політичні причини. Важливу роль відіграли внутрішні інтереси держав-членів — насамперед тих, що межують з Україною.
Польща, Угорщина, Словаччина та Румунія неодноразово наполягали на поверненні митних обмежень, аргументуючи це шкодою для власного аграрного сектору. Місцеві фермери перекривали кордони, протестуючи проти конкуренції з українською продукцією. А польський прем’єр Дональд Туск навіть заявив, що “боровся за скасування преференцій і досяг успіху”. За його словами, “допомагати Україні треба, але не за рахунок польських фермерів”.
Українська сторона ж говорить не лише про втрати у мільярди євро, а й про підрив політичної довіри. Міністр аграрної політики Віталій Коваль на зустрічі Європейської ради заявив: “А як щодо моральних втрат?” — маючи на увазі мільйони українців, які підтримують євроінтеграцію.
Ще три роки тому, у 2022-му, скасування торговельних бар’єрів ЄС подавав як “сигнал довіри” до України. Тоді президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголошувала на “критичній важливості” швидкої підтримки. А єврокомісар з торгівлі Валдіс Домбровскіс заявляв, що зняття обмежень — це “чіткий сигнал, що ЄС зробить усе, аби допомогти Україні вистояти”.
В українському парламенті вважають, що Європейська комісія зволікала з пошуком сталого рішення. “Обіцянку не було виконано”, — сказав голова Комітету з економічних питань Дмитро Наталуха, зазначивши, що переговори почались лише за три дні до завершення терміну дії преференцій.
Тепер, коли східні члени ЄС фактично задоволені поверненням квот, пошук компромісу може затягнутися.
Поки ЄС повертає обмеження, імпорт європейських товарів до України продовжує залишатися безмитним. Аграрний підприємець Євген Табалов зазначив, що українські фермери залишаються “беззахисними” навіть на власному ринку.
Наприклад, польський сир залишається конкурентоспроможним в Україні завдяки підтримці з боку ЄС. “Баланс інтересів між українськими й європейськими компаніями має бути відновлений”, — вважає Табалов.
