Собака і людина / © Unsplash
Багато власників собак інтуїтивно відчувають, що їхні улюбленці не просто друзі, а справжнє відображення їхнього характеру та способу життя. Нові дослідження показують: у цьому є наукова правда.
Огляд 15 досліджень підтвердив, що пари «людина-собака» мають спільні риси: від екстраверсії до рівня тривожності. Особливо виражено це серед власників чистокровних порід, адже поведінкові особливості таких собак більш передбачувані.
Більше того, учасники одного з досліджень змогли визначити господаря собаки лише за зовнішністю, навіть якщо ніколи не бачили ці пари разом. Найчастіше подібність помічали в області очей.
А ще вчені виявили зв’язок між індексом маси тіла (ІМТ) власників і вагою їх собак, що, ймовірно, пов’язано зі спільним стилем життя та звичками.
Психологи вважають, що відчуття подібності може посилити емоційний зв’язок і навіть вплинути на сприйняття проблемної поведінки. Люди, які бачать у собаці себе, часто виявляють більше терпіння і розуміння.
Однак дослідники застерігають: надмірна антропоморфізація — приписування собаці людських рис — може завадити сприймати її як окрему істоту зі своїми особливостями.
Важливо не лише те, наскільки ми схожі зі своїми улюбленцями, а й те, як ми взаємодіємо, підтримуємо одне одного та адаптуємось до відмінностей. Енергійна собака може мотивувати інтроверта бути активнішим, а спокійний пес — стати для емоційної людини джерелом стабільності.
Нагадаємо, порода собак Кокапу — це гібрид кокер-спанієля і той-пуделя, який виник у США ще в 1950-х роках. Породу створили для того, щоб отримати розумного, лагідного компаньйона з мінімальним линянням. Завдяки інтелекту пуделя та активності спанієля кокапу стали популярними як сімейні собаки, які не потребують складного догляду за шерстю. Однак усе частіше покупці маленьких цуценят стикаються з тим, що їхні «плюшеві» вихованці виростають у набагато більших собак.
