Викривач Олексій Гончар, який називає себе касиром ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, розповів, як той продавав рішення. За його словами, Княєв від самого початку знайомства з ним дуже любив гроші, однак спершу “був дуже скромним” та брав за ухвали по 500 доларів. Все змінилося після того, як він пройшов вибори до нового Верховного суду та став секретарем Великої палати, розповів Гончар в інтерв'ю Bihus.info.
“Це вже був інший Князєв, це вже такий павич. Такий вельможа у найгіршому значенні цього слова. Короля робить свита, а коли у тебе там купа там прислуги, і всі кажуть, що ви найкращий, найбільший, самий, то дуже швидко людина запливає моральним жиром, і вже він ніби там усе життя в цьому кріслі був”, – розповів Гончар.
За його словами, Князєв дуже грамотний та дуже розумний, тому потрапив у Верховний суд через конкурс, без зв'язків та без грошей. Оскільки він був один з небагатьох, хто знав англійську, то його обрали секретарем. Він додав, що після обрання Князєв якось сказав йому, що відкрилися “просто приголомшливі перспективи”, і він “дуже скоро стане мультимільйонером” та запропонував йому допомогти з клієнтами.
Перший хабар Князєва, як зауважив Гончар, стосувалася справи про Іллічівський порт. В 2005 році держава уклала з компанією депутата Держдуми Росії договір про спільну діяльність. Він вклав туди близько 80 мільйонів додалів, але потім цей договір розірвали. Після цього справа потрапила до суду.
“Вони судилися, судилися, росіяни програли всі суди і справа нібито затихла. А потім, нібито зовсім випадково, я був в Іллічівську, і до мене підходить представник росіян, кажуть: «Слухай, а не можна якось цю всю справу повернути назад?». Так ось вони вийшли, кажу, Сева, термінал російський, порт, туди-сюди. Він такий: «Та похер»... І він забирає справу з господарського суду Верховного до Великої палати... Каже: «Ну все, ось 200 і зараз скину тобі рішення». Пишу йому плюс. І він мені надсилає вже результативну частину, фотографію, що рішення такі такі скасувати, справу закрити”, – розповів Гончар.
Друга справа стосувалася маєтку Андрія Клюєва. Свого часу прокуратура в суді оскаржувала виділення 20 га землі у Конча Заспі.
“Клюєв першу інстанцію виграв, виграв другу інстанцію. І справа потрапила у велику прецедентну справу. Ось. І приходить юрист Клюєва, каже: "Можете поставити питання шановній людині?" А я кажу: "Можемо?”. Задаю питання". Він [Клюєв] каже: "Слухай, таке питання смердюче, ну це буде, напевно, дуже дорого коштувати". А я кажу: "Скільки дорого?" Я вже просто не пам'ятаю, там у районі 400 тисяч доларів. Я говорю: "А що так дорого?" Він каже: "Ну, дивися, по-перше, у нас там три з суддів з великої палати, вони із Західної України, у них позиція принципова. Я їх не зможу переконати”. І що? Ну, каже, “Когось відправлю у відрядження, хтось піде у відпустку, так би мовити, тобто я зробив так, що їх не буде на засіданні палати”. Вони між собою домовляються, заносяться йому 400 тисяч. Наступне засідання все, земля Клюєва”, – розповідає Олексій Гончар.
Нагадаємо, Олексій Гончар звернувся до НАБУ зі скаргою на ексглаву Державної судової адміністрації України Олексія Сальнікова. За версією слідства, Сальніков отримав хабар $7,5 тисяч, з яких $5 тисяч мав передати суддям Верховного Суду. 6 серпня 2025 року Вищий антикорупційний суд визнав його винним за ч. 2 ст. 369-2 КК України («зловживання впливом»). Йому призначено покарання: 3 роки позбавлення волі та 3 роки заборони обіймати посади в органах державної влади й місцевого самоврядування.
Також Олексій Гончар викривач у справі Володимира Орлова, колишнього першого заступника голови Дніпропетровської ОВА, який обвинувачується у вимаганні хабара $200 тисяч за дозвіл на оформлення земельної ділянки площею 19 га. Справа виникла у 2024 році й базується на показах агента НАБУ Олексія Гончара. Розслідування здійснюють НАБУ та САП, слухання проходить у Вищому антикорупційному суді (ВАКС).
