Школа як простір емоційної безпеки: як в КМDШ протидіють булінгу та навчають вирішувати конфлікти
Як школа може протидіяти цькуванню? На що варто звернути увагу батькам? Про це в ефірі програми «Сніданок з 1+1» розповів засновник мережі приватних шкіл та садочків КМDШ Всесвіт Володимир Козленко. Детальніше тему булінгу розкриває Маріанна Джеладзе, кандидатка психологічних наук та практичний психолог КМДШ.
З конфліктами зіштовхуються всі – і дорослі, й діти. Це природно, адже всі люди різні – від інтересів до рівня емоційності. Тут головне – навчити дитину виходити з них грамотно, з найменшими втратами для себе. Саме тому КМДШ ніколи не позиціонує себе як «школа без конфліктів», адже це неможливо. КМДШ – це середовище, де всі почуваються у безпеці, а будь-яка негативна ситуація стає приводом для розвитку. Конфлікти треба вчити вирішувати. І ми це робимо завдяки технікам медіації, психологічній підтримці та співпраці з родиною учня.
Але цькування, тобто булінг, – це зовсім інша справа. І протидіяти йому треба негайно.
Булінг – це явище систематичне, а не разове, якщо порівнювати з конфліктами. Від нього страждає кожна третя дитина у світі, і це впливає не лише на комфортне «сьогодні», а часто й на подальше життя людини. Це системна агресія або психологічний тиск на дитину чи групу дітей.
Як же зрозуміти, що дитину цькують у школі?
негативне ставлення до школи, використання будь-якої нагоди, щоб туди не ходити;
повернення зі школи у пригніченому стані;
частий плач без очевидної причини;
замкнутість у розповідях про однокласників та шкільне життя;
синці на обличчі чи тілі, порваний одяг, зіпсовані або зниклі особисті речі.
З доступом дітей до соцмереж булінг отримав новий вимір. Цькування в інтернеті може бути публічним (обговорення під постом, викладання фото та відео) та особистим, коли повідомлення приходять у особисте листування. Кібербулінг, як і цькування офлайн, має характер тривалих та систематичних образ, а не поодиноких випадків.
Якщо дитину цькують у мережі, можна помітити такі ознаки:
дитина почала менше проводити часу в телефоні або, навпаки, не може з ним розлучитись;
після перебування в інтернеті дитина пригнічена, дратівлива, засмучена;
дитина закривається, не хоче йти на контакт, не хоче говорити про те, з ким вона спілкувалася і про що;
порушення апетиту, поява головного болю та інших психосоматичних порушень.
Це явище може спровокувати багато факторів, причому як у школі, так і у самій родині.
Жорстка ієрархія «дорослий – дитина». Якщо діти відповідають тільки після піднятої руки, не мають права перепитати щось у батьків, немає акценту на розвитку навичок емоційного інтелекту, діти та дорослі не можуть говорити один одному: «ні», «мені неприємно» – це чудовий фундамент для виникнення булінгу.
Відсутність чуйного дорослого поруч. Діти – найнезахищеніша верства суспільства, вони не мають достатньо знань, навичок, ресурсів, щоб бути самостійними чи обдумано вибудовувати особисті кордони. Тож батьки та вчителі мають сформувати довірливі, тісні стосунки з дітьми, щоб у разі небезпеки діти могли до них звернутись, не злякавшись того, що їх відштовхнуть.
Як КМДШ створює безпечне середовище?
Діти проживають у школі значну частину життя, тому їм має бути комфортно, безпечно та натхненно перебувати тут. Ми створюємо у школі атмосферу доброзичливого ставлення один до одного – не важливо, ти вчитель, прибиральниця, медсестра чи дитина.
Насамперед створюється емпатійна довірлива атмосфера в стосунках дорослий-учень, щоб дитина завжди могла поділитися проблемами. Часто школа не може самостійно визначити, яка дитина зараз перебуває в складних обставинах. Тому якщо їй дискомфортно, або її ображають, вона має розуміти, як чинити і до кого йти. Адже ми принципово відкидаємо жорсткі поради на кшталт «жалітися не можна» чи «розбирайся сам».
Профілактика булінгу – це створення правил
Це дуже ефективний інструмент, особливо у початковій школі. Ми даємо змогу дітям разом створити правила класу. Я це роблю зазвичай так. Питаю дітей, що їм приємно або неприємно по відношенню до себе і прошу це записати. Абсолютно всі одразу починають накидати варіанти: «Мені неприємно, коли мене обзивають», «Мені неприємно, коли щось забирають», «Коли мене смикають» і так далі. Створюємо варіанти. І саме з цих пунктів формуємо правила «ПОВАГИ».
Також у КМДШ ми проводимо з дітьми заняття з кібербезпеки. Зазвичай дітям це дуже цікаво, адже стосується кожного. Враховуючи, що КМДШ – територія з розумним використанням гаджетів і 85% часу діти ними не користуються, на це заняття ми просимо всіх дітей все ж взяти свої телефони, щоб поговорити з ними про паролі, про закриті профілі у соцмережах. Також розповідаємо про важливість доказів у випадку кібербулінгу. Якщо ти розумієш, що починається цькування, то варто робити скріншоти – це важливо, щоб тобі допомогли протидіяти кривднику.
Психогігієна та профілактика. Для цього ми залучаємо експертів з комунікації, емпатії та медіації для учнів. Розробляємо воркшопи про кібербулінг та дискусійні клуби. Сформували чіткі правила школи, які відомі кожній родині і кожному учню КМДШ та базуються на цінностях школи.
Цінності – в основі комунікацій. Взаємодія на основі чесності та поваги, людяність, свобода усвідомленого вибору – не просто слова, а головні орієнтири нашого розвитку.
Психологічна підтримка. Тьютори стежать за динамікою в класі у початковій школі, проводять рефлексії, виявляють «тривожні дзвіночки». Куратори класів разом з едвайзерами в середній та старшій школі допомагають дітям в побудові здорових взаємин, екологічної взаємодії між ними. Психологи працюють з усіма сторонами конфлікту, використовуючи методи ненасильницького спілкування (НВС).
В протидії булінгу важливо завжди бути на зв’язку з батьками. Тому в КМДШ ми сформували чітку систему взаємодії з родинами:
Швидкий зв’язок. Події обговорюються відкрито – без звинувачень, а з фокусом на вирішення.
Тристоронні зустрічі з педагогами, учнями та батьками.
Ресурси для батьків: психолого-педагогічні гайди, семінари, тренінги.
Психологічна безпека в КМДШ — це система, а не реакція на інциденти. Ми не уникаємо конфліктів, а вчимо, як їх перетворювати на можливості для зростання. Атмосфера в закладах настільки доброзичлива, що це майже унеможливлює виникнення булінгу. Говорю «майже», адже передбачити всі ситуації до дрібниць неможливо. Але якщо хтось з дітей і стикається з проявами цькування – ми діємо негайно, щоб це явище не встигло стати регулярним, а учень зміг і надалі з радістю ходити до школи. КМДШ – це простір щасливих дітей. І це не просто слова – це результат системної роботи всієї нашої команди.