Loqal – новинний агрегатор Loqal
Скандал із вертольотами: як українські ділки допомагають Росії обходити санкції
Новини

Скандал із вертольотами: як українські ділки допомагають Росії обходити санкції

ТСН • 4 переглядів • 1 хв читання

Українські ділки допомагають РФ обходити санкції

В Україні пропутінські ділки обходять санкції Євросоюзу та заробляють мільйони доларів на міжнародних контрактах.

Про це йдеться у розслідуванні «Хапуга.ua».

Вертольоти МІ-8 вносять неоціненний вклад в боєздатність ЗСУ. Доставка військових та вантажів, евакуація поранених та інші спеціальні завдання. Кожна бойова одиниця на вагу золота.

Тож не дивно що після початку повномасштабного вторгнення президент наказав повернути всі українські гвинтокрили, які тоді перебували у місіях за кордоном. І здавалося б — проти такого наказу не попреш принаймні, якщо ти не зрадник і не хочеш поразки України. Втім — дехто повертати МІ-8 не поспішав.

Володимир Ткаченко — керівник і власник приватної авіакомпанії «Українські вертольоти». Уродженець Росії, колишній комуніст. Служба безпеки України затримала його в Києві і доставила в суд 22 червня 2022 року — Ткаченку тоді повідомили про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України, це стаття 114-та карного кодексу.

Вертоліт / © ТСН

У самого пана Ткаченка в суді, звісно, були пояснення, чому протягом чотирьох місяців із початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну його компанія так і не повернула 8 гелікоптерів МІ-8, які до того із початку двохтисячних орендувала в Нацгвардії та Міноборони і використовувала для здійснення гуманітарних та інших міжнародних місій за кордоном.

Щоправда ці та всі інші пояснення керівника компанії в розпал повномасштабки аж ніяк не влаштовували ані Службу безпеки, що порушила справу; ані військових, які очікували на вертольоти; ані народних депутатів із профільного Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони, які з перших днів конфлікту намагались прискорити процес повернення вертольотів МІ-8.

«Ми звернулися з офіційними зверненнями до, знову ж таки, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, до компанії „Українські вертольоти“, тому що, за нашою інформацією, Міністерство оборони і Міністерство внутрішніх справ звернулися з проханням повернути ці вертольоти, але компанія „Українські вертольоти“ їх не повернула і продовжувала експлуатувати ще якийсь значний термін. Це була армійська авіація, які були суто військовими вертольоти, і ця компанія взяла в оренду, і після цього вона їх демілітаризувала, тобто зняла все військове обладнання, все озброєння, і передала за великим рахунком в суборенду для ООН, для виконання різноманітних миротворчих гуманітарних місій», — каже Федір Веніславський, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Вертоліт / © ТСН

Нардеп Веніславський особисто опікувався цим питанням і вважає, що зрозумів справжні причини тієї, м’яко кажучи, неквапливості, з якою фірма «Українські вертольоти» (не)повертала орендовані борти на батьківщину.

«На цьому, як я вже потім з’ясував, на цьому ця компанія заробляла чи десятки, чи, можливо, сотні мільйонів доларів на рік.Тобто, фактично, це була своєрідна, простими словами говорити, прокладка, яка, парадизуючи на можливості взяти по дуже дешевій ціні вертольоти в складових секторах безпеки і оборони, передала їх за великі гроші для Організації об’єднаних націй. І на цьому заробляли, чисто комерсанти заробляли великі гроші», — каже Федір Веніславський, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Врешті решт ця історія, наробивши у 2022 році багато галасу, перейшла в судову площину і тягнеться досі. Пана Ткаченка — попри навіть підозри в російському громадянстві — тоді відпустили, українські вертольоти він повернув і літає далі — в авіапарку компанії з’явились нові борти.

Діє реєстр цивільних повітряних суден України. Модель, реєстраційний знак, заводський серійний номер, дата реєстрації, експлуатант, орендар, власник — майже ніяких секретів. Дивіться: російський гелікоптер (фото з RA-25761) 17 січня 2024 з’являється в українському реєстрі зі знаком UR-UHZ. Від кінця 21-го має такий український позивний: UR-UHU. А цей російський (фото RA-27066) віднедавна — українець UR-UHX.

В Україні виник скандал через вертольоти / © ТСН

Загалом, по заводським серійним номерам ми знаходимо щонайменше десять вертольотів МІ-8, які раніше мали російську реєстрацію, а в період з кінця 21-го і до 24-го року, тобто під час повномасштабної російської агресії, зі згоди керівників Державіаслужби опинились в українському реєстрі. І всі вони записані на авіакомпанію «Українські вертольоти» Володимира Ткаченка.

Журналісти намагаються розпитати пана Ткаченка особисто, втім телефоном він не відповідає; врешті прес-служба організовує інтерв’ю з виконавчим директором і головним юристом авіакомпанії Сергієм Букоросом.

«Ви знаєте, я можу сказати, інтернет це помойка, ви набрали на помойці фотографії і зараз, ну давайте розбиратися», — заявив Сергій Букорос, виконавчий директор АК «Українські вертольоти».

Для початку — хто такий Сергій Букорос? Це юрист не простий. Він полковник юстиції, ексначальник Управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України — ексначальник юридичної служби Збройних Сил України. І можливо, саме завдяки йому і його зв’язкам компанія протягом 20 років успішно відбивалась від багатьох прохань військових і влади повернути ті самі скандальні орендовані вертольоти, аж до 22-го року, коли через повномасштабку прижали по-повній.

«2021 рік нам треба повертати 15 вертольотів. Ми шукаємо нові вертольоти, ми купуємо вертольоти, тому що нам 15 вертольотів, треба закінчити договір оренди і ми оновлюємо парк. І ми до моменту закінчення договору оренди придбали у власність і взяли в оренду 8 вертольотів для того, щоб підтримувати наші зобов’язання в контрактах. Ми купували вертольоти або шукали вертольоти у компанії по всьому світу. Частину купили, частину орендували. Орендували у американських і європейських компаній», — каже Сергій Букорос, виконавчий директор АК «Українські вертольоти».

Справді, ті десять бортів, що ми побачили в українському реєстрі і їх же знайшли з російськими номерами, написано — що ніби американські: належать двом фірмам із Флориди: ALFA AVIATION INC. та AIRLEASE SERVICE COMPANY

От тільки питання — що ж це за американські фірми такі, що володіють вертольотами, які до українців — здавали в оренду росіянам: зокрема, підсанкційній авіакомпанії UTair, АПК ВЕКТОР та «Нижньовартівськавіа»? Сайт однієї з цих двох компаній з Флориди — максимально дешевий, складається з однієї сторінки, а на ютуб-каналі всього одне відео на 29 переглядів

Насправді реклами на авіаринку ALFA AVIATION та AIRLEASE SERVICE COMPANY зовсім не потребують. Головне на її сайті ось, внизу зліва — номер та прізвище менеджера (і вона ж номінальний директор) — Марія Юдіна.

Інших згадок про Юдіну — це її фото, поки знайомтесь — в контексті вертольотної справи в мережі не знайти. Сама себе вона скромно називає ріелтором та фотографом і справді знімає людей. Тож звідки в цієї творчої пані потужний і коштовний авіапарк?!

Як ви здогадались за прізвищем, Юдіна — росіянка. Це так, і вона — власниця діючого паспорта РФ. Місце народження — Москва. Є і паспорт її чоловіка, також росіянина, також москвича — Кирила Аносова.

В чому ж секрет і розгадка цієї історії? В реєстрах швидко знаходимо — товариш Кирило Аносов, чоловік Юдіної, засновник і власник російської «Авіаційно-промислової компанії Вектор», також пов’язаний з компаніями Вертикаль-Т і Нижньовартівськавіа.

В його управлінні та власності у РФ десятки, якщо не сотні вертольотів. До прикладу логотип «Вектор» на одному з бортів, що зараз вже має українську символіку.

До 2019-го року сам Аносов значився у реєстрах директором тієї американської фірми прокладки ALFA AVIATION, на яку потім, так видається, завів свою дружину-фотографа, і з якою врешті-решт мають бізнес-справи «Українські вертольоти».

І що вкрай важливо — заробляючи на Україні, Юдіна з чоловіком одночасно ведуть бізнес і в Росії, тобто спонсорують путінський бюджет. АПК «Вектор» Аносова, зокрема, оперує ось цим вертольотом RA-25777, що базується в аеропорту Шереметьєво Москви — звідти він виконує VIP перевезення в інтересах державних установ РФ.

Більше того, як свідчать реєстри повітряних суден РФ, компанія AIRLEASE SERVICE, що здає борти в оренду «Українським вертольотам» Ткаченка, в той же час продовжує надавати в оренду вертольоти МІ-8 — російської авіакомпанії АПК ВЕКТОР.

Сергій Букорос стверджує, що вони не співпрацюють з РФ. На жаль, пан полковник юстиції каже не правду. З представниками країни-агресора вони насправді дуже добре, чи принаймні плідно, спілкувались, взяти хоча б саму громадянку Юдіну, через яку й орендували майже всі ці російські, типу американські, борти.

Також, окрім зв’язків з Юдіною, іще в рамках слідства СБУ у 2022-му році були встановлені численні контакти самого Ткаченка з директором російської підсанкційної авіакомпанії UTair Мартиросовим. Хто це такий і за що Путін нагороджує його співробітників — ви з легкістю прочитаєте в інтернеті потім… Ми ж просто ще раз фіксуємо: ось ці два борти, що раніше літали з російським UTairом, як раз після контактів Ткаченка із Мартиросовим у 2021 та 2024 роках «залетіли» в український реєстр.

Під український прапор в український реєстр, за погодження чиновників Державної авіаційної служби, поставили фактично російські гвинтокрили. Вертольоти, за якими стоять конкретні, в тому числі одіозні росіяни. І якщо росіян в цій історії зрозуміти можна, то наших — українців — вибачте, якось не виходить…

«Рускіє» попри санкції хочуть і далі заробляти десятки і сотні мільйонів доларів на міжнародних контрактах, тож і крутяться по всьому світу, як ті гвинти, намагаючись підняти грошенят.

А що ж українці — пан Ткаченко і його компанія? Допомагати громадянам ворожої країни обходити санкції і багатіти, маючи з того свою копійку — це нормально? Законно? Етично? Під час війни?

Всі ці болючі питання ми, звісно, ставимо керівникам компанії Володимира Ткаченка.

«Я вважаю, що неетичним є несплата податків, порушення законодавства, викрадення державних коштів з бюджету. Оце не етично. А коли ти купуєш основні засоби, експлуатуєш, підтримуєш їх в належному стані, заробляєш кошти, платиш податки, то це морально», — каже Сергій Букорос.

А як же загальноприйнятна позиція про неприпустимість співпраці з агресором, в тому числі співпраці фінансової, тим більше коли — в даному випадку — гроші за вертольоти (чи куплені, чи орендовані) — врешті можуть піти через власників росіян у Росію, так чи інакше — на фінансування режиму

Врешті, позиція юриста «Українських вертольотів» зводиться до такого: «з РФ не працюємо, Юдіну знаємо як громадянку Сполучених штатів Америки, про її чоловіка Аносова вперше чуємо».

«Ми ж зі свого боку вважаємо: навіть якщо пані Юдіна дійсно прикрилась паспортом США (якого ми втім не побачили), вона досі офіційно залишається громадянкою країни-агресора. Спільно вони заробляють на українцях, які фактично допомагають „рускім вертольотам“ продовжувати працювати в обхід санкцій і заборон Європи й ООН. І одночасно Юдіна з чоловіком Аносовим — ведуть бізнес безпосередньо в Росії. Це доведено нами завдяки даним з відкритих джерел, до яких дарма так скептично ставиться пан полковник юстиції», — йдеться у розслідуванні.

Розраховуємо на перевірку відповідними органами всіх викладених фактів і справедливу реакцію, адже як не крути — під час війни мати справу із росіянами, платити їм гроші — це ніщо інше як фінансування тероризму, пособництво державі-агресору.

4