Головний тренер "Буковини" Сергій Шищенко згадав початок своїх виступів за "Шахтар" в середині 90-х.

– Коли я тільки приїхав до Донецька...

– ... люди з автоматами їздили?

– Напевно, так, тому що... Знаєш, я зайшов на 5-й поверх 5-поверхового будинку – там була, як ми говорили, гуртожиток у "Шахтарі".

І коли я туди потрапив, я зайшов, побачив там, що всі стіни розмальовані, облуплені, штор немає, якісь стільці ось так стоять.

Думаю: "Куди я потрапив?" Адже я молодий хлопець, все життя в Харкові прожив, мені в інше місто переїхати було дуже непросто.

А потім вже – то того розстріляли в центрі Донецька, то того вбили в кафе, думаєш: "Йо-майо, куди я потрапив? Що за місто?"

– Я чесно, так не відчував цього, не бачив – тільки чув про це. Але тоді часи… Пам'ятаю, мені далі машину тоді за контрактом – 99-ту "Жигулі".

Жодну стоянку міста не брали машину без номерів. Тому що тоді під'їжджали хлопці і: "Є така-то машина. Чия машина?", просто забирали і їхали.

Так я спав у цій машині на вулиці. Це 1994 рік. Я два дні спав у машині з ножем. Тому що я не міг ніде залишити її, не брала жодна стоянка.

– Ну як? Що, я поїду до когось: "Дай я машину в гараж поставлю"? У мене було два дні, щоб поїхати до Харкова і поставити машину на облік в МРЕО. Я два дні сплю, і раз сплю, чую: "Тук-тук-тук".

Олег Матвєєв під'їжджає, купив "Крайслер": "Серій, посторожиш за моєю машиною?" – "Добре. Іди, відпочивай, я тут все одно буду".

І так два дні я спав у машині, потім уже поїхав додому до Харкова, поставив на облік і вже ставив машину на стоянку, – розповів Шищенко.