Росія робить все для того, щоб діти, депортовані з України, не повернулись. Зокрема, навіть змушує записувати на камеру відео з відмовою від повернення.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву радниці глави Офісу президента Андрія Єрмака Дарії Зарівної.
"Росія атакує не лише ідентичність цих дітей. Вона цілеспрямовано знищує їхню волю, їхнє прагнення бути собою. І як вона це робить? По-звірячому, цинічно", - каже вона.
Як зазначає Зарівна, перший крок - ізоляція, тобто дитину відривають від родини, друзів, звичних контактів, позбавляють доступу до будь-якої альтернативної інформації.
"Наступний етап - заборона на українську мову, заборона називати себе українцем. Дітям кажуть: "Від тебе Україна відмовилася". Схожу тактику Росія використовує і у випадку з українськими військовополоненими", - констатую посадовиця.
Це, за словами Зарівної, триває певний час, а потім дитину примушують соромитися своєї ідентичності - викликають у неї відчуття провини, коли в дитини вже немає жодних внутрішніх опор, коли забрано все - залишається пустота.
"Цю внутрішню порожнечу поступово наповнюють. Спочатку - соромом. А згодом - ненавистю. До України. До всього українського", - розповідає Дарія Зарівна.
Під час рятувальних операцій фахівці ініціативи Bring Kids Back UA іноді стикаються з тим, що при першому контакті дитина налякана або не готова одразу залишити звичне середовище. Це природна реакція у стані глибокої травми. Адже невідомо, що дитина пережила до того моменту - і що вона очікує від майбутнього.
За словами Зарівної, іноді дітей змушують записувати на камеру відео з відмовою від повернення до України. Такі відео зазвичай записуються під тиском і шантажем.
"Це той самий механізм, який росія використовує щодо військовополонених: спершу тортури - потім людина на камеру каже те, що потрібно. Камера вимикається - і знову починається жорстоке поводження", - пояснюють у Bring Kids Back UA.
У таких умовах головне завдання - надати дитині всю правду, пояснити, що її чекає вдома: безпека, підтримка, майбутнє і, найголовніше - свобода бути собою.
Думка дитини - це важлива частина захисту її інтересів. Водночас остаточна відповідальність за рішення лежить на дорослих - законних представниках. Це загальновизнаний підхід, який діє як в Україні, так і в усьому світі.
"Ми не можемо вважати, що дитина, яка відмовляється повертатися, перебуває в безпеці. Спершу потрібно створити для неї безпечне середовище та забезпечити психологічну підтримку. Лише після цього можна говорити про її власне бачення майбутнього", - наголошують в ініціативі.
Саме за таким принципом і працює система повернення та реінтеграції в Україні.
У Bring Kids Back UA закликають: якщо комусь відома інформація про депортовану або зниклу дитину - слід негайно звертатися до відповідних органів або безпосередньо до організації.
Там застерігають від самостійних дій без належного розуміння ситуації, адже це може нашкодити як самій дитині, так і процесу її повернення.
"Такі випадки трапляються рідко, і це, на щастя, добре", — зазначають в ініціативі.
Сьогодні тисячі українських дітей перебувають у неволі в росії.
"Так, співчуття - це важливо. Але ще важливіші - дії. Кожна країна, кожна організація, кожна людина несе відповідальність. Бо час - не на нашому боці. Щодня ці діти дедалі більше втрачають себе", - наголошує Зарівна.
