У театрі імені Марії Заньковецької – прем’єра. Тут поставили мюзикл Вуді Аллена «Кулі над Бродвеєм», який спершу у 1994 році вийшов як фільм, який Аллен сам і перетворив на мюзикл.
Головним у цій історії є драматург та ситуативний режисер Девід Шейн. Він мріє поставити на сцені свій черговий шедевр – знайшлися гроші на виставу. Та є нюанс. Спонсор – бос мафії, який бачить у п’єсі Шейна спосіб для просування своєї подружки з нічного клубу Олів. Вона дуже обдарована – але не тими талантами, що треба Девіду. Дух авантюризму – і от вже тривають репетиції. Прем’єра обов’язково відбудеться, успіх неминучий, хоч ціна питання може бути аж надто драматичною.
З нагоди прем’єри пропонуємо пригадати лише декілька фільмів Аллена з його дуже солідного доробку. А загалом Аллен – знак якості, тож можна отримати задоволення від будь-якого його фільму.
А ще Вуді Аллен ‒ не лише чудовий режисер, що знімає і багато, і добре, і смішно, і сумно. Він ще є дотепним та тонким письменником. Крім того, кожна його зустріч із журналістами перетворюється на блискучий перформанс. Тож ми вирішили до опису кожного фільму додати уривки з інтерв'ю з Вуді Алленом різних років.
Annie Hall, 1977. У ролях – Вуді Аллен, Даян Кітон, Тоні Робертс
Головний герой фільму, який працює коміком, з гумором і іронією розповідає про своє життя, про людей, які його оточують. Він скептично аналізує свої невдачі в особистому житті, в якому було кілька коханих жінок.
Вуді Аллен: «На моє життя нецікаво дивитися. Я встаю рано, чищу зуби, веду дітей до школи. Потім стаю на бігову доріжку – для здоров’я. Потім пару годин репетирую на кларнеті. Це дуже нудний, дуже буржуазний спосіб життя. Я сам не нудний, але моє життя в драматургічному сенсі, на щастя, дуже бідне. Єдина розвага – писання. Проте пишу я теж нецікаво, кульковою ручкою».
«Узагалі, це особливості професії – коли працюєш у шоу-бізнесі, жінки мрії зустрічаються частіше. Якби я був бухгалтером або вчителем у школі, мені траплялися б приємні жінки, найімовірніше, розумні, але в кіно на тебе весь час звалюються просто неймовірні створіння. Хіба ще десь можливо щодня зустрічати Скарлетт Йоханссон, Пенелопу Крус і Наомі Воттс? Звісно, між нами нічого не відбувається – але я їх бачу, бачу!»
Manhattan Murder Mystery, 1993. У ролях – Вуді Аллен, Даян Кітон, Анжеліка Г'юстон, Алан Алда
Ларрі та Керол – звичайна подружня пара, яка нічим не відрізняється від тисяч інших нью-йоркських родин. Але несподівано спокійне і розмірене життя руйнується, коли вмирає дружина їхнього сусіда. На перший погляд у цьому нещасті немає нічого незвичайного. Однак спостережлива Керол зауважує, що вдівець не дуже сумує через втрату.
Вуді Аллен: «Я сумна людина, песиміст – вважаю життя садомазохістським експериментом. Думати, що ти щасливий, означає брехати самому собі. Це і Ніцше казав, і Фройд. Потрібно просто створювати ілюзію, що живеш».
«У дитинстві я тікав у кіно від жахливої школи та інших «радостей» реального світу, дивився на Фреда Астера або Богарта. Тепер те саме, тільки по інший бік камери. Втікаю туди, де навколо мене всі ці прекрасні люди. Це чудовий спосіб перестати думати про життя і хвилюватися».
Manhatta, 1979. У ролях – Вуді Аллен, Даян Кітон, Майкл Мерфі, Меріел Хемінгвей, Меріл Стріп
Бажаючи кинути обридлу роботу і звичне коло знайомств, телевізійний сценарист заводить роман з коханкою свого друга. І знову опиняється в замкнутому колі брехні, лицемірства, марнослів'я. Несподівано для себе він робить відкриття, що треба більше довіряти людям... Тонкий та іронічний фільм є також і пародією на нью-йоркських інтелектуалів. Однією із його окрас є музика Гершвіна та панорами улюбленого міста найзнаменитішого нью-йоркського невротика.
Вуді Аллен: «“Мангеттен” я ненавиджу так сильно, що хотів свого часу викупити його у студії за мільйон доларів».
«Якби у мене було сто мільйонів, я їх усіх витратив би на дощ. Це головна моя проблема – щоразу, коли говорю продюсерам, що хочу сцену з дощем, вони починають страшно тиснути: це так дорого! У мене є сюжет, де все відбувається під дощем, але довелося від нього відмовитися саме через бюджет. Тому якби мені дали багато грошей, я взяв би той сценарій. Я його давно написав, він називається «Мангеттен під дощем» – і там від початку до кінця лив би дощ».
Stardust Memories, 1980. У ролях – Вуді Аллен, Шарлотта Ремплінг
Сенді Бейтса любить публіка і обожнює критика, його фільми популярні. Але його остання робота продюсерів розчарувала: Сенді втомився смішити, у нього дивні відносини з двома коханками, він втомився від шанувальників і життя все частіше здається сумним, а не смішним.
Вуді Аллен: «У наступному житті хотів би стати устрицею. Це чудовий варіант – лежиш собі на боці, водичка тепла, жодних проблем. Є мушля, яку можна в будь-який момент закрити».
Не встигли подивитися фільм у кінотеатрі? Не біда! Зі SWEET.TV прем’єри приходять до кожного додому. Насолоджуйтеся найсвіжішими кіноновинками на улюбленому дивані абсолютно легально та в найкрутішому дубляжі разом з онлайн-кінотеатром SWEET.TV.
Match Point, 2005. У ролях – Скарлетт Йогансон, Джонатан Різ Маєрс, Емілі Мортімер
«Матч Пойнт» – історія молодого ірландця, тренера з тенісу Кріса, який зачитується Достоєвським та обожнює оперу. Він одружується з аристократкою, а потім Кріса охоплює пристрасть до американки Ноли…
Тема боротьби кохання та пристрасті, вибору між спокійною родинною гаванню та буремним морем еротики виглядала б на екрані банальною, якби не кілька суттєвих факторів. Перший і головний: Вуді Аллен. Його манера іронізувати з усього на світі та перетворювати банальності у мистецтво і в цьому випадку спрацювала бездоганно.
Вуді Аллен: «ЗМІ створили хибне уявлення про мене. От побутує думка, буцімто я інтелектуал. Це, без сумніву, через те, що ношу окуляри. Друга помилка в тому, нібито я – великий майстер своєї справи. Це через те, що мої фільми не касові. Жодне із цих тверджень не є правильним».
Vicky Cristina Barcelon, 2008. У ролях – Ребека Голл, Скарлетт Йоханссон, Пенелопа Крус, Хав'єр Бардем
Двоє молодих американок – Вікі та Крістіна – вирішують провести канікули у Барселоні, де знайомляться з художником Хуаном-Антоніо. Він залицяється до Вікі, крутить роман із Крістіною і рятує від важкої депресії свою колишню дружину Марію-Єлену. У підсумку їх стосунки складаються з любовних трикутників та інших геометричних фігур, які важко визначити. І, як завжди в Аллена, глядачам і смішно, і сумно.
Вуді Аллен: «Мені складно ужитись навіть з однією людиною. Упоратися з життєвими труднощами з двома людьми поруч набагато тяжче, ніж з однією. Потяг героїв одне до одного створює необхідність упоратись з якоюсь певною життєвою ситуацією, нехай навіть і на короткий період часу. У реальному житті більшості людей не під силу дати раду з таким життям, адже це емоційно виснажує, але у фільмі все можливо. Пенелопа та Хав'єр - це актори, які дивляться на речі трохи по-іншому, ніж решта людей. Шкода, що у реальному житті нам важко впоратись із чимось подібним. Як я вже говорив, достатньо складно ужитись з однією людиною, а стосунки з двома - це вже геометрично фатальна ситуація».
