Народні прикмети на Івана Купала / © unsplash.com
Традиційно до святкування підбирали спеціальну локацію на березі річки чи іншої водойми. Вогонь, вода і вінки — традиційні символи свята Івана Купала.
Дівчата напередодні плили вінки з різнотрав’я, всередину поміщали запалену свічку, а потім відпускали їх за течією. Це було таке собі ворожіння. Вінок пішов під воду — обраний парубок не кохає. Вінок пристав до берега — весілля цього року не буде. Вінок довго плаває — дівчина буде найщасливішою. Свічка горить найдовше — на дівчину чекає довге життя.
Особливе значення в святкових дійствах мало вогнище. Вважалося, що саме в ніч проти Івана Купала полум’я здатне очищати від негативу. Існувала традиція, щоб пара, взявшись за руки, стрибала через вогонь. Якщо під час стрибка руки залишаються зчепленими — вони проживуть щасливе життя разом.
За легендою на Івана Купала зацвітала містична квітка папороті. Парубки відправлялися на її пошуки до лісу. Вірили, якщо він її знайти, то знайде щастя, багатство, а ще навчиться розуміти мову тварин.
А ще наші предки вірили, що цього дня нечисть прокидається в лісі, тому заборонялося спати в ніч проти 24 червня. Щоб захистити оселю від злих духів, її обов’язково прикрашали різноманітними оберегами: барвінком, кропивою, любистком, коноплями, вербою, полином.
Цікаво, що якщо якась жінка не підходила до вогнища під час святкування, то вона вважалася відьмою.
Дуже важливо не залишатися наодинці цього дня. Через особливу активність нечисті, свято завжди проводили з друзями, родиною, близькими. Також на Івана Купала нічого не продавали і не давали в борг.
Якщо на дорозі знаходили гроші, навіть велику суму, їх не піднімали. Вірили, що вони накличуть бідність на всіх членів родини.
Літні люди, діти та вагітні трималися якомога далі від води. Вважалося, що їхній організм слабкий, а тому нечисть може принести йому шкоду.
Також до 24 червня не куштували ягід. Якщо діти чи жінки нехтували забороною, то казали, що вони після смерті не зможуть їсти ягоди. Тому що Мати Божа їм відмовить.
